Нова Каховка — місто обласного підпорядкування
4 червня 1958 року Нову Каховку віднесено до категорії міст обласного підпорядкування. Тоді ж ЦК КП України прийняв рішення утворити в Новій Каховці міський комітет партії. 30 червня того ж року на першій міській партійній конференції делегати від 1335 комуністів, об’єднаних у 51 первинну партійну організацію, обрали склад міськкому КП України на чолі з першим секретарем О. П. Балабаєм. З 1960 року протягом десяти років Новокаховський міськком КП України очолював О. Є. Касьяненко — колишній перший секретар обкому ЛКСМУ. В липні 1958 року відбулася і перша міська комсомольська конференція, на якій обрано міський комітет ЛКСМУ. Міськком партії та міськрада визначили завдання трудящих у здійсненні генерального плану розширення Нової Каховки, розробленого співробітниками Державного інституту проектування міст (Гіпрограду), схваленого громадськістю і затвердженого Радою Міністрів Української РСР. Через те, що одно-, триповерхові будинки не задовольняли зростаючих потреб у житлі, в плані передбачалось і на практиці здійснювалося спорудження 4- і 5-поверхових будівель. Кожна з них мала центральне опалення, проводилися водогін, каналізація. Густа мережа торговельних та культурно-побутових закладів ще краще задовольняла матеріальні й духовні потреби трудящих, заощаджувала їхній час для навчання й відпочинку.
Успіхами в дальшому будівництві міста відзначили новокаховці вибори до Верховної Ради СРСР, які відбулися 16 березня 1958 року. Виборці одностайно віддали свої голоси за прославленого дніпробудів-ця, бригадира слюсарів-опалубників заводу залізобетонних виробів, кавалера ордена Леніна О. А. Фесика. Напередодні XXI з’їзду КПРС в місті розгорнувся рух за комуністичну працю, в який першими включилися електромашинобудівники. Незабаром їх підтримали колективи ГЕС, заводу залізобетонних виробів та інших підприємств. Керуючи розгортанням руху за комуністичну працю, міськком КП України разом з міською Радою вживали дійових заходів щодо піднесення промислового виробництва, введення в дію споруджуваних підприємств, культурно-побутових закладів, розширення житлового будівництва.
Протягом 1963—1964 рр. стали до ладу меблева фабрика, перша черга цеху великих машин електромашинобудівного заводу, споруджено нову школу на 960 місць, комфортабельний готель «Дружба» та ряд інших об’єктів. За два роки житловий фонд міста зріс на 37 тис. кв. метрів. Забудова нових ділянок проходила в південно-східному напрямі. Одночасно розгорталося спорудження Східного й Західного робітничих селищ, селища залізничників. Партійні організації пожвавили виховну роботу в масах, зокрема серед мешканців за місцем проживання. В 1962— 1964 рр. у мікрорайонах Нової Каховки було створено 4 постійно діючі агітпункти та 8 агітмайданчиків, за кварталами й окремими будинками закріплено комуністів-агітаторів. Під їх керівництвом агітпункти і агітмайданчики незабаром перетворилися на справжні вогнища масово-політичної роботи з людьми. Агітпункт 35 кварталу став ініціатором змагання за будинки зразкового побуту.
3 особливою силою розгорнулась боротьба новокаховців за місто високопродуктивної праці, зразкового порядку і високої культури в роки восьмої п’ятирічки, під час підготовки до 50-річчя Великого Жовтня та 100-річчя з дня народження В. І. Леніна. Виконуючи рішення XXIII з’їзду КПРС про нову економічну реформу, виробничі колективи підвищили технічний рівень і культуру виробництва, краще використовували резерви підвищення продуктивності праці, матеріальний і моральний стимули. За 1965—1970 рр. на промислових підприємствах було встановлено 227 автоматичних і напівавтоматичних ліній, агрегатних і спеціалізованих верстатів. На початок 1971 року із 17 підприємств міста за новою системою працювало 14. Вони виробляли 76 проц. від загального обсягу всієї продукції.
