Новотроїцьке, Волноваський район, Донецька область
НОВОТРОЇЦЬКЕ — селище міського типу, центр селищної Ради, розташоване на річці Сухій Волновасі, за 25 км на північний схід від районного центру і за 6 км від залізничної станції Великоанадоль. Населення — 9467 чоловік.
На околицях селища залягають корисні копалини — доломіт, вапняк, глина, будівельний пісок і камінь-порфірит. Їх розробку провадять Новотроїцьке рудоуправління тресту «Вогнетривнеруд», де працюють 1850 робітників. Сировину відправляють будівельним організаціям та на металургійні заводи півдня України. Тут видобувається 36 млн. тонн продукції на рік. 250 робітників рудоуправління нагороджено орденами і медалями, в т. ч. О. А. Маслова — орденом Леніна.
У Новотроїцькому розташована центральна садиба колгоспу «Родина», який має 4992 га орної землі. Основний виробничий напрям у господарстві — м’ясо-молочне тваринництво і вирощування зернових (переважно озимої пшениці). За одержання високих урожаїв зернових артіль 4 рази була учасницею ВДНГ СРСР, нагороджена чотирма бронзовими медалями.
На території Новотроїцького — 3 середні та початкова школи, школа-інтернат і школа робітничої молоді, в 2 клуби, 2 бібліотеки. Функціонують лікарня і 6 медичних пунктів. Працюють 21 магазин, побутовий комбінат, 2 поштових відділення.
Засноване Новотроїцьке наприкінці XVIII ст. переселенцями з Дону та Полтавщини. У 1918 році тут діяв партизанський загін на чолі з М. Т. Давидовим. 1920 року в селі організовується КНС (голова — Л. І. Семененко). 12 жовтня 1921 року організовано партосередок з 7 чоловік. У роки тимчасової фашистської окупації діяла підпільна організація, якою керував колишній голова селищної Ради І. К. Поляцков (розстріляний гітлерівцями у 1942 році).
На території селища знайдено скіфську скульптуру.