Приколотне, Великобурлуцький район, Харківська область
ПРИКОЛОТНЕ —селище міського типу, центр селищної Ради, розташоване за 12 км від районного центру. Залізнична станція. Населення — 3,6 тис. чоловік. Селищній Раді підпорядковані населені пункти Гогіно, Пролетарське, Слизне.
Центральна садиба колгоспу «Прогрес» розташована у селі Чорному. Приколотне входить до нього як третя бригада, яка має 1870 га земельних угідь. Основний напрям — відгодівля молодняка великої рогатої худоби. Щороку відгодовується близько 1000 голів молодняка, що надходить з колгоспів району.
На території селищної Ради розташований відділок Федорівського радгоспу. Господарство спеціалізується на вирощуванні цукрових буряків. Ланка Героя Соціалістичної Праці М. М. Чернецької одержує по 350—400 цнт з гектара.
У селищі — середня школа, клуб, 2 бібліотеки. 6 олійницький завод та завод будівельних матеріалів. Прокладено водопровід.
Уродженець Приколотного К. Ф. Ольшанський — Герой Радянського Союзу. Загинув у березні 1944 року при визволенні Миколаєва. Одну з вулиць міста названо його ім’ям. Середня школа Приколотного також носить’ ім’я земляка.
Історія заснування селища пов’язана з по-реформеним періодом. У списках населених місць Харківської губернії, складених у 1864 році, Приколотне згадується як хутір. Він почав швидко зростати у зв’язку з побудовою залізничної лінії Бєлгород — Куп’янськ і спорудженням у 1896 році станції Приколотне. У 1907 році тут були олійниця, зернопункт, у 1911 — споруджено цегельний завод.
Під час громадянської війни командиром батальйону Корочанського повстанського полку був житель Приколотного П. М. Радченко. Батальйон громив німецьких загарбників, білогвардійців та націоналістичні банди. У 1920 році створено партійний осередок. Сільськогосподарську артіль «Громадська праця» організовано у 1921 році, у 1923 — артіль «Хлібороб».