Рубіжне, Вовчанський район, Харківська область
РУБІЖНЕ — село, центр сільської Ради, розташоване на лівому березі річки Сіверського Дінця, за 18 км від районного центру і залізничної станції Вовчанськ. Населення — 1168 чоловік. Сільраді підпорядковані населені пункти Байрак і Варварівка.
На території села розташована центральна садиба колгоспу «Україна», який має 2067 га сільськогосподарських угідь. Вирощуються зернові і технічні культури, розвинуте м’ясо-молочне тваринництво.
У селі є восьмирічна школа, бібліотека, клуб на 300 місць. За післявоєнні роки Рубіжне повністю відбудоване, проведено водопровід, прокладено асфальтовані тротуари.
Рубіжне засноване у 1652 році. Від сусіднього населеного пункту Салтова воно відділялось валом, або рубежем, звідси, вважають, і походить назва села. Жителі займалися виробництвом глиняного посуду, виготовленням коліс, прядінням тощо. Після скасування кріпацтва в Рубіжному влітку і восени 1861 року відбулися селянські заворушення, які очолював Микола Решетняк, згодом заарештований поліцією. У 1850 році в Рубіжному німецька акціонерна компанія «Ротермунд і Вейссе» збудувала цукровий завод, де в жахливих умовах працювало понад 300 робітників. Під час революції 1905— 1907 рр. на заводі неодноразово відбувалися страйки робітників, керівником яких був Д. Ф. Чопов. Повсталі селяни розгромили поміщицький маєток.
Після Лютневої революції було створено Раду робітничих депутатів, яку очолював робітник цукрового заводу А. Латишев, що встановив зв’язок з ЦК РСДРП (б). У січні 1919 року організовано партійний осередок з 16 комуністів. Через село, з жовтня 1941 до червня 1942 року, проходила лінія фронту, в результаті чого воно було повністю зруйноване. У лісах, поблизу Рубіжного, діяв партизанський загін ім. Щорса під командуванням І. А. Шепелева.