Сьогоднішнє життя Херсона
Херсон — великий залізничний вузол, він має пряме сполучення з Москвою, Києвом, Сімферополем, Дніпропетровськом, Донбасом, Харковом, Ригою. Для розвитку залізничного вузла величезне значення мала побудова мосту через Дніпро. Херсонське відділення залізниці повністю переведене на тепловозну тягу.
Херсон зв’язаний автолініями з Києвом, Одесою, Кишиневом, Сімферополем, Харковом, Кривим Рогом, Дніпропетровськом, Миколаєвом та з усіма районними центрами області. Аеропорт цивільного повітряного флоту, обладнаний найновішими засобами техніки, обслуговує десятки авіаліній, які з’єднують Херсон з Москвою, Ленінградом, Києвом, Одесою, Кишиневом, Львовом, Сімферополем, Донецьком, Чернівцями, Харковом, а також з містами, селищами та великими селами Херсонщини.
Після визволення міста від фашистських окупантів придатний для експлуатації житловий фонд становив всього 364 тис. кв. метрів. За 1949—1950 рр. було збудовано і здано в експлуатацію ще 57 580 кв. метрів житлової площі. В наступні роки житлове будівництво ще більше розвивалось. На кінець 1970 року жителі міста вже мали 2634 тис. кв. метрів житла. Місто росте на схід і північ — там виникли нові житлові мікрорайони: Східний, селища нафтовиків, текстильників, заводу склотари. Завершується будівництво житлового масиву Херсонського бавовняного комбінату, де зараз проживає понад 100 тис. чоловік. Розгортається будівництво житлових масивів на Карантинному острові, в Шуменському мікрорайоні. Житловий масив на Карантинному острові розрахований на 25 тис. жителів. Для них буде споруджено 45 дев’яти та п’ятиповерхових будинків, школа, дитячі садки, комбінат побутового обслуговування, широкоекранний кінотеатр, поліклініка.
Докорінно реконструюються вулиці імені Карла Маркса, Горького і Чайковського, Качельна, Миколаївське шосе, Перекопська, 40 років Жовтня, Іллі Кулика та інші. Упорядковується набережна.
Передбачена забудова житлового масиву в районі аеропорта. Тут оселяться робітники заводу ім. Петровського, теплоелектроцентралі, консервного комбінату. Площа Херсона з 9 тис. га у 1969 році збільшиться до 11 тис. га у 1975 році, а населення — до 350 тис. чоловік.
Сучасний Херсон — велике впорядковане місто з твердим покриттям на всіх основних вулицях та площах. Якщо загальна довжина міських вулиць, провулків і набережних до революції становила 133 км, у 1940-му — 154,3 км, то у 1972 році — 765 км.
Населення Херсона забезпечено артезіанською водою.
Загальна довжина водопровідної мережі перевищила 300 км, а подача води місту збільшилась у 50 разів порівняно з дореволюційним часом. Завдяки цьому значно поліпшились побутові умови, санітарний стан, розширилась міська зелена зона. У 1970 році введено в дію 9 артезіанських свердловин, стало до ладу 30 км водопроводу. Міська Рада широко залучає громадськість до впорядкування та озеленення міста. В її активі — 74 квартальні комітети, члени яких організовують змагання на кращий будинок, вулицю, влаштовують недільники благоустрою тощо. Активну участь у цій роботі беруть колективи промислових підприємств, установ та навчальних закладів. Завдяки цьому в місті створені нові сквери і парки. На території колишньої фортеці на площі 43 га розкинувся парк культури й відпочинку ім. Ленінського комсомолу, де встановлено обеліск «Першим комсомольцям — від молоді Херсонщини». Виникли нові парки— «Придніпровський», «Ювілейний», ім. Шумського, парк Слави з могилою Невідомого солдата, дендропарк на 120 га. На мальовничому Малому Потьомкінському острові обладнано гідропарк. Найстарішим парком Херсона є парк культури й відпочинку ім. Леніна (колишній Олександрівський), в якому проводиться велика виховна і культурно-масова робота серед населення. У соціалістичному змаганні між парками країни він не раз завойовував призові місця. В місті встановлено спеціальний нагрудний знак «Відмінник благоустрою Херсона», яким нагороджено понад тисячу жителів міста.
