Новоторецьке, Добропільський район, Донецька область
НОВОТОРЕЦЬКЕ (до 1919 року — Олено-Катеринівка, до 1965 року — Красне) — село, центр сільської Ради, розташоване за 25 км на південний схід від районного центру і за 9 км від залізничної станції Мерцалове. Населення — 694 чоловіка. Сільській Раді підпорядковано також населені пункти Бирюче, Бойківка, Вільне, Грузьке, Дорожнє, Іванівка, Коптєве, Никонорівка (до 1924 року — Олексіївка), Рози Люксембург, Суворове.
На території Новоторецького міститься центральна садиба колгоспу «Зоря». Артіль має 3,2 тис. га орної землі, 58 га саду. Основний напрям господарства — виробництво зерна, розвинуте м’ясо-молочне тваринництво. Допоміжна галузь — вирощування технічних і кормових культур. За високі показники у розвитку сільськогосподарського виробництва уряд нагородив 17 чоловік орденами і медалями, в т. ч. орденом Леніна — бригадира комплексної бригади М. П. Лавриненка та комбайнера М. І. Гамія.
У Новоторецькому — середня школа, клуб, бібліотека, дитячі ясла. За багаторічну роботу вчителька О. Я. Кравченко нагороджена орденом Трудового Червоного Прапора.
Село виникло у першій половині XIX ст. 1919 року організовано комбід, першим головою якого став М. І. Кордюков (згодом по-звірячому закатований білогвардійцями). Після перемоги Жовтневої революції в рідне село Олексіївку повернувся матрос-чорноморець Н. С. Скорик. Він згуртував навколо себе бідніших селян і в грудні 1917 року очолив ревком, члени якого розподіляли землю серед тих, хто її не мав, забезпечували бідняків зерном, реманентом. У роки громадянської війни Н. С. Скорик загинув від рук білогвардійців. 1924 року земляки вирішили увічнити його пам’ять, перейменувавши Олексіївку на Никонорівку.