Привільне, Солонянський район, Дніпропетровська область
ПРИВІЛЬНЕ — село, центр сільської Ради, розташоване за 15 км на захід від районного центру і за 4 км від залізничної станції Привільне. Сільській Раді підпорядковані також населені пункти Жданове, Микільське, Новогригорівка, Новотернуватка, Оленівка. Населення — 1383 чоловіки.
На території Привільного розташована центральна садиба артілі ім. Суворова, яка має 5339 га орної землі. Спеціалізується артіль на виробництві м’яса. Видається багатотиражна газета «За мир».
У селі — середня школа, клуб на 400 місць, бібліотека. Є лікарня, туберкульозний диспансер.
Село засноване на початку XIX століття переселенцями з північних районів України.
Жителі Привільного С. Г. Махота та Р. Т. Антоненко брали участь у повстанні на броненосці «Потьомкін».
У 1918 році в селі було створено загін, який боровся з австро-німецькими загарбниками. Керівника загону А. П. Жума, виказаного куркулями, розстріляли окупанти. В період тимчасової гітлерівської окупації жителька Привільного Г. Ф. Халецька разом з іншими була вивезена насильно до Німеччини, де працювала у хазяїна. Гестапівці знайшли в неї заборонену літературу, заарештували і відправили до концтабору, але по дорозі, вбивши офіцера, Галина втекла і потрапила до Франції, звідти — до Чехословаччини. За участь у підпільній роботі вона була розстріляна.
Уродженцями села є Герой Радянського Союзу льотчик І. Л. Синагін та Герой Соціалістичної Праці знатний сталевар заводу ім. Петровського П. С. Махота.