Вовчанський район, Харківська область
Вовчанський район розташований у північно-східній частині Харківської області. Район створено у 1923 році на базі колишнього Вовчанського повіту. На півночі межує з Шебекинським районом Бєлгородської області, на заході — з Харківським, на півдні — з Чугуївським, на сході і південному сході — з Великобурлуцьким районами Харківської області. Площа району — 1883,3 кв. км. Населення — 72,5 тис. чоловік, в т. ч. міського — 27,7 тис. і сільського — 44,8 тис. чоловік. Густота населення невисока—38,4 чоловік на 1 кв. км. В районі 128 населених пунктів, які об’єднані у 22 сільські Ради, одну селищну Раду і одну міську Раду.
Територію району з півночі на південь перетинає річка Сіверський Донець, на берегах якої розкинулися багаті на різних тварин і породи дерев ліси. Грунти переважно чорноземні, клімат помірний.
Економіка району має в основному сільськогосподарський напрям. Тут є 27 колгоспів і 5 радгоспів, які спеціалізуються на виробництві зернових культур, цукрових буряків тощо. Добре розвинуте молочне скотарство, менше — свинарство, птахівництво та вівчарство. В районі 129 тис. га земельних угідь, в т. ч. орної землі — 105,1 тис. га, пасовищ — 17 тис. га, сіножатей — 4,7 тис. га, садів — 2,2 тис. гектарів.
Із зернових культур найбільш поширені озима пшениця, сіють також ячмінь, овес, просо, гречку та бобові. Серед технічних культур сіють переважно цукрові буряки. Великі площі зайнято під соняшником та кормовими культурами. Вирощують картоплю і овочі.
За 1963—1965 рр. середня врожайність зернових в районі становила 15,6 цнт з га, в тому числі пшениці — 16,7 цнт. В 1965 році середня врожайність цих культур була відповідно 18,4 і 20,6 центнера. Середня врожайність цукрових буряків за ці ж роки становила 155 цнт з га, а в 1965 році — 179 центнерів. Виробництво м’яса в 1965 році на 100 га сільськогосподарських угідь в середньому становило 45,5 цнт, молока вироблено 263,3 центнера. Середній надій на одну корову в 1965 році становив 1908 кг.
Ці успіхи обумовлені наявністю великої матеріально-технічної бази у колгоспах і радгоспах району. Вони мають 793 трактори, 542 комбайни, 353 автомашини та багато іншої сільськогосподарської техніки. У багатьох колгоспах збудовано виробничі майстерні по ремонту техніки. В 1965 році механізація основних сільськогосподарських робіт становила: оранка — 100 проц., посів — 99,9, догляд за посівами — 90, збирання врожаю — 87 процентів. Рівень механізації у тваринництві — 35 процентів.
В районі працює велика група передовиків сільського господарства, які рік у рік одержують високі і сталі врожаї і добиваються підвищення продуктивності праці. Серед них Герої Соціалістичної Праці А. Ф. Бєлінський і С. О. Божко. В районі орденами і медалями Радянського Союзу: нагороджено у післявоєнні роки понад 500 трудівників сільського господарства, з них орденом Леніна близько 30 чоловік. У 1964 році 8 механізаторів району, учасників Виставки досягнень народного господарства СРСР, нагороджені срібними та бронзовими медалями, а також грошовими преміями. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 23 червня 1966 року за досягнуті успіхи комбайнеру колгоспу ім. Котовського І. С. Солодовнику присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці.
На території району розташовано 29 промислових підприємств. Провідне місце в промисловості посідає харчова. Серед підприємств цієї групи найбільшими є Перший Петровський цукрокомбінат (смт Білий Колодязь), Вовчанський олійно-екстракційний завод, Вовчанський маслозавод, вовчанські м’ясокомбінат, комбінат хлібопродуктів та інші. Промислові підприємства району виробляють тканини, взуття, меблі, цеглу, вапно та іншу продукцію. В 1965 році вони виробили продукції на 70 470 тис. карбованців.
На території району значні запаси будівельних матеріалів: крейди, глини, піску. Є великі лісові масиви.
В районі розвинута сітка торговельних підприємств. У місті і в селах працює 213 магазинів, серед них 120 промтоварних, 51 продовольчий, 17 господарських, 6 книжкових; 20 побутових підприємств, 33 — громадського харчування. За 1965 рік населенню району було продано на 25229,3 тис. крб. різних товарів.
