Миньківці, Дунаєвецький район, Хмельницька область
МИНЬКІВЦІ (1923—1931, 1935—1959 рр.— районний центр) — село, центр сільської Ради. Розташовані на річці Ушиці, за 22 км від районного центру і за 42 км від залізничної станції Дунаївці на лінії Кам’янець-Подільський—Гречани. Населення — 1886 чоловік. Сільраді підпорядковані села Велика Кужелева, Городиська, Катеринівка.
В селі розміщений колгосп «За комунізм», що користується 1,9 тис. га орної землі. В артілі вирощуються зернові культури, цукрові буряки, тютюн, розводять велику рогату худобу, свиней, птицю. Із допоміжних господарств є вапнярка і кам’яний кар’єр. Тут розташоване відділення «Сільгосптехніки» й відділення харчового комбінату. За високі врожаї зернових культур бригадир рільничої бригади В. В. Палій одержав орден Леніна.
У Миньківцях є середня школа, будинок культури, бібліотека. Діє дільнична лікарня, протитуберкульозний диспансер. До послуг населення майстерні побутового обслуговування, готель.
Вчителька середньої школи С. Й. Коберницька нагороджена орденом Трудового Червоного Прапора, телеграфіст Миньковецької контори зв’язку Ф. С. Пивоваров — орденом Леніна.
1431 року селяни повстали проти гніту литовських феодалів. В роки визвольної війни українського народу (1648—1654 рр.) його населення приєдналося до війська Богдана Хмельницького, щоб боротися проти польської шляхти.
У 1905 році серед населення Миньковець розповсюджувались революційні листівки із закликом до боротьби з самодержавством. Під час громадянської війни в районі села під керівництвом ревкому діяли партизанські загони, які не допускали в села каральні загони, зривали мобілізацію селян до петлюрівських військ. На початку 1921 року були створені партійний і комсомольський осередки, у березні — організований колгосп «Зірка».
В роки тимчасової гітлерівської окупації у Миньковецькому районі організувалися підпільна група і партизанський загін на чолі з П. С. Кучеровим та А. П. Римарчуком.
В Миньківцях народився академік АН УРСР Ф. Г. Яновський (1860—1928 рр.).
На території села та його околицях виявлено поселення трипільської культури і доби бронзи, римські монети та рештки Траянового валу (II ст. н. е.), а також групу курганів з кам’яною обкладкою схилів.