Куп’янський район, Харківська область
Куп’янський район утворено 7 березня 1923 року. Розташований у східній частині області, межує з Борівським, Шевченківським, Великобурлуцьким, Дворічанським районами Харківської області та Троїцьким і Сватівським районами Луганської області. Територія району становить 1261 кв. км. Населення — 80 213 чол. З цієї кількості 53,5 процента становить сільське населення, 46,5 — міське. Густота населення — 63,6 чол. на 1 кв. кілометр.
Крім районного центру — м. Куп’янська, район включає 14 сільрад та селищну Раду Куп’янськ—Вузловий. Всього в районі налічується 198 населених пунктів.
Поверхня Куп’янського району рівнинна, порізана річковими долинами, балками, ярами. Найбільшою річкою, що ділить район на дві частини, є р. Оскіл — притока Сіверського Дінця. Після спорудження Червонооскільського гідровузла на р. Оскіл утворено водоймище площею 4240 гектарів.
З корисних копалин в районі є поклади мергелів, вапняків, крейди, черепичних глин, формовочних пісків, торфу тощо. Грунти району в основному сприятливі для розвитку сільського господарства. Тут переважають малогумусні чорноземи. Ліси становлять 10,2 проц. території району. З лісових масивів найбільші — урочища Поклонське (527 га), Подолянський Бір (487 га), Ново-Осинівський Бір (466 га). Штучні зелені насадження займають близько 2 тис. гектарів.
Клімат помірно-континентальний. Середньорічна температура повітря в м. Куп’янську становить +7° — найвища у Харківській області. Район розташований у напівзасушливій зоні. Середньорічна кількість опадів — 457 міліметрів.
Через територію Куп’янського району проходять залізничні колії в п’яти напрямках: Куп’янськ—Харків; Куп’янськ—Червоний Лиман; Куп’янськ—Сватове; Куп’янськ—Валуйки; Куп’янськ—Бєлгород. Район перетинає автомагістраль Харків—Луганськ. Куп’янськ зв’язаний з населеними пунктами району 35 автобусними маршрутами.
Куп’янський район має розвинуте сільське господарство і промисловість. Головний напрям сільськогосподарського виробництва — зерно-буряковий та м’ясо-молочний.
Земельний фонд району становить 126 149 га, в т. ч. 94 530 га (75 прощ) зайнято під сільськогосподарськими угіддями. Решта території — ліси і лісосмуги, двори, присадибні ділянки, шляхи та непридатні землі. В структурі посівних площ (на 1966 рік) зернові культури займали 48 проц. орної землі (з них озима пшениця — 16 проц.); технічні культури —14,1 проц., кормові — 28,4 проц. Решта — чисті пари, городи тощо.
В районі 18 колгоспів, 4 радгоспи, птахофабрика. Ряд колгоспів району стали спеціалізованими господарствами.
Майже всі населені пункти району електрифіковані та радіофіковані. Переважна більшість колгоспів, і радгоспів дістає електроенергію від державної енергосистеми. Матеріально-технічну базу колгоспів і радгоспів складають 543 трактори, 330 комбайнів (з них 101 — зерновий), 320 вантажних автомашин та багато інших машин і знарядь.
Рівень механізації сільськогосподарського виробництва досить високий: оранку, сівбу та збирання зернових культур механізовано на 100 проц.; міжрядний обробіток просапних —на 99,3 проц.; збирання цукрових буряків і соняшника — на 96,4 проц.; кукурудзи — на 96,1 процента. Механізована також переважна більшість трудомістких процесів у тваринництві. Вартість основних засобів виробництва колгоспів і радгоспів у 1966 році досягла 26 631 тис. карбованців.
Сільське господарство району обслуговує Куп’янське районне об’єднання «Сільгосптехніка», Куп’янський «Міжколгоспбуд», районна ветлікарня, станція штучного запліднення тварин, держсортодільниця та держлісорозсадник, метеорологічна станція тощо. У колгоспах і радгоспах району працює понад 230 спеціалістів сільського господарства, переважна більшість яких має вищу та середню спеціальну освіту.
За 1961—1966 рр. середня врожайність озимої пшениці становила 22 цнт з га, виробництво тваринницької продукції за цей час на 100 га сільськогосподарських угідь становило: м’яса 51,3 цнт, молока — 225 цнт, яєць на 100 га зернових — 19 тис. штук. На 1965 рік у районі по всіх категоріях господарств на 100 га сільськогосподарських угідь припадало великої рогатої худоби 52 голови (в т. ч. 18 корів); 19 овець; на 100 га ріллі — 56 голів свиней, на 100 га зернових — 739 штук птиці.
