Красногорівка, Мар’їнський район, Донецька область
КРАСНОГОРІВКА (до 1939 року — селище Красногорівка) — місто районного підпорядкування, розташоване на березі річки Лозової за 7 км на північ від районного центру. Залізнична станція. Населення — 19,3 тис. чоловік.
У місті розміщені завод вогнетривких виробів ім. В. І. Леніна, авторемонтний завод, Трудівська геологорозвідувальна експедиція, Марийська міжколгоспна будівельна організація, хлібозавод, база «Заготзерно». Крім того, у місті розташовано колгосп ім. В. І. Леніна, перший відділок радгоспу «Красногорівський», третій відділок дослідної станції садівництва. Виробничий напрям цих господарств — вирощування овочів, молочне тваринництво. Колгоспниці артілі ім. В. І. Леніна Л. Г. Григораш за високі виробничі показники присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці. Завод ім. В. І. Леніна, що працює на природному газі, має 14 цехів, де трудяться 3300 чоловік. Продукція підприємства йде у 10 зарубіжних країн (Індію, Іран, Болгарію, Кубу, Польщу, Румунію та ін.). Її одержують майже 1000 підприємств коксохімічної, металургійної, скляної та ін. галузей промисловості країни. За високі трудові показники 32 передовиків підприємства уряд відзначив орденами і медалями СРСР, в т. ч. М.К. Труфанова і М. І. Зайцева — орденом Леніна. Колишньому директору заводу В. К. Камінському та обпалювальнику шамотного цеху № 1 П. М. Рябку присвоєно звання заслуженого металурга УРСР. Звання колективу комуністичної праці носять 5 дільниць, 9 змін і 31 бригада. На заводі працюють 1642 ударники комуністичної праці. Колектив Красногорівського заводу ім. В. І. Леніна за високі показники у соціалістичному змаганні на честь 100-річчя від дня народження В. І. Леніна нагороджений Ленінською ювілейною почесною грамотою ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС.
З освітніх закладів у місті працюють Донецький радгосп-технікум, сільське професійно-технічне училище № З, 3 середніх (в т. ч. школа робітничої молоді), 3 восьмирічних, початкова і музична школи. Серед учителів міста — 3 заслужених учителі школи УРСР — О. О. Голуб, Є. К. Долгова, А. П. Шрамко. У 1927 році на базі сільськогосподарської професійної школи ї трудової школи дитячого будинку створено технікум, який в 1964 році перетворений на радгосп-технікум. Понад 50 його випускників відзначені урядовими нагородами. На території міста — 9 закладів для дошкільнят, є піонерський табір. Побудоване лікарняне містечко, функціонують поліклініка, профілакторій. У Красногорівці діють 4 клуби, при яких відкрито бібліотеки. У місті працюють 48 торговельних точок, 9 їдалень, хлібозавод, база «Заготзерно».
Красногорівка виникла у 70-х роках XIX ст. У 1889 році тут було засновано Красногорівське франко-російське товариство вогнетривкого виробництва, а 1895 року — закладено завод. Сировина для нього видобувалася з місцевих кар’єрів. Після громадянської війни за успішну відбудову заводу 1 травня 1923 року підприємству було присвоєно ім’я В. І. Леніна. Через рік тут відбулося відкриття пам’ятника великому вождю. У фундамент пам’ятника закладено пляшку з листом, де робітники клялися в тому, що вони доведуть ленінські ідеї до переможного кінця, побудують комунізм і завжди будуть вірними Комуністичній партії. У 1925—1934 рр. тут працював спочатку начальником динасового, потім шамотного цеху, а згодом став заступником директора цього підприємства учасник громадянської війни, командир бронепоїзда М. Н. Ахтирський.