Стара Синява, Старосинявський район, Хмельницька область (продовження)
14 липня 1941 року німецько-фашистські загарбники окупували Стару Синяву. Гітлерівські головорізи 19 серпня 1941 року вчинили дику розправу над старосинявцями. Есесівці зігнали до незакінченого доту, розташованого поблизу цукрового заводу, 300 чоловік в основному єврейського населення і розстріляли всіх. На території колишнього табору для цивільного населення після визволення Старої Синяви знайдено 180 трупів по-звірячому знищених окупантами людей. До фашистської неволі окупанти вивезли 375 юнаків і дівчат — жителів Старої Синяви.
Але ні фашистський терор, ні криваві репресії не зламали волю і героїчний дух радянських патріотів. У період тимчасової окупації у районі діяли партизанські групи. Під час рейду по району в червні 1943 року до Старої Синяви проникли народні месники, які здійснили тут кілька диверсійних актів і вивезли заводським автотранспортом цукор до лісу.
Настав довгожданий день 8 березня 1944 року, коли частини 121 -ї Рильсько-Київської Червонопрапорної стрілецької дивізії 1-ої гвардійської армії 1-го Українського фронту визволили Стару Синяву від фашистів. Полковник запасу В. Брем, колишній заступник командира 383-го стрілецького полку, пригадує: «І ось Стара Синява. Вода з ставків випущена. Людей не видно, ніби вимерло селище. Раптом бачимо: біжить… літній чоловік. Від радості йому стиснуло горло. Він ледве видавлює з грудей одне лише слово: «Синки!» Яке воно нам було дороге, зрозуміле. Врешті він показав нам, у якому напрямку втекли німці, почав розповідати про заподіяні ними злочини». Понад 300 воїнів загинуло в боях за визволення Старої Синяви. Пам’ятник у центрі селища — непорушна постать солдата — данина глибокої вдячності їм. За мужність і героїзм, проявлені в боях за свободу й незалежність Батьківщини, близько 600 воїнів відзначені високими урядовими нагородами.
Німецько-фашистські окупанти завдали господарству Старої Синяви величезної шкоди. Значних руйнувань зазнали цукровий завод, МТС, колгоспи, школи. Загальна сума збитків лише за неповними даними становила 28,4 млн. карбованців.
Ще гриміли бої на фронтах війни, а робітники й колгоспники Старої Синяви взялися за відбудову зруйнованого господарства. Розпочали роботу партійні й радянські органи. Організовано, за 14 днів провели першу посівну кампанію в 4 колгоспах визволеного селища. Освоєно 87 проц. довоєнних посівних площ. Партійні організації спрямовували трудові зусилля старосинявців на відродження народного господарства. 28 липня 1944 року відбулося розширене засідання бюро райкому партії, на якому обговорювалися питання про хід збирання врожаю і здачі хліба державі, про раціональне використання робочої сили, техніки, забезпечення колгоспів насінням. Збиранню врожаю і здачі хліба у фонд Червоної Армії були присвячені партійні збори й мітинги колгоспників Старої Синяви. На них трудящі брали підвищені зобов’язання, виступали з цінними пропозиціями. Район достроково виконав план хлібоздачі.
У фонд Червоної Армії трудящі внесли 9 тис. цнт хліба. Робітники цукрового заводу зібрали 44,3 тис. крб. на будівництво танка «Старосинявський цукрокомбінат», щоб передати його військовій частині, яка визволяла їх рідний край. Інженер підприємства Костильов особисто вніс 1500 крб., робітниця заводу комсомолка В. Ридакова — 1000 крб. Трудящі допомагали робітничому класу Донбасу. 1944 року з району відправлено шахтарям 80 цнт хліба, 2100 штук яєць, 236 цнт картоплі.
На початку квітня 1944 року відчинилися двері в школах Старої Синяви. Відновили роботу медичні заклади, а також будинок культури, районна бібліотека. В травні вийшов перший номер районної газети «Радянське село».
