Богодухівський район, Харківська область
Богодухівський район розташований у північно-західній частині Харківської області, межує на сході з Золочівським і Харківським, на півдні — з Валківським, на заході — з Краснокутським районами Харківської області, на північному заході — з Охтирським районом Сумської області.
Як адміністративну одиницю район створено 7 березня 1923 року. Площа району— 1,2 тис. кв. км. Рельєф території дуже різноманітний: рівнини перетинаються долинами невеликих річок, ярами і балками. Найбільші з річок, що протікають тут,— Мерля та її притока Мерчик.
Грунти переважно чорноземні, в долинах рік — опідзолені, багато луків та боліт. Близько 15 проц. території району займають ліси. Розташовані окремими масивами, вони утворюють багато мальовничих краєвидів.
З корисних копалин є піски і глина, подекуди зустрічається торф.
В районі 98 населених пунктів, 18 сільських, 2 селищні та одна міська Рада депутатів трудящих. Населення — 78,2 тис. чоловік, міського — 38,3 тис. чол. (49 проц.), сільського — 39,9 тис. чол. (51 проц.), густота — 67,9 чол. на 1 кв. км.
Вирішальне значення в економіці району має сільське господарство. Загальна площа земельного фонду — 115630 га, сільськогосподарських угідь — 82 605 га, орних земель — 72 882 га. Під зерновими і зернобобовими культурами зайнято 47,7 проц. посівних площ, під технічними—15,6 проц., овочевими — 7,3 проц., кормовими — 29,4 процента. На початок 1966 року в районі було 20 колгоспів і 5 радгоспів, які мали 69 912 га сільськогосподарських угідь, посівних площ — 65 916 гектарів.
Колгоспи і радгоспи району мають 632 трактори, 130 зернових, 86 кукурудзозбиральних і 135 бурякозбиральних комбайнів, 379 вантажних автомашин, понад тисячу електромоторів. Рівень механізації в колгоспах та радгоспах у виробництві зернових культур, враховуючи збирання, досягає 91 процента.
Головні культури в рільництві — озима пшениця, цукрові буряки. За останні п’ять років урожайність зернових становила в середньому 19,2 цнт з га, цукрових буряків— 245,9 центнера. У 1965 році зібрано з кожного гектара по 22,9 цнт зернових.
У 1966 році трудівники колгоспів і радгоспів району зібрали в середньому по 26,3 цнт зернових з га, у т. ч. озимої пшениці 30,7 центнера.
Розвивається тут також продуктивне тваринництво, що має м’ясо-молочний напрям. По всіх категоріях господарств налічується 47 791 голова великої рогатої худоби, в тому числі корів — 16 723. Добре розвинуте свинарство — в господарствах району 49 836 голів свиней. У 1965 році колгоспи і радгоспи району виробили на 100 га сільськогосподарських угідь молока по 337,6 цнт, м’яса в живій вазі — по 52,4 цнт, яєць на 100 га зернових — по 13,7 тис. штук. Значних успіхів досягли тваринники району у 1966 році. На 100 га угідь вони виробили по 73 цнт м’яса та по 550 цнт молока.
За високі показники у виробництві зерна, цукрових буряків, м’яса, молока, яєць і шерсті, досягнуті в 1965 році, Харківський обласний комітет партії і облвиконком присудили району 5 перехідних Червоних прапорів, з них два — за успіхи у розвитку тваринництва і рільництва присуджено району, а три — передовим господарствам: радгоспу «Первухінський» (смт Рути) та колгоспам ім. Мічуріна (с. Олександрівка), «Родина» (с. Крисино). Перехідним Червоним прапором Ради Міністрів УРСР та премією відзначені досягнення району у збільшенні виробництва продуктів тваринництва за перше півріччя 1966 року.
В передових господарствах району — колгоспах «Родина», «Прогрес», «Шлях Леніна» і «Вперед» — діють школи-практикуми, які стали для трудівників сільського господарства справжньою народною академією господарювання.
За самовіддану працю 3563 трудівники району заслужили почесних урядових нагород; звання Героя Соціалістичної Праці удостоєні 22 чоловіки, дев’ять з них — працівники Первухінського цукрового комбінату.
В районі 47 промислових підприємств, валова продукція яких у 1966 році становила 22,5 млн. крб. На підприємствах працює 3010 робітників. Найбільшим з них є Первухінський цукрокомбінат (в смт Гути), де на кінець семирічки вироблялося на 6 млн. крб. цукру. Тут працює 631 робітник. За звання колективу комуністичної праці борються робітники Кленівського спиртозаводу. Тут працює 133 чоловіки. Валова продукція заводу в 1965 році обчислювалася в 3,5 млн. карбованців.