Для поліпшення побутових умов населення важливе значення має газифікація міста. На кінець восьмої п’ятирічки природний шебелинський газ одержали всі промислові підприємства та понад 30 тис. квартир міста.
Тут є багато красивих місць, але найкращим з них є центральна площа міста — площа Свободи (колишня Ярмаркова), на якій у листопаді 1965 року відкрито пам’ятник В. І. Леніну. Чудова центральна магістраль — проспект ім. Ушакова, забудована багатоповерховими будинками, де встановлено пам’ятник прославленому флотоводцеві Ф. Ф Ушакову. Цікаво проходять свята вулиць, на яких виступають старі більшовики, перші комсомольці і піонери міста, передовики праці. У 1960 році на центральних вулицях з’явилися перші тролейбусні вагони. Тепер на семи маршрутах протяжністю близько 40 км курсує 75 тролейбусів, побудовано шляхопровід. У жовтні 1960 року в місті почав діяти фототелеграф, а в грудні — автоматична телефонна станція.
Бюджет міста на 1972 рік становить близько 23 млн. крб. Порівняно з 1912 роком він збільшився у 26 разів (населення за цей час виросло в 4 рази). Асигнування на комунальне господарство збільшилося у 21 раз, на соціальне забезпечення — більше як у 41 раз, на охорону здоров’я — в 178 разів. У лікарняно-профілактичних закладах міста 1972 року працює понад 1265 лікарів і 3580 чоловік середнього медичного персоналу. Трудящих обслуговують 13 лікарень з поліклініками, 7 диспансерів, дві стоматологічні поліклініки, 6 санепідстанцій тощо. У восьмій п’ятирічці споруджена протитуберкульозна лікарня на 420 ліжок, поліклініка на 1200 відвідань за зміну на території бавовняного комбінату, грязелікарня тощо. Для дошкільнят збудовано 105 дитячих ясел, садків і комбінатів. Якщо 1912 року на одного жителя міста витрачалося 77 коп., то в 1972 році — 31 крб. 30 копійок.
В боротьбі за здоров’я людини важливе значення мають також санаторно-курортні лікувальні заходи. В 1971 році профспілки оздоровили в санаторіях, будинках відпочинку, пансіонатах 8 тис. трудящих. Свої пансіонати і профілакторії на узбережжі Чорного і Азовського морів та на березі Дніпра мають робітники й службовці суднобудівного і комбайнового заводів, бавовняного комбінату та інших підприємств.
У Херсоні створено всі умови для навчання й виховання всебічно освічених громадян, активних будівників комуністичного суспільства. Якщо в 1922 році лише 63,5 проц. населення було письменним, решта «розписувалась» хрестиками, то 1972 року кожний 15-й житель віком від 20 років і старше має вищу освіту, кожний дев’ятий — середню спеціальну, кожний четвертий — загальну середню. У 1971/72 навчальному році працює 49 загальноосвітніх шкіл, в них 38 781 тис. учнів. їх навчає й виховує понад 2,3 тис. учителів. Порівняно з 1912 роком асигнування на народну освіту в 1972 році збільшилися в 47 разів і становлять близько 9 млн. крб. У 1912 році на утримання поліції було асигновано 84 тис. крб., а на міські й народні школи тільки 72 тис. карбованців.
Місто має 12 середніх спеціальних навчальних закладів, 17 шкіл професійно-технічної освіти, дві спецшколи. Середні спеціальні навчальні заклади представлені— морехідними училищами ММФ та рибної промисловості, судномеханічним, машинобудівним та гідрометеорологічним технікумами, медичним, музичним, культурно-освітнім училищем та іншими. Спеціалістів з вищою освітою готують педагогічний інститут імені Н. К. Крупської, сільськогосподарський інститут імені О. Д. Цюрупи, філіал Одеського технологічного інституту ім. М. В. Ломоносова, філіал Миколаївського кораблебудівного інституту ім. адмірала С. О. Макарова. В них навчається понад 11 тис. студентів, у т. ч. без відриву від виробництва близько 5 тис. чоловік.
