Чугуївський район, Харківська область
Чугуївський район розташований у північно-східній частині Харківської області. На півночі він межує з Вовчанським районом, на сході — з Великобурлуцьким і Шевченківським, на півдні — з Балаклійським, на заході — зі Зміївським та Харківським районами. Чугуївський район утворений у 1923 році.
До складу району входить міська Рада, 6 селищних, 18 сільських Рад. Усіх населених пунктів — 69. Населення — 100 278 чол., у т. ч. міського — 61 110 чол., сільського — 39 168 чол. Територія району становить 1,7 тис. кв. км. За рельєфом вона рівнинна, з невеликим нахилом на південний схід по течії річки Сіверський Дінець, порізана річками Сіверський Дінець, Бабка, Бурлук, Тетлежка, Гнилиця, Балаклійка, Роганка, Студенок, Хотімля. У південно-східній частині району побудовано Печенізьке водосховище з площею 390 кв. км, об’єм водосховища — 400 млн. куб. м. По території району проходить автомагістраль Київ — Ростов-на-Дону, залізниця Харків — Куп’янськ, 32 автомобільні маршрути між Чугуєвом і селами району.
Чугуївщина належить до лісостепової зони. Грунти району — в основному чорноземи звичайні, середньогумусні з переходом до міцних. Є тут і глина, придатна для виробництва цегли, а також пісок, який використовується заводами Харкова для формувальних робіт.
У Чугуївському районі 14 промислових підприємств: завод тракторних деталей, завод залізобетонних конструкцій, меблева фабрика, завод будівельних деталей, м’ясокомбінат, ДЕС-2, молокозавод, птахокомбінат, хлібозавод, лісгоспзаг, друкарня, відділення «Сільгосптехніки», Чугуївський і Печенізький побутові комбінати. На підприємствах району, де працює 3110 робітників і службовців, широко розгорнувся рух за комуністичну працю, в якому бере участь 120 колективів у складі 3150 чоловік.
Звання колективів комуністичної праці присвоєно 47 колективам, які налічують 844 чол. На всіх підприємствах району працює 1190 ударників комуністичної праці. Район має понад 110 тис. га сільськогосподарських угідь, з них 91 тис. га — орної землі. Площа лісів — 22 718 га.
На території району розташовано 8 колгоспів, 13 радгоспів, птахофабрика. Площа сільськогосподарських угідь колгоспів — 27150 га, радгоспів — 81 570 га. Виробництво продуктів тваринництва на 100 га сільськогосподарських угідь у середньому становить: м’яса — 61 цнт, молока — 237 цнт, яєць — 6584 штуки. Середня врожайність по району зернових — 19 цнт з га, соняшнику — 17 цнт, цукрових буряків — 203 цнт з га. У 1933 році була організована МТС.
В колгоспах і радгоспах 806 тракторів, 345 тракторних плугів, 607 тракторних сівалок, 142 зернові комбайни, 98 силосозбиральних, 110 кукурудзозбиральних комбайнів, 478 вантажних автомашин. Рівень механізації в обробітку зернових культур дорівнює 95 проц., в тваринництві: роздача кормів— 13 проц., доїння — 47, водопостачання — 98, автопоїння — 90 процентів. Вирощування овочів: висадка — 50 проц., обробіток — 60 процентів.
У радгоспах і колгоспах району працює 1570 механізаторів, 306 спеціалістів сільського господарства, в т. ч. 63 з вищою освітою і 170 з середньою. Діють 23 партійні організації, в яких 1409 комуністів. За звання бригад комуністичної праці борються 33 ланки і бригади, 25 ферм. Завоювали звання ударників комуністичної праці 86 чоловік.
Чугуївський район має широку сітку культурних і медичних установ.
У селі Кочеток розташовано Чугуївсько-Бобчинський лісний технікум, в якому навчається на стаціонарі 525 і заочно — 585 студентів. Технікум готує Спеціалістів лісового господарства, бухгалтерського обліку, обладнання лісозаготівельних підприємств.
В районі працює 61 загальноосвітня школа, в т. ч. 12 середніх, 26 восьмирічних, 21 початкова. В них навчається 16 870 дітей.
У районі є 17 дитячих садків та ясел на 980 місць. У школах та дитсадках працюють 1186 учителів і вихователів, з них вищу освіту мають 520, середню і спеціальну — 647 чол. Значком «Відмінник народної освіти УРСР» нагороджені в післявоєнні роки 58 вчителів; М. С. Гончаренко, М. С. Нехода — заслужені вчителі школи УРСР.
В мережі культосвітніх установ району — Чугуївський Будинок культури, Печенізький Будинок культури, 28 сільських клубів, 13 профспілкових і один — на громадських засадах. Тут діє 30 стаціонарних та 2 пересувні кіноустановки. За післявоєнні роки збудовано 10 клубів. При Чугуївському Будинку культури є університет культури і народний університет знань з факультетами: здоров’я та права. В сільських клубах діють 11 виробничих і 116 гуртків художньої самодіяльності; в них бере участь понад 2 тис. чол.; 4 клуби і бібліотеки борються за звання колективів відмінної роботи. Звання клуб відмінної роботи присвоєне Печенізькому Будинку культури і Мартівському сільському клубу. За заслуги в розвитку українського самодіяльного мистецтва Указом Президії Верховної Ради УРСР Мартівський клуб нагороджений Грамотою Президії Верховної Ради УРСР. На громадських засадах працює 13 бібліотек, з відкритим фондом — 22 бібліотеки, профспілкових — 18; їх книжковий фонд становить 680 тис. примірників. Шкільних бібліотек у районі 63 з книжковим фондом 165 тис. примірників.
В районі є 174 магазини, 30 поштових відділень, 32 ощадні каси. Він радіофікований і електрифікований.
Сітка медичних установ складається з Чугуївської районної лікарні на 255 ліжок, 8 дільничих лікарень на 190 ліжок, 3 лікарських амбулаторій, 2 диспансерів на 50 ліжок, 16 лікарських здравпунктів, 20 фельдшерських і 15 фельдшерсько-акушерських пунктів, 15 пологових колгоспних будинків. В районі 11 аптек, 1 аптекарський магазин, 2 філіали аптек, 3 кіоски і 54 аптекарських пункти. В медичних установах працюють 109 лікарів, 500 медичних робітників з середньою спеціальною освітою. Головному лікарю Чугуївської лікарні А. О. Бурцеву присвоєно звання заслуженого лікаря УРСР, 286 медичним працівникам — звання ударників комуністичної праці; 9 відділень бореться за звання відділень комуністичної праці.
За трудові досягнення в сільськогосподарському виробництві звання Героїв Соціалістичної Праці присвоєно 6 чол.: бригадиру свиноферми радгоспу № 7 В. О. Кузьменку, свинарці радгоспу № 5 П. Г. Макогоновій, робітниці радгоспу № 5 X. М. Дмитренко, робітнику радгоспу № 5 Д. Г. Вербицькому, робітнику радгоспу № 7 П. Я. Куценку, ланковій радгоспу «Лебежанський» М. П. Бухарі. Орденами Леніна нагороджено 8 чол., орденом «Червоного прапора» — 24, орденом «Знак Пошани» — 43, медалями «За трудову доблесть» — 59, «За трудову відзнаку» — 49 чоловік.
Чугуївський район — батьківщина 20 Героїв Радянського Союзу; 9 з них — вихованці Ленінського комсомолу. Багато трудівників Чугуївщини нагороджено медалями «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.».