Краснокутський район, Харківська область
Краснокутський район розташований у північно-західній частині Харківської області і межує на півночі з Охтирським районом Сумської області, на заході — з Котелевським районом Полтавської області, на північному сході — з Богодухівським районом Харківської області. Район утворено в 1923 році. Його територія — 1120 кв. км. Населення на 1 січня 1966 року — 56,6 тис. чоловік, у т. ч. міського — 22.4 проц., сільського — 77,6 процента. Густота населення 50,5 чол. на 1 кв. км.
До складу району входять 2 селищні і 13 сільських Рад, що об’єднують 90 населених пунктів.
Через південно-західну частину району проходить залізниця Харків — Полтава. В останні роки значно розширилася сітка шосейних доріг. Краснокутськ зв’язаний асфальтованими шляхами з селами Городним, Козіївкою, станцією Гути, містами Богодуховом та Харковом. Є шосейна дорога між райцентром та станцією Водяна, Каплунівкою й Пархомівкою. Густа сітка поліпшених грунтових шляхів забезпечує регулярне автобусне сполучення з більшістю населених пунктів району.
На території району є поклади глини та піску, які використовуються для місцевих потреб — на виробництво цегли. В долині річки Мерлі — невеликі поклади торфу.
Економіка району має в основному сільськогосподарський напрям з розвинутою цукровою промисловістю. Загальна площа земельних угідь — близько 112 тис. га, в т. ч. сільськогосподарських угідь — 77,3 тис. га (69 проц.). Із них ріллі — 67.4 тис. га (60,1 проц.), пасовищ і сіножатей — 8,1 тис. га (7,2 проц.), лісів — 19,1 тис. га (17 проц.).
На території району є 24 колгоспи і 2 радгоспи. Вони вирощують зернові і технічні культури. Із зернових — найбільш поширені озима пшениця і кукурудза, з технічних — цукрові буряки. Врожай озимої пшениці за 1961—1965 рр. становив по району в середньому 22,9 цнт з гектара.
Колгоспи і радгоспи мають, розвинуте тваринництво м’ясо-молочного напряму. На 1 січня 1966 року на 100 га сільгоспугідь припадало великої рогатої худоби 46,9 голови, у т. ч. 13 корів; на 100 га ріллі — свиней 41,5 голови. У 1965 році виробництво молока дорівнювало 327 цнт на 100 га сільськогосподарських угідь, або 2527 кг від корови.
За післявоєнні роки значно зросла технічна оснащеність колгоспів і радгоспів, які мають нині 581 трактор, 116 зернових, 280 кукурудзозбиральних, силосних і бурякових комбайнів, 209 вантажних автомашин та чимало іншої сільськогосподарської техніки.
Збирання зернових культур, цукрових буряків, садіння картоплі, міжрядну обробку кукурудзи механізовано на 100 проц., міжрядну обробку цукрових буряків — на 83,5 проц., очистку зерна — на 97 процентів. На багатьох колгоспних фермах механізовано доїння, водопостачання, переробку кормів та очистку приміщень. За післявоєнні роки колгоспи і радгоспи неодноразово були учасниками Виставки досягнень народного господарства СРСР.
В районі є 12 промислових підприємств, на яких працює 2278 робітників. Найбільші — Ананьївський і Мурафський цукрокомбінати, Пархомівський цукровий, Дублянський спиртовий заводи, Краснокутський маслозавод та Володимирівський лісокомбінат.
У 1965 році Пархомівський цукрозавод виробив 203,2 тис. цнт цукру-піску, Краснокутський маслозавод — масла тваринного 8197 цнт та цільномолочної продукції 3976 центнерів, Дублянський спиртозавод — спирту-ректифікату близько 1261 тис. декалітрів. Валова продукція Володимирівського лісокомбінату дорівнювала 5760 тис. карбованців.
Риси нового, комуністичного ставлення до праці яскраво виявляються в соціалістичному змаганні трудівників району за дальше піднесення сільського господарства та промисловості. За досягнуті успіхи у вирощуванні високих врожаїв сільськогосподарських культур, збільшенні виробництва і заготівлі м’яса, молока та іншої продукції близько 120 передовиків району нагороджені орденами Радянського Союзу.
В районі працюють 7 Героїв Соціалістичної Праці. В роки Великої Вітчизняної війни трьом уродженцям населених пунктів району присвоєно високе звання Героя Радянського Союзу (двом посмертно).
Район має значну кількість закладів охорони здоров’я, зокрема 8 лікарень, амбулаторію, 26 фельдшерсько-акушерських пунктів, 5 медпунктів, 3 пологові будинки, дитячу консультацію та 7 аптек. У медичних закладах працюють 46 лікарів і 234 медичні працівники з середньою спеціальною освітою. Відкрито 10 стаціонарних дитячих садків і ясел. На період польових робіт у кожному колгоспі і радгоспі створюються сезонні дитячі заклади. Є 2 піонерські табори — міжколгоспний у селищі Краснокутську і профспілковий у с. Чернещині. Щороку в них відпочивають до 500 дітей. Крім того, діють 8 оздоровчих майданчиків та 8 трудових піонерських таборів.
Провадиться велика педагогічна і виховна робота в учбових закладах району. В 51 школі навчається близько 9 тис. дітей і працюють 683 вчителі, серед них — 20 відмінників народної освіти, 2 заслужені вчителі школи УРСР.
До послуг населення району 19 сільських, 18 колгоспних і 9 профспілкових клубів, які мають 32 стаціонарні кіноустановки і 7 кінопересувок. В клубах працюють гуртки художньої самодіяльності. Є 19 сільських, 13 колгоспних, 6 приклубних і 17 профспілкових бібліотек, загальний фонд яких становить близько 153 тис. книжок. В колгоспах «Зоря комунізму», «Маяк» і «XX з’їзду КПРС» виходять багатотиражні газети. В райцентрі працює університет культури. У Пархомівці, Козіївці і Мурафі на громадських засадах організовано краєзнавчі музеї.
В районі є широка торговельна сітка. Працюють 165 торговельних закладів, у т. ч. 19 універмагів і сільмагів, 18 підприємств громадського харчування, 60 майстерень побутового обслуговування та інші. Товарооборот за 1965 рік становив 15,3 млн. карбованців.
З кожним роком зростає добробут населення. В особистій власності трудівників є 70 легкових автомашин, 1500 мотоциклів, 1882 телевізори тощо. В районі провадиться значне житлове будівництво. Лише за 1965 рік тут споруджено 208 будинків. До 50-річчя Великого Жовтня в районі будуть побудовані 16 клубів і бібліотек, 5 медичних закладів, 7 дитячих ясел, 14 магазинів, 11 підприємств громадського харчування тощо. У 1967 році буде завершено електрифікацію всіх населених пунктів. Нині електрифіковано 84, радіофіковано всі села і селища району. 15 колгоспів і радгоспів користуються електроенергією від державної мережі. Трудівники району не покладаючи рук працюють над виконанням п’ятирічного плану.