Козача Лопань, Дергачівський район, Харківська область
КОЗАЧА ЛОПАНЬ — селище міського типу, центр селищної Ради. Розташована в долині річки Лопані, за 27 км від районного центру. Біля селища — залізнична станція Козача Лопань на магістралі Москва — Донбас; за 8 км проходить автострада Москва—Сімферополь.
Населення — 10 600 чоловік. Селищній Раді підпорядковані населені пункти Ветеринарне, Грани, Іллічівка, Шевченкове.
Колгосп ім. Мічуріна має 3487 га сільськогосподарських угідь, у радгоспі «Шлях індустрії» — 4512 га землі.
У Козачій Лопані 4 школи, бібліотека. На чотирьох братських могилах радянських воїнів є пам’ятники. Поблизу залізничної станції в 1962 р. збудовано пам’ятник жертвам фашистського терору. В середній школі створено музей бойової слави.
На території Козачої Лопані в XVII столітті виникли військові поселення; наприкінці XVIII століття тут жили державні селяни.
В 1850 році відбулося заворушення селян, яке було жорстоко придушене. Будівництво залізниці (80-і рр. XIX ст.) зумовило перетворення Козачої Лопані на торговельний центр прилеглих’ районів. У 1918 році в селищі створено партійний осередок. Наприкінці 1918 року під Козачою Лопанню були розгромлені петлюрівські частини. Як вказував видатний радянський полководець В. М. Примаков, цей бій поклав початок великим перемогам на Харківському напрямку.
Під час Великої Вітчизняної війни селище було місцем запеклих боїв, переходило з рук в руки. Були зруйновані майже всі будівлі колгоспу і радгоспу, вокзал, водонапірна башта, школа тощо. У післявоєнні роки зведено 703 громадські та житлові будинки.