У Херсоні розташований Український науково-дослідний інститут зрошуваного землеробства, який вивчає і впроваджує основні агротехнічні прийоми обробітку пшениці на зрошуваних землях, кукурудзи, гороху, цукрових буряків, помідорів, в обробітку рису, опрацьовує норми, строки та засоби внесення добрив, систему використання їх у сівозмінах. Велику роботу проводять наукові працівники Херсонського сільськогосподарського інституту ім. О. Д. Цюрупи, де працює 95 докторів і кандидатів наук. Доктори наук, професори С. Д. Лисогоров, Я. В. Чугунін, Д. Т. Шапошников успішно працюють над актуальними питаннями сільськогосподарської науки.
Фізкультура і спорт вже давно ввійшли в життя і побут трудівників міста й дітей, охопили понад 60 тис. чоловік — практично кожного четвертого жителя міста. До їх послуг 4 стадіони, багато комплексних спортивних майданчиків, спортивних залів, водних станцій тощо. Любителі спорту займаються більш як 40 його видами. І все ж перевагу вони віддають водному спорту. За останні шість років у Херсоні підготовлено понад 100 майстрів спорту (троє з них — веслярі міжнародного класу)1. Звання чемпіонів та призерів Радянського Союзу, майстрів міжнародного класу завоювали 5 чоловік. У складі тренерського колективу заслужений тренер СРСР М. О. Сотниченко — вихователь неодноразової чемпіонки СРСР, Європи та світу з спортивної гімнастики Лариси Латиніної.
Партійні і радянські органи багато уваги приділяють задоволенню зрослих культурних потреб населення, піднесенню його ідейного і художнього рівня. Помітне місце в культурному житті міста посідають музично-драматичний театр, обласна філармонія, 11 кінотеатрів, 23 клуби і палаци культури, 193 бібліотеки, музей.
Обласний музично-драматичний театр у спорудженому 1962 року на місці зруйнованого німецько-фашистськими окупантами приміщенні ставить п’єси сучасних авторів, твори класичної драматургії. Тут працюють заслужені артисти УРСР Ф. Є. Красовська, Г. О. .Кузьменков, М. О. Микуцький, Н. М. Литвиненко, Л. А. Литвиненко та Д. І. Огиренко. Театр вперше на українській сцені показав драматичну поему О. П. Довженка «Потомки запорожців». Успішно працює обласна філармонія (заснована 1944 року), молодіжно-хореографічний ансамбль «Веснянка». Задоволенню культурних потреб, організації розумного відпочинку трудящих підпорядковують свою роботу планетарій ім. Ю. О. Гагаріна, телестудія, широкоекранні кінотеатри «Україна», «Супутник», «Зірка», «Комінтерн», кіноконцертний зал «Ювілейний». Херсонська обласна бібліотека ім. О. М. Горького, яка має понад 800 тис. книжок, виросла в значний науково-методичний і бібліографічний центр області, а обласний краєзнавчий музей, що має в Херсоні 3 відділи: природи, історії та художній, налічує понад 70 тис. експонатів.
Справжніми вогнищами культурного життя стали клуби й палаци культури: текстильників, нафтовиків, суднобудівників та інші. Вони провадять велику роботу в комуністичному вихованні та організації відпочинку трудящих. У культосвітніх закладах міста працює 520 гуртків художньої самодіяльності, в яких об’єднано 11 тисяч аматорів. 1965 року херсонські текстильники одержали чудовий палац культури, споруджений із скла і бетону. Він розташований у Придніпровському парку, має зал на 800 місць, також лекційний, читальний, спортивний зали, 24 кімнати для гурткової роботи. Колективи художньої самодіяльності палацу культури текстильників удостоєні 17 дипломів Всесоюзного, Республіканського та обласного фестивалів самодіяльного мистецтва, присвяченого 50-річчю Радянської влади, а вокальний ансамбль «Зіронька» нагороджений бронзовою медаллю Всесоюзного та срібною медаллю Республіканського фестивальних комітетів.