За 10 років (1960—1970) промислові підприємства Нової Каховки збільшили випуск продукції з 31,1 млн. крб. до 170,7 млн. крб. Це майже у дванадцять разів більше, ніж виробляла промислової продукції вся дореволюційна Херсонщина. З 1965 року електромашинобудівний завод почав випускати кілька типів електродвигунів, які мали електричні параметри на рівні кращих світових зразків і користувались великим попитом в 39 країнах світу, в т. ч. Англії, Франції, Японії. 1967 року завод відзначив своє десятиріччя. За цей час його колектив, в якому працювало 1100 комуністів і 3000 комсомольців, виготовив 1200 тис. двигунів, 2 тис. великих електромашин. В ювілейному 1967 році заводу присвоєно назву — ім. 50-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції. За перевиконання виробничих планів, впровадження у виробництво передової технології колектив комбінату хлібопродуктів нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора.
В числі передових всі роки був колектив Каховської ГЕС, беззмінно очолюваний з дня її пуску досвідченим енергетиком комуністом В. G. Єфременком. З 1955 по 1970 рік гідростанція виробила близько 20 млрд. квт.-год. електроенергії. Вона стала кузнею кадрів для Кременчуцької, Дніпродзержинської та інших ГЕС. Крім того, тут пройшли практику близько 1000 студентів-енергетиків, у т. ч. студенти Румунії, Угорщини, Польщі. Протягом 1969—1971 рр. на Каховській ГЕС стажувало кілька десятків чоловік з Демократичної Республіки В’єтнам.
У роки восьмої п’ятирічки набагато зміцніла матеріально-технічна база і рівень механізації в тресті «Каховсільбуд». Це дало змогу протягом цього п’ятиріччя ввести нові потужності Каховської промбази і Бериславського цементного заводу; в Новій Каховці звести два житлові мікрорайони. На вулицях міста зростали нові архітектурні ансамблі. Крім того, трестом «Каховсільбуду» споруджено багато об’єктів у сільській місцевості Херсонщини, змонтовано унікальні телескопи Ялтинської обсерваторії. За видатні успіхи в праці 24 будівельники нагороджені орденами й медалями. Звання заслужених будівельників УРСР удостоєні Д. К. Березанський, М. С. Железняк і К. Я. Штельмухова.
В 1970 році колектив «Каховсільбуду» нагороджений Ленінською ювілейною почесною грамотою ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС. Високою урядовою нагородою відзначено героїчну працю молодих будівників міста. За активну участь комсомольців і молоді в спорудженні Нової Каховки і гідростанції та в зв’язку з 50-річчям ВЛКСМ міську комсомольську організацію 25 жовтня 1968 року нагороджено орденом «Знак Пошани». Висока урядова нагорода була яскравим визнанням героїчного подвигу комсомолу. Звертаючись до молоді прийдешнього, юнаки і дівчата міста в листі, замурованому в фундамент обеліску на честь 50-річчя ВЛКСМ, писали: «Ми заповідаємо вам, поколінню 100-річного ювілею комсомолу, не лише наші справи, ми заповідаємо вам свої духовні і моральні багатства. Вам передаємо незгасні іскри революції. Несіть їх далі, у віки. Будьте віддані справі батьків, справі Леніна, як віддані ми!».
Свою беззавітну відданість справі Леніна молоді патріоти ще раз продемонстрували під час підготовки до 100-річчя з дня народження великого вождя. На ленінській трудовій вахті не було жодного, хто б не перевиконав норм виробітку. В подарунок ленінському ювілею комсомольці електромашинобудівного заводу в неробочий час виготовили 1000 електромоторів. Перед у змаганні вели члени комсомольсько-молодіжних бригад слюсарів-складальників Анатолія Гайдукова і Віктора Пойдюка, комсомольсько-молодіжної бригади штукатурів тресту «Каховсільбуд» Володимира Примчука, шофер автобази Олексій Срібний та інші.