В 1945 році почалися роботи в МТС, бурякорадгоспі, промисловій артілі. Став до ладу цукровий завод. Відбудовуючи підприємство і ремонтуючи устаткування, багато робітників-стахановців виконувало норми виробітку на 145—170 проц. Було організовано виробництво потрібних запчастин на місці, вчасно завершено ремонт устаткування, що дало змогу за 30 робочих днів переробити цукрові буряки врожаю 1944 року і дати країні 26 тис. цнт цукру. 28 квітня 1948 року відбулася нарада партійно-господарського активу заводу. Її учасники гаряче схвалили звернення 9 московських підприємств про відмову від державної дотації. Нарада поставила завдання — в 1948 році добитися рентабельності заводу. Робітники свого слова додержали. Завдяки перевиконанню плану виробництва на 9,6 тис. цнт, зниженню собівартості продукції на 7 проц., здешевленню ремонтних робіт було зекономлено 842,2 тис. крб., що дало змогу відмовитися від державної дотації.
Відбудову народного господарства трудівники в основному завершили до 1950 року. Значних успіхів у виконанні планів здачі державі хліба, виробництві молока, зниженні собівартості тваринницької продукції досягли трудівники бурякорадгоспу Старосинявського цукрокомбінату. В 1951 році урожай зернових становив пересічно 19 цнт, цукрових буряків — 336 цнт з га. Успішно виконано плани здачі державі хліба, продажу тваринницької продукції. Передова доярка радгоспу Г. П. Москаленко одержала по 4,7 тис. кг молока від кожної з десяти закріплених за нею корів.
Позитивно вплинуло на розвиток сільського господарства об’єднання 1951 року трьох колгоспів Старої Синяви в один. Наступного року в артілі «Здобуток Жовтня» створено 4 рільничі бригади, побудовано нові тваринницькі приміщення.
Питання дальшого розвитку економіки колгоспу були в центрі уваги первинної партійної організації. У квітні 1959 року партійні групи створено на тваринницьких фермах і в тракторній бригаді артілі. Велику ідейно-виховну роботу провадили 62 агітатори-комуністи, закріплені за фермами, бригадами, ланками. Значну допомогу трудівникам колгоспу подавали шефи — молоді робітники підприємств Старої Синяви. Вони вивезли на лани 400 тонн добрив, разом з механізаторами ремонтували сільськогосподарську техніку. Господарство щорік добивалося нових успіхів. 1959 року врожайність зернових становила пересічно 17 цнт, цукрових буряків — 250 цнт, картоплі — 120 цнт з га. Зміцнення кормової бази, широке впровадження механізації виробничих процесів, підвищення матеріальної заінтересованості забезпечили значне зростання продуктивності тваринництва. Трудівники ферм виробили по 200 цнт молока на кожні 100 га сільськогосподарських угідь.
Виконуючи рішення березневого (1965 року) Пленуму ЦК КПРС, комуністи артілі здійснили програму заходів щодо зміцнення найважливіших ділянок господарства досвідченими кадрами з числа комуністів і комсомольців. Нині в сфері матеріального виробництва зайнято 97 проц. комуністів колгоспу. Переважна більшість їх успішно трудиться, є колгоспними маяками. Кращий механізатор артілі комуніст М. Д. Луценко щороку намолочував по 5—6 тис. цнт хліба. Йому присвоєно почесне звання кавалера трудової слави.
Новий порядок закупівель сільськогосподарської продукції, підвищення заготівельних цін, заходи матеріального заохочення колгоспників поряд із значною організаційною і масово-політичною роботою партійної організації сприяли зміцненню економіки колгоспу. Хороших успіхів досягли трудівники ланів і ферм у змаганні на честь 50-річчя Радянської влади, 100-річчя з дня народження В. І. Леніна. 1970 року вони виростили по 31,3 цнт зернових з га — це найбільший урожай за всю історію колгоспу — та по 327 цнт цукрових буряків з га. Господарство, яке з 1961 року спеціалізується на відгодівлі великої рогатої худоби, щороку продає державі понад 10 тис. цнт м’яса, близько 500 тис. штук яєць та багато іншої продукції. За успіхи в розвитку сільськогосподарського виробництва колгосп нагороджено Почесною грамотою і Пам’ятним прапором обкому КП України, облвиконкому та облпрофради.
