Солонянський район, Дніпропетровська область
Солонянський район розташований на півдні Дніпропетровської області вздовж річок Дніпра і Мокрої Сури. На півночі межує з Дніпропетровським, на заході з Софіївським і Криничанським, на півдні з Томаківським районами Дніпропетровської області, на південному сході — з Запорізькою областю. Площа району 1760 кв. км. Населення — 54 тис. чоловік. Сільське населення становить 82 проц. Утворено район у 1923 році. Він має 3 селищні і 13 сільських Рад, які об’єднують 118 населених пунктів. Територію району перетинають залізниця Дніпропетровськ— Апостолове, автотраса Дніпропетровськ—Запоріжжя.
З природних багатств у районі є поклади бурого вугілля, будівельного вапняку, каоліну і граніту.
У районі 30 колгоспів, птахофабрика. За ними закріплено 150,5 тис. га земельних угідь, в т. ч. орної землі — 78 проц. усієї земельної площі, лісів — 0,24 проц., садів — 2,23 проц., водоймищ — 1,07 проц., луків і пасовиськ — 9,75 процента.
Спеціалізація господарства району — рільництво і м’ясомолочне тваринництво. У рільництві переважає озима пшениця, яка займає близько 40 проц. орних земель, і кукурудза, серед технічних — соняшник. На 2092 га зрошувальних земель вирощуються переважно овочеві культури. Валовий збір зерна в районі в 1967 році становив 145 тис. тонн, в середньому по 18,5 цнт з га, врожайність кукурудзи на зерно — по 21,6 центнера.
На 1 січня 1968 року в господарствах району було 62,7 тис. голів великої рогатої худоби, в т. ч. 24,5 тис. корів. Якщо в 1955 році колгоспи району виробляли на кожні 100 га угідь по 123 цнт молока, то в 1967 році по 403 цнт. Надій на фуражну корову в середньому дорівнював 2651 кг. У 1967 році в порівнянні з 1957 роком виробництво м’яса на 100 га угідь зросло з 5,2 цнт в живій вазі до 58,4 цнт в забійній вазі.
Район повністю електрифіковано. У колгоспах району на різних ділянках виробництва діє понад 2500 електромоторів, загальною потужністю близько 18 тис. кіловат. Всі трудомісткі процеси в колгоспному виробництві механізовано. У районі 1520 тракторів у 15-сильному обчисленні, 470 комбайнів, 510 вантажних автомашин, тисячі інших сільськогосподарських машин. Рівень механізації у рільництві становить 96 проц., у тваринництві — 50 проц. Працює районне об’єднання «Сільгосптехніка».
Велику допомогу колгоспам подають шефи — промислові підприємства Дніпропетровська. Робітники заводів ім. Петровського, ім. Леніна, ім. Бабушкіна, ДЗМУ, ім. Калініна та інші разом з колгоспниками беруть участь у будівництві тваринницьких приміщень, зрошувальних систем, механічних майстерень, польових тракторних станів.
За досягнуті успіхи у виробництві сільськогосподарської продукції 406 колгоспників і колгоспниць нагороджено орденами і медалями СРСР, 7 удостоєно високого звання Героя Соціалістичної Праці. У 1956—1958 рр. район був учасником Всесоюзної сільськогосподарської виставки, нагороджений почесним дипломом та дипломом 1 ступеня. Сотні хліборобів нагороджено золотими, срібними, бронзовими медалями та цінними подарунками.
В районі — 5 промислових підприємств, на яких працюють 509 робітників і службовців. У 1967 році валова продукція промисловості становила 8,8 млн. крб. Найбільшими підприємствами є маслозавод, який в 1967 році виробив 12,5 тис. цнт тваринного масла, 1000 цнт сиру; завод продтоварів, який виробив близько 5,3 тис. тонн борошна, 1700 тонн олії, 1870 тонн хлібобулочних виробів. Будівництво здійснюють дві міжколгоспні будівельні організації, які мають два цегельних заводи, завод по виготовленню залізобетонних конструкцій, теслярські майстерні та інше.
У роки семирічки в колгоспах, радгоспах, на промислових підприємствах розгорнулася боротьба за звання колективів комуністичної праці.
Широкого розмаху в районі набрало житлове і культурно-побутове будівництво. Щороку здається в експлуатацію 6—8 магазинів і їдалень, 2—3 приміщення для лікарень, 1000—1500 житлових будинків, 4—6 клубів, 2—3 школи.
224 промислових, продовольчих, господарських та інших кооперативних магазини обслуговують населення району. Загальний обсяг товарообороту в 1967 році становив 18,9 млн. крб. Тільки за три роки (1965—1967) жителям району продано 190 легкових автомашин, 747 мотоциклів і моторолерів. 6,7 тис. родин мають телевізори. Працюють комбінат побутового обслуговування, 47 кравецьких, шевських та інших майстерень.
На території району 7 лікарень на 460 ліжок, 47 медичних і фельдшерсько-акушерських пунктів, 5 амбулаторій, 7 пологових будинків. У медичних установах працюють 63 лікарі з вищою медичною освітою, 17 з них нагороджено значком «Відмінник охорони здоров’я».
У 10 середніх, 28 восьмирічних і 40 початкових школах району навчаються 8870 дітей. Крім того, в районі діють 8 вечірніх шкіл сільської і робітничої молоді. В школах працюють близько 700 вчителів з вищою і середньою освітою, у т. ч. один заслужений вчитель школи Української РСР та 60 відмінників народної освіти. В районі є музична школа з 2 філіалами. В ній навчається понад 100 дітей.
Район має Будинок культури, 60 сільських і колгоспних клубів, при яких працюють 43 драматичних, 30 хорових, 25 танцювальних і 25 музичних гуртків. Діють 54 кіноустановки, в т. ч. 9 широкоекранних. Книжковий фонд 38 сільських і 8 колгоспних бібліотек району — 378 тис. томів. Послугами бібліотек користується близько 35 тис. чоловік.
Працюють районне радіомовлення і 19 колгоспних радіовузлів. У 1968 році трудящі району передплатили 56 тис. прим, газет і журналів, що становить 1 тис. прим.
ва кожну тисячу чоловік населення. Видається районна газета «Вперед» тиражем 8 тис. примірників.
В роки Великої Вітчизняної війни на території Солонянського району діяли два партизанських загони. За хоробрість і відвагу, проявлені в боях з німецько-фашистськими загарбниками, близько 5 тис. жителів району нагороджено орденами і медалями Союзу РСР, а двом присвоєно звання Героя Радянського Союзу.