В результаті широкого розмаху соціалістичного змагання, яким керували міськком КП України і міськрада, план восьмої п’ятирічки було виконано за всіма показниками достроково. Понад 450 робітників Нової Каховки завершили свої п’ятирічні завдання за 4 роки. 1970 року новокаховці виробили промислової продукції на 175 млн. крб., тобто значно більше, ніж вся промисловість Херсонщини в довоєнному 1940 році. За самовіддану працю і великі виробничі досягнення близько чотирьох тис. чоловік нагороджено орденами й медалями Союзу РСР, у т. ч. 3,5 тис.— медаллю «За доблесну працю. На відзнаку 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна». Бригадира монтажників тресту «Каховсільбуд» В. М. Войтаса і слюсаря-наладчика ремонтно-механічного цеху електромашинобудівного заводу Т. М. Пісню удостоєно високого звання Героя Соціалістичної Праці.
Нових сил і величезного натхнення надали новокаховцям історичні рішення XXIV з’їзду Комуністичної партії Радянського Союзу. Прийняті з’їздом Директиви по п’ятирічному плану розвитку народного господарства СРСР на 1971—1975- рр. трудящі міста сприйняли як конкретну програму боротьби за дальше процвітання Радянської Вітчизни. Делегат XXIV з’їзду КПРС, Герой Соціалістичної Праці В. М. Войтас і токар електромашинобудівного заводу В. С. Богатирьов виступили ініціаторами соціалістичного змагання трудящих Херсонщини за дострокове виконання дев’ятої п’ятирічки.
План 1971 року бригада В. М. Войтаса завершила до 1 листопада, а її керівник — до 1 серпня. Патріотичний почин знайшов дійовий відгук на підприємствах і будовах міста. Тільки на електромашинобудівному заводі ім. 50-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції 1346 передовиків виробництва завчасно завершили особисті плани першого року дев’ятої п’ятирічки. Достроково, до 17 грудня, виконали завдання 1971 року всі промислові підприємства міста. Реалізовано понад план товарної продукції на 6 млн. крб. при зобов’язанні — 3 мільйони.
За рік здано в експлуатацію кілька промислових об’єктів, близько 34 тис. кв. метрів житлової площі, три типові шкільні приміщення.
1972 року міська партійна організація, що об’єднує 4685 комуністів, очолила соціалістичне змагання, яке проходить під девізом — «П’ятдесятиріччю СРСР — гідну зустріч!». В ньому взяло участь понад 20 тис. чоловік — українців, росіян, білорусів, грузин, казахів, вірмен, татар — представників майже 30 національностей, які єдиною дружною сім’єю живуть і працюють у Новій Каховці. «Тут на Україні, в Новій Каховці, я почуваю себе як у своїй рідній Вірменії,— розповідає член комсомольсько-молодіжної бригади цеху електродвигунів Аршаулуїс Григорян.— У бригаді всі ми живемо дружно, допомагаємо один одному». На честь 50-річчя утворення СРСР члени бригади зобов’язались достроково, до 27 грудня, завершити виконання виробничих завдань другого року дев’ятої п’ятирічки.
Рік у рік зростають виробничі, наукові й культурні зв’язки новокаховців з трудящими інших міст й республік Радянського Союзу. Продукція підприємств міста надходить в усі кінці нашої Вітчизни. Мотори з маркою «НКЕМЗ» працюють на Цілиноградському насосному заводі, «Узбекхіммаш», .Єреванському насосному й компресорному заводах, підприємствах «Грузсільгосптехніки» та ін. За спеціальними замовленнями колектив Новокаховського електромашинобудівного заводу виготовляє двигуни для найважливіших будов дев’ятої п’ятирічки, зокрема — Камського автомобільного заводу. У свою чергу, з Москви, Пермі, Костроми, Томська, Саратова, Свердловська, Ставропольського краю промислові підприємства міста одержують обладнання, пресові та ізоляційні матеріали, підшипники тощо. Трудівники Алапаєвського металургійного комбінату надсилають тисячі тонн прокату чорних металів, з Комі АРСР і Карельської АРСР надходять ліс і лісоматеріали. Інженери і конструктори Нової Каховки підтримують тісні контакти з багатьма науковими закладами країни. Так, у співдружності із спеціалістами одного з таллінських науково-дослідних інститутів інженерно-технічні працівники електромашзаводу починають застосовувати іскровий метод обробки твердих сплавів, з яких виготовляються штампи. Це підвищує їх міцність у 40 разів. Вчені АН Грузинської РСР, подали дійову допомогу будівникам Каховської ГЕС, Південно-Українського і Північно-Кримського каналів, розробивши ефективний метод практичного використання місцевих будівельних матеріалів України і Криму для виготовлення легких бетонів.