Велику роль у вихованні трудящих, особливо молоді, відіграють свята й обряди, які проводяться в клубах або безпосередньо на виробництві: посвячення в нафтовики, комбайнобудівники і текстильники, вручення паспортів, свято «Серпа і молота», вечори трудової слави та багато інших.
Виховну роботу провадять і позашкільні заклади Херсона. В роботі 90 гуртків палацу піонерів бере участь 1,5 тис. дітей. Станція юних техніків сприяє розвиткові технічної творчості учнів.
У Херсоні видаються дві обласні газети — «Наддніпрянська правда» та «Ленінський прапор», шість багатотиражних газет.
Тут живуть і працюють 19 Героїв Радянського Союзу і Героїв Соціалістичної Праці.
Серед них — колишній військовий льотчик A. Я. Коваленко, генерал-майор у відставці Г. І. Вехін, Д. Н. та О. Н. Плахотники, B. В. Завалін, П. X. Дубинда та інші.
Боротьбу трудящих міста за дальше піднесення економіки й культури, поліпшення добробуту очолюють 448 первинних партійних організацій, на обліку в яких перебувають 23 тис. членів і кандидатів у члени КПРС. Бойовими помічниками міської партійної організації у вихованні молодого покоління стали 312 комсомольських організацій.
Херсон — місто багатонаціональне. В ньому мешкають представники більше як 60 національностей. Є тут підприємства, наприклад, бавовняний комбінат, на яких трудяться представники більше як 40 національностей.
Партійні та комсомольські організації багато уваги приділяють інтернаціональному вихованню населення. Цьому сприяють дружні зв’язки з трудящими Болгарії та Угорщини. Щороку до Херсона приїздять делегації з цих та інших країн. Херсонці в свою чергу відвідують своїх зарубіжних друзів. Популярність серед міської молоді завоював клуб інтернаціональної дружби, який з 1961 року діє при Херсонському клубі моряків, де частими гостями бувають іноземні моряки. Молоді херсонці зустрічались з болгарськими, німецькими, кубинськими, грецькими, італійськими моряками. Випускається усний журнал «У нас у гостях зарубіжні друзі». В багатьох школах Херсона є кімнати та куточки інтернаціональної дружби. Учні шкіл жваво листуються з своїми ровесниками в країнах соціалістичної співдружності, обмінюються піонерськими атрибутами і сувенірами. Інтернаціональний клуб будинку піонерів листується з піонерами 56 зарубіжних міст. Зокрема, міцніють зв’язки між колективами Херсонського заводу склотари і Шуменського заводу фарфору й скла. Цьому також сприяє обмін делегаціями.
В мобілізації мас на успішне здійснення комуністичного будівництва велика роль належить міській і районним Радам депутатів трудящих міста. Вони глибоко вникають у роботу промислових підприємств, торгівлі, громадського харчування і побутового обслуговування трудящих, розв’язують питання поліпшення роботи закладів народної освіти, охорони здоров’я, комунального господарства тощо. До складу Херсонської міської Ради депутатів трудящих у 1971 році обрано 350 передовиків і новаторів виробництва, працівників науки й культури. Сотні жителів міста беруть активну участь у постійних комісіях при Радах. Активізація роботи Рад значною мірою сприяла тому, що в останньому році восьмої п’ятирічки в Херсоні введено в експлуатацію 67 тис. кв. метрів житла, на 15 км збільшилась водопровідна мережа.