В районі є також авторемзавод, цегельні заводи, районне відділення «Сільгосптехніка», швейна фабрика, лісокомбінат.
Підприємствами району в 1965 році вироблено 34 573 т цукру, 569 388 декалітрів спирту, 386 т тваринного масла, 22 млн. шт. цегли, на 2,2 млн. крб. меблів.
На основі господарських успіхів зросли добробут і культура трудящих. Рік у рік розширюється державне та індивідуальне будівництво. Тільки в 1965 році споруджено 137 будинків на 157 квартир, загальною площею 9021 кв. м. Для індивідуальних забудовників виділено з державних фондів понад 6 млн. шт. цегли, 3,5 тис. куб. м лісоматеріалу, 1200 т цементу, продано 99 стандартних будинків та ін. матеріали.
Значно зросла торгівля. На кінець 1965 року торговельна мережа райспоживспілки та змішторгу складалася з 199 магазинів, 235 кіосків та 43 підприємств громадського харчування. Особливо зріс продаж промислових товарів: телевізорів, холодильників, мотоциклів, радіо- і електротоварів. Товарооборот за останній рік семирічки становив 26,6 млн. карбованців.
У районі — 84 медичних установи: 11 лікарень на 720 ліжок, 6 фельдшерських пунктів, 3 амбулаторії, 64 фельдшерсько-акушерських пункти, 8 пологових будинків, 2 тубсанаторії. Тут працюють 83 лікарі та 460 медичних працівників із середньою освітою.
За самовіддану роботу в галузі охорони здоров’я 15 чоловік районного мед-об’єднання нагороджено значком «Відмінник охорони здоров’я», а одному присвоєно звання заслуженого лікаря Української РСР.
В районі є 5 загальноосвітніх середніх шкіл, 35 восьмирічних, 22 початкові. Крім того, є 3 середні вечірні школи робітничої молоді і заочна середня школа для дорослих. В школах працюють 628 учителів, навчається 11 141 учень.
Крім загальноосвітніх шкіл, є також професійно-технічне училище і радгоспна школа, що готує механізаторів, електриків, шоферів тощо. 48 вчителів з району відзначено як відмінників народної освіти, трьом присвоєно звання заслуженого вчителя школи Української РСР.
В районі працюють університети: здоров’я, культури, досягнень науки і передового досвіду в сільському господарстві, правових знань, школи атеїзму, де навчається понад три тисячі чоловік. Є 2 будинки культури, 2 будинки піонерів, 92 клуби, де працюють гуртки художньої самодіяльності, 261 бібліотека, що налічує 792 тис. книжок, 4 сільські історико-краєзнавчі музеї. Населення району обслуговують 45 стаціонарних кіноустановок і 14 кінопересувок.
В районі виходять 4 багатотиражні газети: «За високий урожай» в колгоспі ім. Тельмана (с. Полкова Микитівка); «Родина» (с. Крисине); «Шлях Ілліча» в радгоспі «Ульянівський» (с. Куп’єваха) та районна газета «Маяк».
Більшість сіл району, як і районний центр — місто Богодухів — виникли у другій половині XVII століття, під час масового заселення Слобідської України. Населення Богодухівщини брало активну участь у боротьбі проти татарсько-турецьких нападів. Під час селянської війни під проводом С. Разіна тут діяли загони повстанців, яким всіляко допомагали місцеві жителі.
Навесні 1902 року мешканці Богодухівщини брали найактивнішу участь у селянському русі.
Під час революції 1905—1907 рр. поліція не раз виявляла в населених пунктах району соціал-демократичні видання, листівки. Уже в травні 1905 р. в с. Кленовому наймані робітники розгромили економію поміщика Кеніга і поміщицькі маєтки в селах Хрущова Микитівка, Івано-Шийчине та інших. Навіть у 1907 році, коли революція йшла на спад, тут тривала вперта боротьба. З 99 зареєстрованих на Харківщині підпалів поміщицьких і куркульських господарств 38 сталися в Богодухівському повіті.
За ратні подвиги на фронтах Великої Вітчизняної війни 4350 чоловік з району нагороджені орденами і медалями. Сім чоловік удостоєні високого звання Героя Радянського Союзу.