Вищетарасівка, Томаківський район, Дніпропетровська область
ВИЩЕТАРАСІВКА — село, центр сільської Ради, розташоване на березі Каховського водоймища, за 40 км на південь від районного центру і за 15 км від залізничної станції Марганець Придніпровської залізниці. Сільській Раді підпорядковане також село Новонастасівка. Населення — 3674 чоловіка.
У Вищетарасівці знаходиться центральна садиба одного з передових у районі багатогалузевого колгоспу ім. Леніна, який має 7492 га орної землі. Основний виробничий напрям його — вирощування зернових, м’ясо-молочне тваринництво. Розвинуте також садівництво, городництво. В 1967 році артіль зібрала по 24,5 цнт зерна з кожного га посівів, виробила на 100 га сільгоспугідь по 355 цнт молока, 50 цнт м’яса, 95 кг вовни. Допоміжні підприємства — млин, олійниця.
За високі виробничі показники колгосп ім. Леніна чотири рази нагороджений дипломами першого і другого ступеня та медалями Виставки досягнень народного господарства; 19 колгоспників відзначені орденами і медалями, в їх числі — ланкова колгоспу Н. С. Зламай, яка була делегатом XXIII з’їзду КПРС.
У селі — середня та початкова школи, 3 бібліотеки, Будинок культури на 500 місць. При ньому працюють кімната передового досвіду, музей історії колгоспу. Тут є сільський універмаг, магазин готового одягу, готель, хлібопекарня. Функціонують дві лікарні. В літній період, діє піонерський табір. За 1957—1967 рр. збудовано 448 житлових будинків, вкритих залізом, шифером, черепицею; впорядковані вулиці села..
Вищетарасівка заснована у 1740 році запорізькими козаками. В роки тимчасової фашистської окупації в навколишніх плавнях діяли партизанські групи на чолі з П. Г. Свірковим, та О. С. Топчаном.
Уродженцям села В. І. Кравченку та Ю. І. Артеменку за мужність і відвагу в боях з гітлерівцями присвоєно звання Героя Радянського Союзу. В боротьбі з гітлерівськими загарбниками відзначився також уродженець Вищетарасівки командир партизанського загону Я. О. Козлов.
На території села виявлено поселення зрубної культури доби бронзи (середина II — початок, І тисячоліття до н. е.). Тут знайдені ливарні форми та вироби, що свідчать про місцевий характер бронзо ливарного виробництва.