Кегичівський район, Харківська область
Кегичівський район розташований в південно-західній частині області. Він межує з Красноградським, Нововодолазьким, Первомайським, Сахновщинським та Зачепилівським районами Харківської області. Значну частину його території займає вододіл річок Берестової і Багатої. Район утворений у 1923 році. Двом селищним і семи сільським Радам підпорядковано 44 населені пункти. Територія — 790 кв. км. Населення — 28,9 тис.чол. Через район проходять залізнична лінія Красноград—Лозова, автомагістралі Красноград — Сахновщина, Кегичівка — Лозова, Станичне — Кегичівка.
В районі багато корисних копалин. Найбільш відомі — це Кегичівське родовище газу, яке дає близько 2 млн. куб. м газу на день.
Рівнинний рельєф, помірно-континентальний клімат й родючі чорноземні грунти сприяють розвитку сільськогосподарського виробництва. Тут вирощують головним чином пшеницю, кукурудзу, цукрові буряки, соняшник та інші культури, розвинено також молочно-м’ясне тваринництво.
З загального земельного фонду району орних земель — 60,2 тис. га, лісів — 1,9 тис. га, садів—725 га, лук і пасовищ— 7,8 тис. га, водойм — 484 га.
У Кегичівському районі 17 колгоспів і 3 радгоспи. Понад 50 проц. посівних площ всіх зернових займає озима пшениця. Сільське господарство району оснащене передовою технікою. В колгоспах і радгоспах працює 4336 тракторів, 205 комбайнів, 310 автомашин.
Середня врожайність зернових у колгоспах і радгоспах у 1966 році становила 25,1 цнт з га (в т. ч. озимої пшениці 28,5 цнт), технічних — цукрових буряків 242 цнт, соняшнику — 18,7 цнт з гектара.
Водночас колгоспи і радгоспи виробили на 100 га сільськогосподарських угідь: молока по 282 цнт і м’яса по 85,9 цнт. На громадських фермах є 32863 голови великої рогатої худоби, 37 546 свиней, 9110 овець і кіз.
Всі основні процеси виробництва як в рільництві, так і в тваринництві механізовані.
З промислових підприємств найбільше значення мають газопромисел та цукровий комбінат ім. Леніна, ряд підприємств по переробці сільськогосподарських продуктів (маслосирзавод, маслозавод, млини). В Кегичівці працюють відділення «Сільгосптехніка» та «Міжколгоспбуд».
Район має розгалужену торговельну мережу — 117 крамниць та підприємств громадського харчування.
За роки Радянської влади в районі створена широка мережа медико-санітар-них установ. У 5 лікарнях —250 ліжок. Крім того, в районі працюють 15 фельдшерсько-акушерських та фельдшерських пунктів, 5 пологових будинків. 160 лікарів та працівників середнього медичного персоналу забезпечують населення кваліфікованою допомогою. Працює кілька аптек, 4 дитячі садки та ясла.
Значно зріс культурний і освітній рівень населення. Діти трудящих навчаються в 36 середніх, восьмирічних та початкових школах. Крім того, є дві середні школи робітничої молоді. В школах працюють 364 вчителі. Серед них один заслужений вчитель школи УРСР, багато вчителів — відмінників народної освіти.
До послуг трудящих широка сітка культурно-освітніх установ, Будинок культури, 17 сільських, селищних та колгоспних клубів, 31 стаціонарна кіноустановка. У 18 бібліотеках книжковий фонд перевищує 144 тис. книг.
При культурно-освітніх закладах працює 74 гуртки художньої самодіяльності.
Серед знатних людей району — 2345 чол. нагороджених за подвиги на фронтах Великої Вітчизняної війни, 3 Герої Радянського Союзу, 12 Героїв Соціалістичної Праці.
Боротьбу робітників і колгоспників у районі за дальші успіхи в промисловості й сільськогосподарському виробництві очолюють комуністи. В районі 1104 комуністи, 2500 комсомольців.