Міцніє матеріальна база колгоспу, розгортається громадське й житлове будівництво. На полях і фермах працює 39 тракторів, 8 комбайнів, 27 вантажних автомобілів та багато іншої техніки. 128 електродвигунів замінили ручну працю на приготуванні кормів, доїнні, очищенні приміщень ферм, у будівництві. На кошти, виділені з колгоспного бюджету, споруджено 2 клуби, будинок тваринника, 2 дошкільні дитячі заклади, восьмирічну школу, завершується будівництво приміщення для середньої школи на 930 місць. За п’ятиріччя (1966—1970 рр.) виросло нове тваринницьке містечко — 12 сучасних ферм з допоміжними приміщеннями. Справили новосілля близько 120 сімей колгоспників.
Основним багатством колгоспу є люди, які своїми руками створюють достаток продуктів, ведуть напружену боротьбу за дальший розвиток господарства. Доглядаючи велику рогату худобу, В. Г. Куцоконь добилася 700-грамового добового приросту молодняка. Сумлінну працю трудівників колгоспу високо оцінили Комуністична партія і Радянський уряд, нагородивши колишнього голову колгоспу М. Г. Леочка орденом Леніна, керівника рільничої бригади О. Г. Гринчука орденом Трудового Червоного Прапора, завідуючого фермою Я. П. Крота орденом «Знак Пошани».
Збільшилися нагромадження колгоспу, зросла оплата праці трудівників. 1970 року прибуток господарства становив 1,7 млн. крб., що дало можливість довести оплату людино-дня пересічно до 4 крб. 520 колгоспників — ветеранів праці одержують пенсії.
Велику допомогу колгоспам у ремонті техніки та механізації виробництва подає Старосинявське об’єднання «Сільгосптехніки», колектив якого налічує 185 працівників. Це сучасне промислове підприємство, де є моторний, токарний, електромеханічний і складальний цехи, оснащені сучасним устаткуванням.
Протягом 1959—1965 рр. була проведена реконструкція цукрового заводу — модернізовано обладнання та устаткування. Нині він переробляє понад 16 тис. цнт цукрової сировини на добу — це в три рази більше, ніж у довоєнний час. Виробничі потужності заводу зростають і далі — за роки восьмої п’ятирічки пропускна спроможність його зросла на 4 тис. цнт. П’ятирічні завдання завод виконав на 105,5 проц. Ставши на трудову вахту, присвячену XXIV з’їзду КПРС і XXIV з’їзду КП України, цукровики взяли підвищені зобов’язання і завершили виконання річного завдання до 25 грудня 1970 року. Велику допомогу в збільшенні виробничих потужностей підприємства подають раціоналізатори. Лише за 1970 рік вони внесли понад 120 пропозицій, економічна ефективність яких обчислюється 29 тис. карбованців.
Славні трудові діла цукровиків, робітників бурякорадгоспу. Широко розгорнувся серед них рух за комуністичне ставлення до праці. За високі виробничі показники багатьох робітників удостоєно урядових нагород. Орден Трудового Червоного Прапора прикрашає груди бригадира котельників С. П. Лісового, доярки бурякорадгоспу П. П. Галицької. Керівника колективу комуністичної праці паросилового цеху В. Г. Набанюка нагороджено орденом «Знак Пошани».
В селищі працює 35 торговельних та 11 підприємств громадського харчування, будинок побуту. Нещодавно відкрито новий двоповерховий універмаг. 1970 року населенню було продано товарів на 4,5 млн. карбованців.
Спрямовуючою і організуючою силою в боротьбі за розвиток економіки й культури є 17 первинних партійних організацій селища, в яких налічується понад 400 членів КПРС. Більшість з них беруть безпосередню участь у промисловому й сільськогосподарському виробництві. Своєю сумлінною працею, постійною турботою про життєві інтереси трудящих селища вони завоювали високе довір’я і авторитет у старосинявців. Надійним помічником партійних організацій є комсомол. На цукровому заводі, в місцевому колгоспі та об’єднанні «Сільгосптехніки» трудяться 496 членів ВЛКСМ. В дні святкування 100-річчя з дня народження В. І. Леніна близько 30 юнаків і дівчат — кращих виробничників вступили до лав КПРС.
