Златоустівка, Волноваський район, Донецька область
ЗЛАТОУСТІВКА — село, центр сільської Ради. Розташоване за 25 км на південний захід від районного центру і за 5 км від залізничної станції Хлібодарівка. Населення — 1890 чоловік. Сільській Раді підпорядковані також населені пункти Веселе, Голубицьке, Затишне, Малинівка, Новомиколаївка, Новопетропавлівка, Хлібодарівка.
Центральна садиба одного з найбільших господарств району — колгоспу «Росія» — міститься у Златоустівці. Артіль має 9359 га орної землі. Провідні галузі господарства — землеробство та молочне тваринництво. Розвинуте свинарство, птахівництво. Трудівники колгоспу добилися високих сталих показників і вивели свою артіль в одну з передових не тільки в районі, а й в області. У 1968 році тут вирощено 44 цнт озимої пшениці з га, 28 цнт кукурудзи на зерно. На 100 га сільськогосподарських угідь вироблено 432,6 цнт молока і 102,5 цнт м’яса (перше місце в районі). Уряд високо оцінив працю трудівників артілі. Понад 25 передовиків колгоспного виробництва відзначені орденами і медалями, в т. ч. звання Героя Соціалістичної Праці присвоєно комбайнерові С. С. Худіну, орденом Леніна нагороджені — голова артілі Ф. А. Куц, доярки К. Й. Лесконог (нині пенсіонерка), Н. П. Гуть, бригадир комплексної бригади П. Г. Піддубний, свинарка С. В. З лобова. На свинофермі працює депутат Верховної Ради СРСР VII скликання М. С. Розумна. За досвідом сюди приїжджають делегації з інших районів республіки та з-за кордону. Тільки у 1968 році тут побували гості з НДР, Болгарії, Польщі.
У селі — середня школа, палац культури, при якому є бібліотека. Функціонують лікарня, пологовий будинок. G дитячі ясла. Працюють їдальня, 3 універсальні магазини. 600 трудівників похилого віку одержують пенсію. На території колгоспу запроваджено безплатний проїзд в автобусах. 20 колгоспників є власниками автомашин, 390 мають мотоцикли; село заново перебудовується, перетворюється на агромістечко.
Златоустівка вперше згадується у письмових джерелах за 1842 рік. Першими поселенцями були вихідці з Чернігівщини та Харківщини. У 1903—1905 рр. учитель місцевої школи І. І. Перцевий організував підпільний гурток. У роки громадянської війни він очолював партизанський загін.
На околиці с. Затишного виявлено рештки великого поселення доби бронзи.