Міцні узи дружби зв’язують жителів Нової Каховки і молодого азербайджанського міста Закатали, туркменського — Небіт-Дагу. Новокаховці дружать з жителями міст Квамбран (Англія) і Сент-Етьєн дю Рувре (Франція). З містом Квамбран трудящі Нової Каховки обмінялись делегаціями в 1961 році, а в 1965 — у них в гостях побувала делегація з Сент-Етьєн дю Рувре. Після огляду Нової Каховки керівник делегації заявив: «На жаль, наше місто не може суперничати з вашим, особливо щодо культури і охорони здоров’я… Хоч населення нашого міста приблизно дорівнює вашому, ми ще далекі від культурного розвитку, якого досягли ви». Вдруге французькі друзі приїхали до Нової Каховки у 54-у річницю Великого Жовтня, і святкове місто справило на них незабутнє враження. Новокаховці приймали у себе селян з Угорщини і Болгарії, робітників Чехословаччини, спеціалістів з Німецької Демократичної Республіки, комсомольців Монголії.
Місто відвідали зарубіжні делегації з Англії, Індії, Канади, США, ФРН, Швеції та інших країн. Добре знають молоде дніпровське місто на Острові Свободи. В 1962—1963 рр. 234 посланці героїчної Куби набували в Новокаховському технікумі гідромеліорації, механізації та електрифікації сільського господарства спеціальності трактористів, комбайнерів та механізаторів тваринницьких ферм. Кубинцям полюбилася Нова Каховка, вони назвали її маленькою Гаваною. У цьому ж технікумі навчалася молодь з Гани, Гвінеї, Малі, Анголи, Судану, Танзанії.
З 22 по 29 липня 1969 року в Новій Каховці відбувалася нарада представників країн соціалістичної співдружності, членів Ради Економічної Взаємодопомоги, присвячена розробці пропозицій щодо спеціалізації і кооперування виробництва основного енергетичного устаткування. Здійснюючи ленінський заповіт щодо повсякденного зміцнення дружби радянських народів-братів, а також інтернаціональних зв’язків з трудящими зарубіжних країн, новокаховці не забувають й іншого заповіту великого вождя — берегти як зіницю ока союз робітничого класу і селянства, розширювати шефську допомогу міста селу. 20 виробничих колективів Нової Каховки підтримують постійні зв’язки з колгоспами й радгоспами Горностаївського району. Вони допомагають будівельними матеріалами, металом, устаткуванням, запасними частинами, а головне — кваліфікованими кадрами механізаторів. Колектив Південно-Української монтажної дільниці тресту «Гідромонтаж» змонтував колгоспові «Дружба» зерноочисну машину, виготовив металеву естакаду для підйомника зернонавантажувача, допоміг у механізації тваринницьких ферм. Колектив Об’єднаного господарства залізничного транспорту подав допомогу підшефному колгоспу «Україна» в спорудженні дитячого комбінату, обладнанні майстерень. Новокаховці і горностаївці часто обмінюються делегаціями, спільно проводять свята Серпа і Молота. Швидкий розвиток економіки міста дає можливість дедалі збільшувати шефську допомогу колгоспному селу.
