Рибальче, Голопристанський район, Херсонська область
РИБАЛЬЧЕ (до 1917 року — В’яземка) — село, центр сільської Ради, розташоване на лівому березі Дніпровського лиману, за 43 км від районного центру і за 65 км від залізничної станції Цюрупинськ. Дворів — 393, населення — 1024 чоловіка. Сільраді підпорядковані селище Виноградне і село Забарине.
В Рибальчому міститься центральна садиба рибальської артілі «Перемога». Це високомеханізоване господарство, яке має 4 морські сейнери, 2 мотофелюги, транспортну баржу, 44 рибальські судна, 6 автомашин.
На території сільради діє лісництво Новозбур’ївського лісгоспзагу з земельним фондом 24 тис. га. Його працівники насаджують ліси, переважно соснові. Бригадира лісництва К. Г. Ковальову нагороджено орденом Леніна.
У селі є восьмирічна школа, в якій навчається 152 учні і працює 15 учителів, будинок культури із залом на 300 місць, бібліотека; медичний пункт.
Село, що розкинулося на березі Дніпровського лиману, дуже гарне, особливо влітку.
В кожній садибі зеленіють виноградники, вздовж вулиць вишикувалися дерева. Береги лиману вкриті заростями очерету, а чудові пляжі приваблюють сюди численних відпочиваючих.
У селі працюють 31 комуніст, 46 комсомольців.
Рибальче засноване 1785 року як поміщицьке село.
Радянську владу в селі встановлено у січні 1918 року.
Першу рибальську артіль «Звільнений батрак» організовано 1921 року.
На фронтах Великої Вітчизняної війни билися проти ворога 323 жителі села, з них 291 воїн удостоєний орденів і медалей. За мужність і відвагу, виявлені в боях за м. Кенігсберг, уродженця Рибальчого О. С. Контушного удостоєно звання Героя Радянського Союзу, 12 жителів були учасниками партизанського руху на Херсонщині. В битвах проти фашистських окупантів загинуло 220 чоловік. Загиблим встановлено пам’ятник. Уродженець Рибальчого генерал-майор М. П. Кононенко 1921 року нагороджений орденом Червоного Прапора.
Уродженцю села І. І. Стрельченку, нині керівнику бригади шахтарів у м. Донецьку, присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці. Він член ЦК КП України, 1967 року обирався депутатом Верховної Ради СРСР.