Велику роботу щодо дальшого економічного та культурного розквіту, благоустрою селища провадить селищна Рада. До її складу трудящі Старої Синяви обрали найдостойніших людей. Це тракторист М. Н. Гноянко і ланкова А. О. Болібрук, інженер М. А. Безпалько і секретар партійної організації колгоспу В. В. Сноз та багато інших. При Раді працюють 8 постійних комісій — благоустрою селища, бюджетно-фінансова, культурно-освітня, шляхового будівництва, торгівлі та інші. Два депутатські пости створено на тваринницьких фермах. На сесіях селищної Ради систематично обговорюються питання розвитку економіки, роботи будівельних і ремонтних організацій, підприємств торгівлі та громадського харчування, культурно-освітніх закладів. Лише за роки восьмої п’ятирічки Стара Синява прикрасилася світлими впорядкованими будинками загальною площею 2,7 тис. кв. м; 13,3 тис. кв. м вулиць і тротуарів одяглися в асфальт, прокладено 15 км водопроводу. В 1970 році завершено спорудження будинку культури цукровиків із залом на 420 місць, готелю, 4 багатоквартирних будинків. Зросла, оновилася за роки Радянської влади Стара Синява. В 1956 році її переведено до категорії селищ міського типу.
На сторожі охорони здоров’я трудящих Старої Синяви — 35 лікарів і 88 працівників з середньою медичною освітою, які працюють у районній лікарні та поліклініці з терапевтичним, хірургічним, рентгенологічним та іншими кабінетами, оснащеними сучасним медичним обладнанням. Як досвідчені і невтомні спеціалісти зарекомендували себе головний лікар райлікарні М. А. Іванков і лікар-гінеколог М. Г. Рідвановська. За самовіддану працю вони нагороджені значком «Відмінник охорони здоров’я».
Про молоде покоління постійно піклуються партійна організація та селищна Рада. В середній і двох восьмирічних школах у 1970/71 навчальному році здобували знання 1405 дітей. Працює школа робітничої та сільської молоді. Дві музичні школи відвідує 120 юних жителів селища. Багато років життя й праці присвятили школі вчителі Г. О. Мітлаш та П. Г. Смольський. Їх удостоєно почесного звання заслуженого вчителя Української РСР.
До послуг тих, хто вчиться, хто любить книгу, дві районні бібліотеки та кілька бібліотек при клубах колгоспу, підприємств і установ. Лише у фондах районної бібліотеки налічується понад 47 тис. книг. На центр культурно-виховної роботи перетворився будинок культури цукровиків. Тут влаштовують зустрічі з героями громадянської та Великої Вітчизняної воєн, з ветеранами праці рідного заводу, організовують змістовні вечори відпочинку молоді. При будинку культури створено клуб політичної агітації, організовано цикли лекцій, присвячених пропаганді ленінської теоретичної спадщини. Діє клуб «Атеїст». До його ради входять кращі лектори, політінформатори і культармійці. Вони готують лекції на антирелігійні теми, оформляють виставки літератури, провадять індивідуальну роботу з віруючими, а також запрошують їх на вечори цікавої хімії, фізики, географії. Понад 280 робітників і колгоспників беруть участь у гуртках художньої самодіяльності. Для відпочинку й фізичного загартування молоді в селищі є 4 спортивні майданчики, стадіон.
В життя селища входять нові традиції і обряди. Імена кращих передовиків заносяться до Почесної книги колгоспу, на честь їхніх трудових перемог біля колгоспної контори піднімається червоний прапор. Переможцям соціалістичного змагання вручаються перехідні червоні вимпели. На будинках ветеранів праці — передовиків виробництва встановлюють красиво оформлену дошку з написом: «Тут живе кавалер трудової слави». Традиційними стали свята «Серпа і молота», «Останнього снопа».
Значну ідейно-виховну та культурно-масову роботу здійснює інтелігенція селища. Лише в первинних організаціях товариства «Знання» цукрового заводу і колгоспу налічується 87 спеціалістів з вищою і середньою спеціальною освітою. Вони читають лекції, провадять заняття в університеті сільськогосподарських знань та в економічній школі для господарського активу.
Такі перетворення сталися в Старій Синяві за роки Радянської влади. Щоб досягти світлих вершин майбутнього, успішно здійснити історичні рішення партії в будівництві комунізму — в ім’я цього самовіддано працюють нині старосинявці.
В. Я. ЛАНЕВСЬКИЙ, Д. В. ЯРОШ