Нині Нова Каховка — один з найбільших промислових центрів Таврії. Тут діють 17 промислових підприємств, 7 будівельних організацій, 3 автотранспортні господарства, залізничний вузол, річковий порт. Величезний вклад в економічний і культурний розвиток Нової Каховки, у мобілізацію трудящих на здійснення планів партійних з’їздів вносить міська Рада депутатів трудящих і її виконком. Це справді представницькі органи трудящих. Серед 168 депутатів міськради—103 робітники, 59 представників інтелігенції; 79 комуністів, 28 комсомольців; 71 жінка. Населення обрало до Ради кращих людей міста і підпорядкованих сіл — штампувальницю електромашинобудівного заводу, орденоносця О. Ф. Ягодину, бригадира винрадгоспу «Таврія», Героя Соціалістичної Праці М. Ф. Гришину, заслуженого вчителя УРСР К. І. Добряка та ін. Міськвиконком — дбайливий господар Нової Каховки. В центрі його уваги — всебічний розвиток і благоустрій міста, зростання добробуту його жителів, житлове будівництво. За 13 років (1958—1971) при подвоєнні населення житлова площа розширилася більше ніж в три рази і на 1 січня 1972 року становила 400,6 тис. кв. метрів. Переважна більшість сімей живе у просторих квартирах з усіма вигодами. Із зростанням заробітної плати, яка тільки протягом восьмої п’ятирічки збільшилася пересічно з 96 до 119 крб., підвищується купівельна спроможність трудящих. У відкритому в ленінському ювілейному році великому універмазі, в численних магазинах міста населення купує красиві сучасні меблі, холодильники, телевізори й радіоприймачі найкращих марок, одяг, книжки.
Трудящі пишаються своїм містом, яке називають окрасою Таврії. Різноманітність архітектурних форм, світлі кольори будівель, безліч зелені і газонів на вулицях, красень Дніпро надають йому чудового вигляду. В’їзд до міста з боку ГЕС починається обеліском, що височить на березі Каховського моря. Його встановлено на передньому краї колишнього легендарного Каховського плацдарму. Від обеліска, паралельно парку над Дніпром, проходить основна магістраль Нової Каховки — Дніпровський проспект. Тут розташовані адміністративні будівлі, височать корпуси середньої школи інтернату № 1, готелю «Дружба», кінотеатру, біля якого на березі Дніпра встановлено скульптурну групу «Наука і праця». Тут же в центрі розкинувся парк, розміщені палац культури, літній театр, стадіон, водна станція. Одна з невеликих площ Дніпровського проспекту безпосередньо зв’язана з пристанню. В центрі цієї площі в 1957 році за проектом Ю. К. Насєдкіна споруджено монумент на честь героїв громадянської та Великої Вітчизняної воєн. На центральній площі в 50-і роковини Великого Жовтня встановлено пам’ятник В. І. Леніну.
Чудові перспективи відкриваються перед Новою Каховкою у дев’ятій п’ятирічці і у наступні роки. За генеральним планом забудови міста на 1970—1990 рр. воно має з’єднатися із своєю легендарною сестрою Каховкою і перетворитися на один з найбільших промислових центрів півдня України. В південній частині міста виростуть 9 мікрорайонів, з них 8 — житлових на 10 тис. жителів кожний і 1 — загальноміського призначення з універсальними і продовольчими магазинами, головпоштамтом, кінотеатром і кіноконцертним залом, стадіоном, плавальним басейном, парком тощо. Один з таких мікрорайонів, поруч з електромашинобудівним заводом, вже споруджується.
