Партизани, Генічеський район, Херсонська область
ПАРТИЗАНИ (до 1930 року — Рикове) — селище міського типу, центр селищної Ради, розташоване за 31 км від районного центру. Залізнична станція. Дворів — 1273, населення — 4201 чоловік. Селищній Раді підпорядковані села Гайове, Догмарівка, Москаленка.
В селищі розміщені асфальтовий, ремонтний і маслосироробний заводи, елеватор, виноробний і бурякоприймальний пункти. Нафто- і міжрайонна бази облспоживспілки обслуговують Гені-чеський, Іванівський та Новотроїцький райони.
У Партизанах знаходиться центральна садиба колгоспу «Комуніст», який користується 4 тис. га сільськогосподарських угідь, у т. ч. 3,9 тис. га орної землі, з них 700 га зрошуваної. Виробничий напрям — вирощування зернових культур, м’ясо-молочне тваринництво. Під посів озимої пшениці в господарстві щороку відводять 2,5—3 тис. га. За високі показники у розвитку сільськогосподарського виробництва урядовими нагородами відзначено 35 чоловік, у т. ч. тракториста Д. X. Удода — орденом Жовтневої Революції. В селі Догмарівці живе комбайнер К. І. Брезицький (нині пенсіонер), удостоєний у 1952 році звання Героя Соціалістичної Праці за високі показники під час збирання врожаю.
В середній школі навчається 839 учнів, працює 51 учитель. При будинку культури із залом на 250 місць є хоровий і драматичний гуртки, оркестр народних інструментів, бібліотека. Відкрито медичну амбулаторію, комбінат побутового обслуговування, торгує 16 крамниць і підприємств громадського харчування. В селищі прокладено водопровід, заасфальтовано тротуари, центральну вулицю. На честь 100-річчя з дня народження В. І. Леніна комсомольці висадили фруктовий сад.
В селищі працюють 101 комуніст, 352 комсомольці.
Засноване селище 1874 року після завершення будівництва залізничної колії Лозова—Сімферополь.
В січні 1918 року в селищі було встановлено Радянську владу. У роки громадянської війни в районі села точилися запеклі бої проти врангелівських військ. Допомогу наступаючим частинам Червоної Армії подавали партизанські загони І. В. Арестенка, Ф. М. Дорофєєва та М. Ф. Охріменка. Під час розробки плану Перекопсько-Чонгарської операції штаб 4-ї армії, який містився на станції, відвідав М. В. Фрунзе. 1930 року на увічнення пам’яті про червоних партизанів, що діяли тут, село перейменоване на Партизани.
У роки Великої Вітчизняної війни проти ворога билося 750 жителів селища, з них 509 загинули. На честь радянських воїнів, що полягли на полі бою за визволення Партизанів, і воїнам-односельцям споруджено обеліск Слави.