Григорівка, Амвросіївський район, Донецька область
ГРИГОРІВКА (до 1917 року — Калинівка) — село, центр сільської Ради. Розташована за 28 км на північний схід від районного центру і за 20 км від залізничної станції Успенка. Населення — 356 чоловік. Сільській Раді підпорядковані також населені пункти Комишуваха, Новопетрівське, Новоукраїнське, Олексіївське, Семенівське.
Центральна садиба колгоспу ім. Горького міститься у с. Олексіївці. Господарство 2-ї комплексної бригади цієї артілі розміщено у Григорівні. Артіль має 5785 га орної землі.
У Григорівкі є восьмирічна школа, клуб, бібліотека. Працює комбінат: побутового обслуговування.
Засноване село у 1816 році. На початку 1917 року селяни вирубали поміщицький ліс, за що мали виплатити штрафу по 1000 крб. з двору.
Козаки, яких викликав поміщик, розправилися з непокірними жителями, а В. Д. Щербакова засікли різками на смерть. Після перемоги Жовтневої революції наприкінці 1917 року в селі створено ревком у складі С. І. Ткаченка (голова), М. Т. Бердадима (секретар), О. Житенка, М. С. Горбаня. На початку 1918 року обрано Раду селянських депутатів. Активним організатором колгоспного будівництва в селі був С. Ф. Вертела (в червні 1933 року вбитий куркулями). У селі йому встановлено пам’ятник, а в с. Олексіївкі в 1934 році ім’я Вертели присвоєно місцевому колгоспові.
В роки Великої Вітчизняної війни на території сіл Григорівської сільської Ради проходила 2-а лінія т. зв. Міус-фронту. Всі села були ареною жорстоких боїв. Від артилерійських обстрілів і авіабомб у Григорівці загинуло понад 80 чоловік. За опір окупаційному режиму фашисти розстріляли 5 жителів села: А. П. Стороженка, П. Є. Кириченка, П. А. Сидоренка, Ф. І. Радченка, А. Горбаня. Їх поховано у братській могилі, на якій встановлено пам’ятник.