Плужне, Ізяславський район, Хмельницька область
ПЛУЖНЕ — село, центр сільської Ради. Відстань до районного центру і залізничної станції Ізяслав — 18 км. Населення 4009 чоловік. Сільраді підпорядковані села Улянівка, Хотень Перший, Хотень Другий.
За колгоспом «Дружба», центральна садиба якого розміщена у Плужному, закріплено 2,6 тис. га орної землі. Колгоспники вирощують зернові культури, цукрові буряки. Розвинуте м’ясо-молочне тваринництво, садівництво, бджільництво. У 1969 році на базі спиртового заводу, збудованого у Плужному на початку XX ст., відкрито фармацевтичний (біоміциновий) завод, на якому працює 170 робітників. З інших підприємств у селі діють відділення «Сільгосптехніки» з добре обладнаними майстернями, автопарком, нафтобазою і складами, цегельний завод, комбінат комунальних підприємств.
Функціонують середня і восьмирічна школи, школа-інтернат санаторного типу, клуб, радіовузол, 2 бібліотеки, краєзнавчий музей. Обслуговують трудящих лікарня на 100 ліжок, поліклініка, протитуберкульозний диспансер на 50 ліжок, 2 дошкільні дитячі заклади, 3 підприємства громадського харчування, 8 магазинів.
Одна з перших письмових згадок про Плужне належить до початку XVII ст. У роки визвольної війни українського народу (1648—1654 рр.) в районі села відбувалися запеклі бої військ Богдана Хмельницького проти польсько-шляхетських загонів. Тут діяли загони Небаби, Донця. Значні селянські заворушення відбулися у Плужному в 1896 і 1905 роках. У вересні — жовтні 1917 року солдати гвардійського кавалерійського корпусу, розквартированого у селі, разом з селянами реквізували поміщицькі землі. 1923 року виник комсомольський осередок. Протягом 1923—1931, 1935—1959 рр. Плужне було центром району.
Під час тимчасової окупації Поділля німецько-фашистськими загарбниками у селі діяло кілька підпільних груп. У червні 1943 року для керівництва боротьбою трудящих району проти фашистських загарбників створено підпільний райком партії, очолюваний G. К. Осиповим, та райком комсомолу, яким керував П. І. Рева. Підпільники діяли в тісній взаємодії з партизанами, 5 січня 1944 року вони визволили село. Уродженці Плужного Р. Й. Бортник і Д. І. Тимощук за мужність і героїзм, проявлені на фронтах Великої Вітчизняної війни, удостоєні звання Героя Радянського Союзу.
На території села виявлено кам’яні знаряддя праці доби неоліту та кургани доби бронзи.