Сахновщинський район, Харківська область
Сахновщинський район — розташований у південно-західній частині області. Він межує з Кегичівським, Зачепилівським, Первомайським і Лозівським районами Харківської та Новомосковським і Павлоградським районами Дніпропетровської областей. Утворений у 1923 році. Площа району —1,1 тис. кв. км. Населення — 37,4 тис. чол. В районі — 84 населені пункти, підпорядковані одній селищній і 13 сільським Радам.
Центральну частину району займає вододіл річок Багатої та Орелі. З природних багатств найбільше значення мають мінеральні води (тут діють 4 мінеральні джерела).
Через район проходить густа сітка шосейних шляхів місцевого та республіканського значення (автомагістралі Ростов-на-Дону —Київ, Сахновщина—Харків та інші). З північного заходу на південний схід район перетинає залізниця Полтава — Лозова.
Рівнинний рельєф, чорноземні родючі грунти у поєднанні з помірно-континентальним кліматом та тривалим вегетаційним періодом створюють сприятливі умови для розвитку сільського господарства. В районі — 26 колгоспів і 3 радгоспи.
Загальний земельний фонд району становить 111,5 тис. га, орної землі — 80,2 тис. га. Під лісами — 1,8 тис. га, інших земель — 29 тис. гектарів.
В економіці району провідне місце посідає сільське господарство. Головні зернові культури — озима пшениця і жито. У 1965 році ними було засіяно 18,6 тис. га. На значних площах вирощується кукурудза, горох, однорічні та багаторічні трави. Основна технічна культура — цукрові буряки — 7116 га. Середня урожайність-зернових у 1966 році становила по 24,3 цнт з кожного гектара.
Тваринництво має молочно-м’ясний напрям. На громадських фермах колгоспів і радгоспів — 50,6 тис. голів великої рогатої худоби, 52,7 тис. свиней та 12,5 тис. овець. За 1964—1965 рр. вироблено молока на 100 га угідь 280 цнт., м’яса — по 48,5 цнт на 100 га сільськогосподарських угідь. Різко збільшилось виробництво вовни, яєць та інших продуктів. Розвинуті птахівництво та бджільництво.
Невпинно зростає продаж сільськогосподарських продуктів державі. За 1961 — 1965 рр., наприклад, продаж зерна в середньому за рік зріс у 4,4 раза.
Ці досягнення — результат самовідданої праці людей колгоспного села, високого-рівня механізації сільськогосподарських робіт, суцільної електрифікації району, широкого застосування хімічних добрив.
За успіхи в сільськогосподарському виробництві в післявоєнні роки 14 трудівникам колгоспів і радгоспів присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці, орденом Леніна нагороджено 29 чоловік, орденом Трудового Червоного Прапора — 76 чоловік. Лише в 1966 році орденами і медалями були нагороджені 184 новатори колгоспно-радгоспного виробництва, в тому числі орденом Леніна — 9 чоловік, орденом Трудового Червоного Прапора — 22 чоловіки.
Чимало знатних людей дав Сахновщинський район за роки Радянської влади. Серед них — 8 Героїв Радянського Союзу. Близько 3 тис. чол. нагороджені орденами і медалями СРСР за подвиги на фронтах Великої Вітчизняної війни.
У районі — 6 промислових підприємств. Вони випускають вершкове масло, овочеві консерви, борошно, крупи тощо.
Торговельна мережа налічує 169 крамниць та підприємств громадського харчування.
Одним із свідчень зростання матеріального добробуту населення є ріст середнього заробітку колгоспників, який становить 910 крб. на рік, пенсійного забезпечення робітників, службовців і колгоспників, надання допомоги багатодітним та одиноким матерям, а також зростання купівельної спроможності населення.
У післявоєнні роки в Сахновщинському районі здійснено великий обсяг робіт по житловому будівництву. В селах району збудовано за 1963—1965 рр. понад 1000 житлових будинків.
Досить розгалужена мережа лікувальних закладів. Функціонують 5 лікарень на 385 ліжок, 29 фельдшерсько-акушерських пунктів, 6 пологових будинків, 10 дитячих садків і ясел. У них працюють 79 лікарів, серед яких — заслужений лікар Української РСР, 17 відмінників охорони здоров’я.
За роки Радянської влади значно зросла кількість шкіл. У районі — 53 школи (середніх, восьмирічних і початкових), школа-інтернат, в яких працюють 485 вчителів, в тому числі 2 заслужені вчителі школи У РСР. 34 вчителі — відмінники народної освіти.
До послуг трудящих — 4 Будинки культури, 44 клуби, в т. ч. З на громадських засадах,
34 стаціонарні кіноустановки, 26 бібліотек.
Працюють університети культури для батьків, охорони здоров’я. В районі видається районна газета «Колос» та 4 багатотиражні газети.