Дробишеве, Краснолиманський район, Донецька область
ДРОБИШЕВЕ — селище міського типу (з 1938 року), центр селищної Ради, розташоване за 3 км від річки Сіверського Дінця і за 10 км на північний захід від районного центру. У селищі — залізнична станція Форпостна. Населення — 4,6 тис. чоловік. Селищній Раді підпорядковане с. Дерилове.
На території Дробишевого знаходиться центральна садиба колгоспу ім. Калініна, який має 2701 га орної землі, 103 га саду, 842 га лісу і лісосмуг. У господарстві вирощуються зернові культури, розвинуте молочне тваринництво. За успіхи у виробництві сільськогосподарської продукції 50 чоловік нагороджено орденами і медалями, в т. ч. трактористу І. П. Козьміну, ланковій Н. М. Сергєєвій, бригадирам Т. П. Жузі та І. Ф. Чернікову присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці. О. С. Сушко, Г. А. Юрковій, С. Ф. Шкарлету, Н. П. Медяник, О. А. Перевишко вручено орден Леніна, 4 передовики відзначені орденом Трудового Червоного Прапора.
Крім артілі ім. Калініна, у селищі містяться: відділок і центральна садиба радгоспу «Комуніст», районне відділення «Сільгосптехніки». Тут працює радгоспний цех переробки на сік томатів і яблук. Дробишевське лісництво доглядає понад 7 тис. га лісу, переважно хвойного. У лісі, на березі озера Підпісочного, розташоване звірогосподарство, де розводять норок, сріблясто-чорних лисиць, голубих песців. У 1968 році тут було 10 тис. голів звірів.
У селищі — середня школа, палац культури, клуб, 3 бібліотеки. Функціонує дільнична лікарня, є 2 дитячих комбінати. Працюють 11 магазинів, 3 їдальні, комбінат побутового обслуговування.
Слобода Дробишеве заснована на березі річки Сухої Плотви наприкінці XVII ст. Ревком створено в 1918 році (голова — І. А. Мошенський). У боротьбі за встановлення Радянської влади загинули жителі Дробишевого І. Г. Бабиченко, Є. М. Васютін, Т. К. Піддубний. Поховані вони в центрі селища у братській могилі. Під час Великої Вітчизняної війни селище двічі (листопад 1941 року — липень 1942 року; лютий — серпень 1943 року) знаходилося у прифронтовій смузі. З липня 1942 і до лютого 1943 року тривала тимчасова окупація Дробишевого. За зв’язок з партизанами 17 патріотів гітлерівці розстріляли. У боях за оборону і визволення селища загинуло 229 воїнів Червоної Армії. Усі вони поховані в братській могилі. Свято шанують жителі Дробишевого пам’ять своїх земляків, що полягли на фронтах Великої Вітчизняної війни — на обеліску висічено прізвища 500 загиблих.
На околицях Дробишевого виявлено рештки 3-х поселень: 2 доби неоліту і одне — доби бронзи.