Широка Балка, Білозерський район, Херсонська область
ШИРОКА БАЛКА — село, центр сільської Ради, розташоване на березі Дніпровського лиману, за 19 км від районного центру та за 30 км від залізничної станції Копані. Дворів — 776, населення — 1974 чоловіка. Сільраді підпорядковане село Софіївка.
В селі розташований радгосп «Комунар», за яким закріплено 4,8 тис. га сільськогосподарських угідь, у т. ч. 4,2 тис. га орної, з них 1 тис. га зрошуваної. Виробничий напрям — молочно-овочевий. В радгоспі — 4 відділки. В 1950 році орден Леніна одержали М. Г. Білоус, Г. Я. Горб, К. І. Ємець. За трудові успіхи в роки восьмої п’ятирічки 92 чоловіка також нагороджені орденами й медалями, у т. ч. орденом Жовтневої Революції — головний інженер радгоспу Г. Г. Шевченко та керуючий відділком І. Т. Будиловський.
В селі є середня школа, в якій навчається 489 учнів і працює 38 учителів, будинок культури на 300 місць, 2 бібліотеки з фондом понад 15 тис. книжок. Створено кімнату-музей В. І. Леніна. Працює профілакторій, фельдшерсько-акушерський пункт.
В селі працюють 71 комуніст, 147 комсомольців.
Перша згадка про Широку Балку належить до 1856 року. Першими жителями були переселенці з сусіднього села Станіслава.
В січні 1918 року в селі встановлено Радянську владу.
В роки Великої Вітчизняної війни 65 мешканців Широкої Балки гітлерівці насильно вивезли на каторжні роботи до Німеччини. Тоді ж 248 жителів села із зброєю в руках боролися проти ненависного ворога у лавах Червоної Армії, 87 з них за бойові заслуги нагороджені орденами і медалями Радянського Союзу.
Житель села Широка Балка П. С. Луценко був учасником повстання на броненосці «Потьомкін».
Поблизу Широкої Балки і Софіївки виявлено залишки скіфського та скіфо-сарматського поселення.