У післявоєнні роки за досягнення в розвитку сільського господарства орденами і медалями нагороджено понад 1000 чоловік, 18 кращим передовикам присвоєно високе звання Героя Соціалістичної Праці.
Значного розвитку в районі набуло промислове виробництво. Тут розміщено 19 промислових підприємств, на яких зайнято понад 5 тис. робітників і службовців. Найбільші з підприємств: цукровий, молочно-консервний, машинобудівний заводи та завод залізобетонних конструкцій. Валова продукція промислових підприємств становила в 1965 році 52,3 млн. крб. Головні галузі промисловості — харчова, машинобудівна, будівельних матеріалів. В районі значного розвитку набув залізничний і автомобільний транспорт. Вантажооборот по Куп’янському відділку залізниці за 1965 рік склав 11245 тис. тонна-кілометрів.
В районі широко розвинуте житлове будівництво. В 1966 році тільки в райцентрі та селищі Куп’янськ-Вузловий на кошти держави було збудовано близько 17 тис. кв. метрів житлової площі. Крім того, в районі споруджено понад 300 індивідуальних будинків.
Мережа торговельних закладів району включає 276 промтоварних, продовольчих та інших магазинів, 41 підприємство громадського харчування. Роздрібний товарооборот разом з громадським харчуванням досяг у 1966 році близько 40 млн. карбованців.
Мережа медичних установ представлена 9 лікарнями на 790 ліжок, 3 поліклініками, 6 медичними пунктами, 24 фельдшерськими пунктами та 33 фельдшерсько-акушерськими пунктами, 8 аптеками, 76 аптечними пунктами. В районі налічується 22 постійних дитячих ясел на 625 місць, 6 дитячих комбінатів на 814 місць. У медичних установах міста й району працює 150 лікарів та 695 працівників з середньою медичною освітою. Таким чином, у районі на 10000 тис. населення припадає 18,7 лікаря та 85,6 працівника з середньою медичною освітою. Серед медичних працівників району 2 заслужені лікарі УРСР та 9 відмінників охорони здоров’я.
Район має широко розгалужену мережу загальноосвітніх шкіл. З 65 масових шкіл, в яких навчається понад 11 тис. дітей, — 10 середніх, 22 восьмирічні, 33 початкові. У школі-інтернаті та в допоміжній школі-інтернаті виховується 550 учнів. У 2 вечірніх та заочній школах робітничої та сільської молоді здобувають середню освіту близько 2500 юнаків і дівчат. Виховання й освіту підростаючого покоління здійснюють 750 вчителів та близько 200 вихователів. Трьом працівникам школи присвоєне звання Заслуженого вчителя школи УРСР, 12 — нагороджено значком «Відмінник народної освіти».
Культурно-освітні установи представлені 2 будинками культури, Будинком піонерів, 56 сільськими, колгоспними та профспілковими клубами, 12 червоними кутками, 58 масовими бібліотеками з фондом 550 тис. примірників. При клубах є 40 стаціонарних кіноустановок. На 1 січня 1967 року населення району передплатило в середньому близько 1080 прим, газет на 1000 чол. населення. В районі видаються місцеві газети — міська і районна газета «Червоний прапор» та 5 багатотиражних газет у колгоспах та на підприємствах. В районі є 4 спортивні товариства, роботою яких охоплено понад 12 тис. чоловік.
На території Куп’янського району виявлено значну кількість пам’яток стародавньої матеріальної культури. Вони розповідають про поселення часів неоліту (V — IV тисячоліття до н. е.) — в Глушківці, Кошарівці, Колесниківці; періоду бронзи (II—І тисячоліття до н. е.) — у Воронцовці, Пристіні, Сеньковому; скіфського та сарматського часу (V—III ст. до н. е.) — в Воронцовці; а також 2 половини І тисячоліття н. е. — у Кругляківці, Пристіні.
З рядом населених пунктів Куп’янського району пов’язані життя й діяльність видатних людей: українського філософа і поета Г. С. Сковороди, революційних народників П. І. Войнаральського, В. О. Тихоцького та інших.
У роки Великої Вітчизняної війни Куп’янський район двічі перебував на становищі прифронтової території (з листопада 1941 року по червень 1942 року та з лютого по серпень 1943 року). Під час тимчасової фашистської окупації на території району діяли партизанський загін під керівництвом І. М. Підлипняка та антифашистські підпільні групи. За мужність і відвагу, виявлені на фронтах Великої Вітчизняної війни, високе звання Героя Радянського Союзу присвоєне 8 уродженцям району.