Як і всюди в країні, у Новій Каховці велику увагу приділяють охороні здоров’я трудящих. На початок 1972 року тут працювали міська лікарня, лікарня залізничників, протитуберкульозний диспансер, які загалом мали 525 ліжок; 4 поліклініки, 2 диспансери. 1967 року при поліклініці № 2 відкрито грязеводолікарню. В Новій Каховці споруджено дитячі ревматологічний та протитуберкульозний санаторії на 100 місць кожний. Крім того, в місті і підпорядкованих міськраді селах є 14 фельдшерських та 6 фельдшерсько-акушерських пунктів. У всіх медичних закладах, оснащених сучасною апаратурою, 1971 року працювало понад 1200 чоловік, з них 130 лікарів. Міським відділом охорони здоров’я проводиться велика профілактична робота серед населення. Міськком партії в 1967 році схвалив цінну ініціативу медичних працівників, які в неробочий час на своїх мікродільницях стежили за санітарно-гігієнічним станом будинків, за здоров’ям кожної сім’ї. Протягом п’яти років лікарі й медичні сестри багато зробили, щоб уникнути інфекційних захворювань у місті. З цією метою застосовувалися протиепідемічні і профілактичні заходи, широко пропагувалися санітарно-гігієнічні знання. Завдяки високому рівню життя людей, наполегливій роботі медичних працівників захворювання на дизентерію знизилося в 2,3 раза, інших шлункових хвороб — на 28 проц. У Новій Каховці зовсім зникли такі хвороби як малярія, туляремія, бруцельоз, дифтерія, поліомієліт.
Трудящі підприємств і організацій мають широку можливість зміцнювати своє здоров’я в санаторіях і будинках відпочинку. Протягом 1967—1972 рр. на курортах лікувалося близько 1000 жителів, побували в будинках відпочинку півтори тис. чоловік. Велика увага приділяється оздоровленню дітей. За цей час у піонерських таборах відпочило понад три тис. дітей робітників та службовців.
З часу заснування міста в ньому бурхливо розвивалася народна освіта. Витрати на неї невпинно зростали і в 1972 році становили близько 3 млн. крб. У Новій Каховці і населених пунктах, підпорядкованих міськраді, в 1971/1972 навчальному році діяло шість середніх і чотири восьмирічні школи, дві школи-інтернати, три початкові і спецшкола. Працююча молодь здобуває середню освіту в трьох вечірніх школах. У всіх цих навчальних закладах налічується понад 10,3 тис. учнів. Вчительські колективи, які об’єднують 612 педагогів і в їх числі 3 заслужені вчителі та 44 відмінники народної освіти УРСР, завжди творчо підходять до навчання й виховання дітей. Так, за ініціативою партійної організації другої восьмирічної школи з 1964 року регулярно проводяться розширені педагогічні наради вчителів з представниками громадських організацій і батьків. Результати спільного піклування про навчання й виховання дітей виявилися дуже плідними: значно підвищилася успішність учнів, кращою стала їхня поведінка в школі і вдома. Незабаром педагогічні наради з представниками громадськості стали традицією і в інших навчальних закладах. У середній школі № 4 практикують збори шкільної партійної організації з батьками-комуністами. На них аналізують успішність, поведінку й громадську активність учнів, ставлять вимоги перед батьками — більше цікавитися життям своїх дітей. У 1968/1969 навчальному році на шкільних партійних зборах спільно з комуністами ливарного цеху електромашинобудівного заводу — шефами школи, обговорені питання про успішність й поведінку учнів — дітей ливарників та посилення шефських зв’язків школи з колективом ливарного цеху. Комуністи-вчителі допомагають парторганізаціям ливарного й інших цехів готувати збори; на яких розглядаються питання участі і ролі батьків у вихованні дітей, виступають з статтями в заводській стінній газеті «Голос школи». Колективи підприємств передали школам чимало верстатів, устаткування, брали участь в обладнанні навчальних кабінетів, лабораторій, музеїв. Гордістю учнів і вчителів міста є створені їх руками 8 музеїв Леніна, 2 музеї Т. Г. Шевченка, музей бойової слави.
Багато уваги приділяється позашкільній роботі з дітьми, їх фізичному вихованню. Понад 3 тис. школярів працюють в численних гуртках будинку піонерів, на міській станції юних техніків, навчаються в музичній школі, більш як 500 — у міській дитячій спортивній школі.
Нова Каховка — місто учнів і студентів. Тут навчається майже кожен другий житель. У Новій Каховці працюють електромеханічний технікум, технікум гідромеліорації, механізації та електрифікації сільського господарства, загальнотехнічний факультет Одеського інженерно-будівельного інституту, два технічні училища. Лише на загальнотехнічному факультеті Одеського інженерно-будівельного інституту здобувають освіту понад півтори тисячі вечірників та заочників. Протягом 1958—1971 рр. дипломи інженера одержали близько 1000 чоловік. Понад шість тисяч спеціалістів випустили технікуми електромеханічний, а також гідромеліорації, механізації і електрифікації сільського господарства.
