Кізомис, Білозерський район, Херсонська область
КІЗОМИС — село, центр сільської Ради, розташоване на березі Дніпровського лиману, за 12 км від районного центру і за 29 км від залізничної станції Херсон. Дворів — 709, населення — 2095 чоловік. Сільраді підпорядковані села Новодмитрівка і Томина Балка, селища Берегове, Велетенське, Виноградне, Гончарне, Криничне, Лугове, Первомайське, Розлив, Ромашкове, Степове.
В селі розміщені бригади рибоколгоспів «Шлях Леніна» та ім. Кірова.
Тут є восьмирічна школа, в якій 23 вчителі навчають і виховують 357 учнів; бібліотека, клуб на 300 місць. При школі працює консультаційний пункт заочної середньої школи. За післявоєнні роки в Кізомисі збудовано 248 житлових будинків, відділення зв’язку, фельдшерсько-акушерський пункт, 4 магазини.
В селі працює 36 комуністів, 89 комсомольців.
Село Кізомис (по-тюркськи — Дівочий мис) засноване 1783 року.
В січні 1918 року в селі встановлено Радянську владу.
У 1920 році в селі діяв ревком, в кінці того ж року утворено сільську Раду. Активний учасник громадянської війни житель Кізомису М. І. Джурмій нагороджений у 1967 році орденом Трудового Червоного Прапора.
240 жителів бились проти ворога на фронтах Великої Вітчизняної війни, 130 з них нагороджено орденами і медалями СРСР. Уродженця села І. К. Собка за мужність у боях при форсуванні Дніпра удостоєно звання Героя Радянського Союзу. На честь загиблих воїнів в селі споруджено пам’ятник. Відроджувати зруйноване господарство після тимчасової окупації допомагали колгоспи братніх республік. Радгоспу «Городній велетень» (с-ще Велетенське) 1944 року з Мордовської АРСР надійшло 58 голів великої рогатої худоби. З Дагестанської АРСР прибуло 100 овець, а з Азербайджанської РСР — 15 свиноматок. Від держави радгосп 1944 року одержав 50 робочих волів, 400 голів великої рогатої худоби.
Уродженка села 3. М. Дегтярьова має звання народної артистки УРСР.