Комар, Великоновосілківський район, Донецька область
КОМАР — село, центр сільської Ради, розташоване на правому березі річки Мокрих Ялів за 18 км на північний захід від районного центру і за 30 км від залізничної станції Роя. Населення — 2580 чоловік. Сільській Раді підпорядковані також населені пункти Веселе, Дніпроенергія, Запоріжжя, Новоочеретувате, Скудне, Федорівка, Червона Зірка, Ялта.
Центральна садиба колгоспу «Заповіт Ілліча» розміщена у Комарі. Це — велике багатогалузеве господарство з розвинутим рільництвом і тваринництвом м’ясо-молочного напряму. Площа орної землі становить 5502 га. Тривалий час працював у колгоспі інвалід Великої Вітчизняної війни Г. В. Попов. Без обох ніг, він працював трактористом, а згодом бригадиром тракторної бригади. За успіхи у розвитку сільськогосподарського виробництва його та 10 передовиків колгоспу нагороджено орденами і медалями, серед них двома орденами Леніна — голову артілі О. І. Фролова.
У Комарі — середня школа, будинок культури на 350 місць, бібліотека, дитячий саде к і ясла.
Село засноване у 1780 році греками — переселенцями з кримського села Комар. Восени 1918 року створено ревком (голова — М. X. Авксентьев). Наприкінці 1919 року у село вдерся білогвардійський каральний загін Ленца. В перший день були арештовані і страчені активісти Д. М. Давидов та С. К. Антонов. Наступного дня були розстріляні ще 11 жителів села, в т. ч. Д. І. Стріонов, М. А. Степанов, К. М. Гагара. Партійний осередок організовано у 1920 році. Членами осередку були О. К. Александров (у 1922 році — делегат 3-го Всеукраїнського з’їзду КНС від Юзівського округу), Л. С. Алчьєва (розстріляна махновцями під час виконання партійного завдання). Комсомольський осередок виник у 1920 році. В роки Великої Вітчизняної війни на фронті загинуло 250 жителів Комара. При визволенні села від фашистських загарбників віддали своє життя 17 воїнів Червоної Армії — капітан М. Г. Пащенко, лейтенант Н. Д. Бекодаров, молодший лейтенант А. С. Зайцев та інші.
За героїзм і мужність убоях з білофіннами уродженцю Комара С. М. Єгорову присвоєно звання Героя Радянського Союзу.
Біля с. Ялти виявлено рештки поселення та в кургані поблизу с. Федорівни розкопано 13 поховань доби міді—бронзи. Поблизу цих сіл знайдено також кілька кочівницьких кам’яних баб та поселення салтівської культури.