У місті створено філіал вечірнього університету марксизму-ленінізму Херсонського міськкому партії, кілька народних університетів та курсів.
Широкого розвитку набула культурно-освітня робота серед трудящих. Її осередком є міський палац культури. Велику популярність у глядачів має самодіяльний народний драматичний театр, створений при палаці культури. У квітні 1969 року він відзначив свій десятирічний ювілей.
З часу заснування народний театр підготував 46 спектаклів, які переглянули близько двохсот тис. глядачів. Театр неодноразово брав участь у заключних оглядах народних талантів України. За творчі успіхи його двічі нагороджено Почесною грамотою колегії Міністерства культури УРСР.
Не меншою популярністю, ніж театральний колектив, користуються танцювальний гурток і оркестр народних інструментів палацу культури. За високу ідейність і художню майстерність 1967 року їм присвоєно найменування самодіяльних народних. В репертуарі танцювального колективу чимало хореографічних композицій, таких, як «Легендарна Каховка», «Коли в місто приходить весна» та ін. Серед пісень, чудово виконуваних жіночим вокальним ансамблем «Каховчанка», багато творів місцевих композиторів. Ансамбль «Каховчанка» — лауреат всесоюзного і республіканського фестивалів самодіяльного мистецтва, нагороджений дипломами та срібною й бронзовою медалями. Незмінним успіхом у населення користуються виступи агіткультбригади «Тавричанка», а також чоловічого народного хору електромашинобудівного заводу. 1972 року в палаці культури та клубах підприємств і організацій працюють 140 колективів художньої самодіяльності, чотирьом з них присвоєно звання народних.
Значну роль в ідейно-політичному і культурному житті міста відіграють відділення товариства «Знання», місцеве радіомовлення, що веде передачі двічі на тиждень, заводська багатотиражна газета «Електромашинобудівник», а також 38 бібліотек, що мають книжковий фонд близько 600 тис. примірників.
У молодому віком і за складом населення місті люблять й поважають спорт. Ним займається понад 15 тис. чоловік. Тут споруджено два стадіони на 12 тис. місць, у кожному житловому кварталі — комплексні спортивні майданчики, при школах, технічному училищі, технікумах, в тресті «Каховсільбуд»— спортивні зали. Серед спортсменів міста є два майстри спорту міжнародного класу, 4 майстри і 5 кандидатів у майстри спорту СРСР.
Щовесни, в День Перемоги над німецько-фашистськими загарбниками, у місті проводиться традиційне свято пісні, танцю й спорту. В ньому беруть участь хор у складі тисячі чоловік, понад 400 танцюристів, співаків, близько 1000 фізкультурників. Новокаховці — гостинні господарі. Вони радо зустрічають численні делегації трудящих, що приїздять з усіх кінців країни подивитися на місто юності. Назавжди залишаться в пам’яті жителів зустрічі із натхненним співцем їхнього міста О. П. Довженком, Маршалом Радянського Союзу С. М. Будьонним, космонавтом Г. С. Титовим. Всі, хто бачив Нову Каховку, знайомився з її чудовими людьми, визнають, що в красені-місті яскраво втілилися прекрасні риси нашої радянської дійсності — творча праця народу, сміливе дерзання, майстерність, ленінське піклування про людей.
Готуючи гідну зустріч 50-річчю утворення СРСР, трудящі Нової Каховки наполегливо працюють над виконанням зобов’язань, взятих на честь знаменного ювілею: дати країні на 5 млн. крб. надпланової промислової продукції, освоїти виробництво 25 нових видів промислових виробів, у т. ч. товарів народного споживання.
Ф. Я. КАСЬЯНЕНКО, Я. В, ЛУЦЕНКО, О. І. ЯКИМОВСЬКА