Старовірівка, Нововодолазький район, Харківська область
СТАРОВІРІВКА — село, центр сільської Ради. Село складається з трьох населених пунктів: Першої Старовірівки, Другої Старовірівки і Третьої Старовірівки, що простяглися вздовж річки Берестової, за 30 км від районного центру і за 7 км від залізничної станції Власівка. Населення — 5409 чоловік. Сільраді підпорядковані населені пункти Дячківка, Караванська Вершина, Муравлинка, Палатки, Раківка, Свердлове.
У Старовірівці розташовані чотири колгоспи: «Маяк», «Путь Ленина», «Красное Знамя» та ім. Чапаева. Основний виробничий напрям — вирощування зернових культур, цукрових буряків, соняшнику та відгодівля худоби. Артіль «Маяк» має 2542 га землі, з них 337 га пасовищ, 55 га садів. Допоміжні підприємства — млин, олійниця, крупорушка, столярно-теслярські та ремонтні майстерні. «Путь Ленина» має 4453 га землі. Одержує високі врожаї цукрових буряків. Тут розвинуто бджільництво. Допоміжні підприємства — млин, олійниця, ремонтні майстерні. Колгосп «Красное знамя» має 2643 га землі, з них 306 га пасовищ, 46 га садів; млин, олійницю, ремонтні майстерні. Колгосп ім. Чапаева має 4928 га землі, в тому числі 345 га пасовищ, 47 га садів. Артіль одержує високі врожаї городніх культур. Допоміжні підприємства, млин, бойня, олійниця, ремонтні майстерні. Артіль має власний радіовузол. У Старовірівці розташований державний завод будівельних матеріалів, паливний та лісоторговельний склади, комунгосп, пожежне депо, лісництво. 6 середня та дві восьмирічні школи, 3 клуби, 5 бібліотек, лікарня на 75 ліжок.
Старовірівка відзначається в районі найкращою забудовою і благоустроєм, тут заасфальтовано кілька вулиць, прокладено тротуари.
На території Старовірівської сільради є обеліск на могилі партизанів, загиблих в роки громадянської війни. В с. Дячківці є самодіяльний будинок-музей С. А. Карпова, Героя Радянського Союзу, уродженця цього села.
В Старовірівці народився С. К. Толстой — Герой Радянського Союзу.
Село виникло в першій половині XVIII століття. Засновниками його були переселенці з Курської губернії, за переказами — старообрядці, звідки й назва села.
В роки Великої Вітчизняної війни фашисти знищили 400 чол., насильно вивезли до Німеччини 386 чол., спалили 780 житлових будинків, всі колгоспні будівлі. Вчителька К. Р. Гордієнко, що вела підпільну роботу, була розстріляна разом із своїми дітьми. У післявоєнні роки по Старовірівській сільраді збудовано 102 громадські приміщення, 2518 житлових будинків.