Первомаївка, Верхньорогачицький район, Херсонська область
ПЕРВОМАЇВКА — село, центр сільської Ради. Розкинулося на березі Каховського водосховища, за 28 км від районного центру і за 45 км від залізничної станції Нікополь. В селі є пристань. Дворів — 593, населення — 1799 чоловік. Сільраді підпорядковані села Кожум’яки, Олексіївна, Пролетарій, Чистопілля.
У Первомаївці розташована центральна садиба радгоспу «Рогачик», що має 4 відділки. Господарство спеціалізується на розведенні овець. За радгоспом закріплено 16 тис. га сільськогосподарських угідь, у т. ч. 12,3 тис. га орної землі, 1,6 тис. га пасовищ, 124 га садів. 1971 року врожай озимої пшениці досяг 41 цнт з га. За успіхи в сільськогосподарському виробництві звання Героя Соціалістичної Праці надано робітниці радгоспу Г. П. Коржук, орденом Леніна нагороджено директора радгоспу В. О. Лавриненка. Головному агрономові В. І. Гапченко 1969 року присвоєно звання заслуженого агронома УРСР.
Працюють середня школа, в якій 26 учителів виховують і навчають 387 учнів, філіал заочної середньої школи, бібліотека, клуб, широкоекранний кінотеатр на 300 місць. Діє лікарня на 25 ліжок. До послуг жителів їдальня, пекарня, телеательє, комбінат побутового обслуговування населення.
За післявоєнні роки в селі побудовано 593 житлові будинки. Село радіофіковане, має водопровідну мережу, АТС, аптеку. Є парк відпочинку. На громадських засадах працює університет культури.
В селі працюють 90 комуністів, 122 комсомольці.
Село засноване 1920 року. Першопоселенцями були малоземельні селяни з с. Ушкалки (135 господарств). Заселене в травневі дні, село на честь свята назвали Первомаївкою. Під час будівництва Каховської ГЕС воно потрапило в зону затоплення Каховського водосховища і 1953 року перенесене на нове, підвищене місце.
На фронтах Великої Вітчизняної війни 195 жителів села захищали соціалістичну Батьківщину, 95 чоловік полягли в боях, 87 нагороджено орденами та медалями Союзу РСР. В селі споруджено пам’ятник В. І. Леніну. Є пам’ятник загиблим воїнам.
Поблизу Первомаївки виявлено курганний могильник з похованнями доби ранньої, середньої і пізньої бронзи (знайдено антропоморфну стелу), скіфів, сарматів та кочівників ХІ — XIII століть.