Чонгар, Генічеський район, Херсонська область
ЧОНГАР — село, центр сільської Ради, розташоване на Чонгарському півострові, за 41 км від райцентру. Залізнична станція на лінії Мелітополь—Джанкой. Дворів — 304, населення — 1126 чоловік. Сільській Раді підпорядковані села Атамань, Красне Знам’я, Миколаївка, Новий Труд, Попівка, Чернігівка, селища Залізничне і Сиваш.
У селі міститься центральна садиба ордена Леніна колгоспу «Грузія». За ним закріплено 15.1 тис. га сільськогосподарських угідь, у т. ч. 12.2 тис. га орної землі (з них 1450 га зрошуваної), 270 га саду та виноградника. Головний напрям — вирощування зернових культур.
Посіви озимої пшениці займають близько 6 тис. га.
1970 року в господарстві зібрали озимої пшениці пересічно по 34,9 цнт з га.
Розвинуте вівчарство і м’ясо-молочне тваринництво.
В колгоспі налічується близько 25 тис. овець, 5 тис. голів великої рогатої худоби. Потужність усіх електромоторів, що використовуються у господарстві, досягла 16 тис. кінських сил. Середньомісячна оплата праці в колгоспі становить 100 крб., а механізаторів і тваринників — 165 крб. Колгосп узяв на себе всі витрати, пов’язані
3 організацією безплатного харчування дітей у дошкільних дитячих закладах, половину витрат — на харчування дітей у школах-інтернатах, учням купує шкільну форму.
1952 року трудящі села уклали договір на соціалістичне змагання з колгоспниками артілі «Україна» Махарадзевського району Грузинської РСР. Трудівники колгоспу «Грузія» для розведення стада надіслали корів високопродуктивної червоної степової породи, а грузинські колгоспники подали допомогу в розвитку садівництва й виноградарства.
За високі показники у розвитку сільськогосподарського виробництва колгосп «Грузія» у 1967 році нагороджено орденом Леніна, 1970 року — Ленінською почесною ювілейною Грамотою ЦК КПРС, Президії Верховної Ради GPCP, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС.
У післявоєнні роки 150 передовиків відзначені орденами й медалями Союзу РСР, у т. ч. орденом Леніна нагороджені В. Т. Дуров, П. Я. Зубенко, 8. О. Корхут, Н. Д. Савенко, І. М. Фрісман, орденом Жовтневої Революції — Ф. Г. Кириченко. Понад 25 років очолює господарство кавалер двох орденів Леніна і Жовтневої Революції, Герой Соціалістичної Праці Г. А. Легунов. Він член ЦК КП України, депутат Верховної Ради УРСР і член її Президії, заступник голови Республіканської ради колгоспів.
У селі є середня школа, в якій навчається 462 учні, працює 35 учителів, будинок культури із залом на 500 місць, бібліотека, комбінат побутового обслуговування, медична амбулаторія. Тільки протягом 1965—1970 рр. на культурно-побутове обслуговування, витрачено понад 4 млн. крб. Споруджено більш як 700 добротних будинків, обладнані й озеленені садиби, прокладено бетонні й асфальтовані шляхи, тротуари, проведено водопровід. На площі, в центрі села, споруджено пам’ятник В. І. Леніну.
В селі працюють 46 комуністів, 143 комсомольці.
Село виникло у 1922 році. На фронтах Великої Вітчизняної війни 480 жителів села боролося проти німецько-фашистських загарбників, з них 302 відзначено орденами й медалями Союзу РСР. На вшанування пам’яті воїнів громадянської і Великої Вітчизняної воєн в селі встановлено обеліск Слави.