Район перетинає залізниця Москва — Донбас. Найбільші станції — Вовчанськ і Білий Колодязь. В 1965 році закінчено будівництво асфальтованого шосе Вовчанськ — Харків, яке зв’язало 12 населених пунктів району з обласним центром. В районі густа сітка поліпшених грунтових шляхів.
Вовчанськ з’єднаний з населеними пунктами району 8 автобусними лініями: Вовчанськ — Лошакове (52 км), Вовчанськ — Жовтневе Друге (38 км), Вовчанськ— Бузове (50 км), Вовчанськ — Благодатне (40 км), Вовчанськ — Москальовка (42 км), Вовчанськ — Гонтарівка (35 км), Вовчанськ — Хотімля (45 км), Вовчанськ — Білий Колодязь (18 км). На цих лініях курсує 21 автобус. 62 населені пункти обслуговуються автобусним сполученням. Майже всі населені пункти району мають телефонний зв’язок з райцентром. В районі працює 29 поштових відділень.
Рік у рік збільшується піклування про охорону і поліпшення здоров’я населення. Мережа медико-санітарних закладів району становить 10 лікарень, 10 лікарських дільниць, 62 фельдшерсько-акушерські пункти. В медичних закладах працює 80 лікарів, у т. ч. заслужений лікар УРСР терапевт М. І. Новиков, а також 386 медичних працівників середньої кваліфікації.
В селищі Білий Колодязь відкрито міжрадгоспний піонерський табір Харківського цукротресту, в селі Верхня Писарівка, в сосновому лісі над річкою Сіверський Донець,— районний піонерський табір; в них за літо відпочиває більше тисячі дітей. На мальовничому березі Печенізького водоймища розташований відомий в усій країні Верхньо-Писарівський будинок відпочинку, в якому щороку відпочиває близько 6 тис. трудящих з різних кінців Радянського Союзу.
В районі трудиться велика група спеціалістів різних галузей народного господарства, в т. ч. в сільському господарстві — понад 250, в промисловості — понад 300 чоловік.
Велику виховну і педагогічну роботу провадять школи району — 10 середніх, 36 восьмирічних, 38 початкових. Діють 2 спеціальні школи, школа робітничої молоді, заочна школа. В школах району працюють 1032 вчителі, з них 401 має вищу освіту, 29 відмінників народної освіти, один заслужений вчитель школи УРСР І. А. Бондаренко.
У Вовчанську є технікум механізації сільського господарства та медичне училище. Для студентів-заочників працюють консультаційні пункти.
До послуг населення — 72 бібліотеки, серед них 35 сільських, 11 профспілкових, З районні, міська. 22 бібліотеки працюють на громадських засадах. Загальний книжковий фонд бібліотек становить 550 тис. примірників. У районі 70 клубів, в т. ч. 46 сільських, 10 колгоспних, 12 профспілкових, 2 будинки культури. В районі 45 стаціонарних кіноустановок і 6 пересувних.
В районі працюють народні університети культури, здоров’я і правових знань, понад 100 шкіл передового досвіду в сільськогосподарському виробництві, 2 музеї на громадських засадах. В 2 колгоспах випускаються багатотиражні газети. При клубах працює близько 100 гуртків художньої самодіяльності, в яких бере участь майже 1500 чоловік. Районна організація товариства «Знання» об’єднує 72 первинні організації, в яких працює 670 лекторів. У 1965 році вони прочитали для трудящих району близько 10 тис. лекцій та доповідей на різні теми.
Всі населені пункти району радіофіковані. У 1966 році трудящі району передплатили 66,1 тис. примірників газет і журналів.
З кожним роком зростають грошові вклади населення в ощадні каси. Якщо в 1958 році вкладників налічувалось 11,8 тис. чоловік, а загальна сума вкладів становила 2,6 млн. крб., то в 1966 році вкладників стало 20,1 тис. чоловік, а загальна сума їх вкладів перевищила 7,1 млн. карбованців.
Протягом багатьох років трудівники Вовчанського району змагаються з Золочівським районом Харківської області та сусіднім Шебекинським районом Бєлгородської області РРФСР.