Верхні Сірогози, Нижньосірогозький район, Херсонська область
ВЕРХНІ СІРОГОЗИ — село, центр СІЛЬСЬКОЇ Ради, розташоване за 8 км від районного центру і за 5 км від залізничної станції Сірогози на лінії Херсон—Запоріжжя. Дворів — 854, населення — 2503 чоловіка.
В селі розташована центральна садиба колгоспу ім. Леніна, який користується 11 тис. га сільськогосподарських угідь, у т. ч. 10,8 тис. га орної землі, 56 га саду й виноградника. Спеціалізація господарства — рільництво й тваринництво м’ясо-молочного напряму.
За успіхи, досягнуті в розвитку сільського господарства у 8-й п’ятирічці, 7 колгоспників відзначені урядовими нагородами, а комбайнера Ф. в. Куракова у 1958 році нагороджено орденом Леніна. Бригадира тракторної бригади О. Т. Волобуєва удостоєно звання Героя Соціалістичної Праці.
Є середня й початкова школи, в яких 40 учителів навчають 605 учнів, будинок культури із залом на 450 місць, 5 бригадних клубів, бібліотека, фельдшерсько-акушерський та ветеринарний пункти, 7 магазинів, 2 їдальні, побутовий комбінат, 3 дошкільні дитячі заклади.
В селі є відділення «Сільгосптехніки», цегельний завод потужністю 3 млн. штук цегли на рік. Прокладено водопровід, загальна протяжність якого сягає 28 км. У Верхніх Сірогозах закладено парк.
В селі працюють 91 комуніст, 225 комсомольців.
Перші писемні відомості про Верхні Сірогози належать до 1820 року, коли сюди переселилися селяни з Воронезької, Курської та інших губерній.
У січні 1918 року в селі встановлено Радянську владу.
Під час Великої Вітчизняної війни 323 жителі села боролися проти ворога, 141 з них нагороджено орденами й медалями СРСР. Загинуло в боях проти німецьких загарбників 182 чоловіка.
Поблизу села виявлено скіфські кургани та сарматське поховання III—II ст. до н. е.