Розгорнувши соціалістичне змагання за гідну зустріч XXIV з’їзду КПРС і XXIV з’їзду КП України, трудящі Херсона добилися в 1970—71 рр. великих трудових успіхів. Порівняно з 1969 роком обсяг промислового виробництва зріс на 9 проц. Середньомісячна заробітна плата на одного робітника та службовця зросла на 4,1 процента. За роки восьмої п’ятирічки побудовано ряд нових промислових підприємств і цехів: поліграфічну фабрику, хлібозавод, молокозавод, цех нетканих матеріалів на бавовняному комбінаті та інші. Валова продукція промисловості за 1966—1970 рр. зросла на 64 проц., а продуктивність праці збільшилась проти 1965 року на 36,6 проц. Успішне виконання завдань восьмої п’ятирічки забезпечила самовіддана праця робітників, службовців, інтелігенції міста. Ряд промислових підприємств відзначено високими урядовими нагородами. Орден Леніна засяяв на прапорах Херсонського суднобудівного заводу, консервного комбінату, ордена Трудового Червоного Прапора удостоєно комбайновий завод ім. Петровського. За п’ятирічку споруджено, реконструйовано і капітально відремонтовано 525 тис. кв. метрів шляхів і тротуарів, введено понад 400 тис. кв. метрів житла. Дальшого розвитку набули освіта, культура, охорона здоров’я. На 600 місць розширено міські лікарні; збудовано п’ять типових шкіл, п’ять дитячих садків, три спортивні зали.
Широкі перспективи розвитку Херсона відкриваються у дев’ятій п’ятирічці. Далі розвиватимуться судно- і машинобудування, нафтопереробка, промисловість будівельних матеріалів, будівельної індустрії та харчова. Більше як удвічі збільшить випуск продукції нафтопереробний завод ім. Серго Орджонікідзе, завершиться перебудова комбайнового заводу. У новому п’ятиріччі він має постачити сільському господарству 44 тисячі кукурудзозбиральних комбайнів «Херсонець-7» та освоїти випуск багатоопорних дощувальних установок «Дніпро». Майже подвоїть випуск суден ордена Леніна Херсонський суднобудівний завод. Закінчиться реконструкція заводу стінових матеріалів, буде споруджено комбінат великопанельного домобудування та потужний асфальтобетонний завод. Набагато збільшиться випуск продовольчих товарів, розпочнуться роботи по створенню і впровадженню автоматизованих систем планування та управління в нафтопереробній і легкій промисловості, широко застосовуватимуться прогресивна технологія, механізація і автоматизація виробничих процесів. Тільки на бавовняному комбінаті буде встановлено понад 2 тис. високопродуктивних верстатів і агрегатів.
22 грудня 1971 року, на 9 днів раніше строку, промисловість Херсона завершила виконання річного плану по виробництву і реалізації промислової продукції першого року п’ятирічки. На 25 днів раніше строку виконав річну програму колектив заводу карданних валів. Серед перших, хто завершив план першого року дев’ятої п’ятирічки, колективи ордена Леніна консервного комбінату, заводу скляної тари, поліграфічної фабрики, комбінату хлібопродуктів та інші.
У 1972 році передбачається збільшення обсягу реалізації промислової продукції на 9,5 проц., на 58,5 проц. збільшиться виробництво товарів культурно-побутового призначення, розшириться їх асортимент, буде введено в експлуатацію близько 120 тисяч кв. метрів житлової площі, споруджено школу на 1200 місць, дитячий комбінат на 280 місць.
Учасники пленуму міськкому партії, що відбувся в грудні 1971 року, та четвертої сесії міської Ради депутатів трудящих закликали партійні, профспілкові та комсомольські організації очолити змагання трудових колективів за дострокове виконання завдань дев’ятої п’ятирічки та за гідну зустріч 50-річчя утворення CPСP.
У дні підготовки до 50-річчя CPСP колектив херсонських суднобудівників приступив до закладення унікального судна-теплохода для перевезення вантажів у контейнерах міжнародного стандарту. Таких суден гостро потребує народне господарство країни. У спорудженні теплохода-контейнеровоза беруть участь близько 400 підприємств усіх 15 братніх республік Радянського Союзу. Херсонські суднобудівники вирішили здати своє нове дітище достроково і назвати його іменем 50-річчя СРСР.
Трудящі Херсона самовіддано працюють над виконанням дев’ятого п’ятирічного плану, щоб разом з усім радянським народом прискорити створення матеріально-технічної бази комунізму, здобути нові успіхи в розвитку науки, освіти, культури.
М. М. АВДАЛЬЯН, Я. Г. ВЛАСЕНКО, М. Й. ДАВИДОВ, О. Я. КОРОЛЬОВА, О. П. КОШКАРВОВ, І. Д. PAТНЕР