Кіровськ, Краснолиманський район, Донецька область
КІРОВСЬК (до 1940 року — Попівка, до 1964 — Кірове) — селище міського типу (з 1938 року), центр селищної Ради. Розташований на березі річки Чорного Жеребця, за 12 км на північний схід від районного центру і за 13 км від залізничної станції Красний Лиман. Населення — 4 тис. чоловік. Селищній Раді підпорядковане також с. Торське.
Центральна садиба колгоспу «Ленінська зоря» розміщена у Кіровському. Артіль має 3018 га орної землі. Переважає вирощування зернових і соняшнику. Розвинуте м’ясо-молочне тваринництво. Допоміжними галузями є овочівництво, садівництво, баштанництво. На території селища міститься також 2-й відділок радгоспу «Ставки». Виробничий напрям господарства — вирощування овочів, виробництво молока. 6 млин райхарчокомбінату.
У Кіровському — середня та восьмирічна школи, 3 бібліотеки, кінотеатр. Силами громадськості організовано шкільний музей бойової і трудової слави. Функціонують дільнична лікарня, ветеринарна дільниця; є дитячий комбінат. Працюють сільське споживче товариство, 10 магазинів, 2 їдальні, 4 майстерні побутового обслуговування.
Попівка заснована у 30-х роках XVIII ст. У 1905 році в Крутенькому Яру відбулася сходка селян, яку проводив учитель місцевої школи К. Ф. Басов. Бахмутські робітники організували у 1907 році демонстрації в селах Попівці і Торському та провели об’єднаний мітинг селян на березі Чорного Жеребця. В грудні 1917 року у селі встановлено Радянську владу» створено виконавчий комітет Ради селянських і солдатських депутатів. Під час австро-німецької окупації Ф. Г. Зозуля, П. Р. Косик, 3. Й. Роменський, С. Ф. Григор’єв та ін. увійшли до складу повстанської групи. За те, що повстанні розгромили німецький загін, окупанти жорстоко розправилися з населенням Попівки. В грудні 1918 року з повстанської групи створився партизанський загін у складі 170 чоловік, бійцями якого були і селяни Торського. Пізніше цей загін увійшов до складу 12-го Українського радянського полку як 3-я Попівська рота. Командував нею Є. Й. Зозуля. У 1924 ропі оформився комсомольський осередок. 186 радянських воїнів, що віддали своє життя за визволення селища від фашистських загарбників, поховано у братських могилах.
Уродженкою Попівки була учасниця київського підпілля часів громадянської війни Г. Г. Тимофеева. 4 лютого 1919 року її розстріляли петлюрівці на ст. Жуляни поблизу Києва. Одна з вулиць столиці України і селища носить ім’я активної учасниці боротьби за владу Рад на Україні. У Кіровському народився український письменник П. Д. Резников. Три уродженці селища за героїзм і відвагу, виявлені в роки Великої Вітчизняної війни, удостоєні звання Героя Радянського Союзу. Це — льотчик К. С. Усенко (на його рахунку 104 бойових вильоти), Л. Є. Усенко (за форсування Дніпра у 1943 році) і П. В. Зубенко (за форсування Вісли у 1945 році)
В околицях с. Торського виявлено поселення доби бронзи та скіфське. Тут же, у двох курганах з кам’яними бабами розкопано 2 поховання кочівників IX—XIII ст. н. ери.