Від редакційної колегії тому Хмельницька область
Складний повний героїчної боротьби шлях пройшли трудящі Поділля й Волині, цих споконвічних українських земель, з якими нерозривно пов’язана історія сучасної Хмельницької області. З глибини віків постають мужні, волелюбні предки хмельничан, які, не шкодуючи життя, боронили свою землю від іноземних поневолювачів: монголо-татарських орд, що знищували на своєму шляху все живе, литовських феодалів і польської шляхти, які кілька століть володіли краєм. Польсько-шляхетські загарбники тяжко пригноблювали трудовий народ, полонізували населення, насаджували католицизм.
Та широкі маси селянства і міської бідноти ставали на боротьбу проти феодального гноблення, польських та українських магнатів і шляхти, проти національного безправ’я. На подільській землі раз у раз спалахували народні повстання.
Тремтіли гнобителі, коли Северин Наливайко повів грізні загони повсталих селян і козаків на боротьбу проти експлуататорів. Ні високі мури фортець, ні численна армія, ні гармати не допомогли польсько-шляхетським поневолювачам перемогти селянсько-козацьке військо, очолюване Богданом Хмельницьким, ім’ям якого 1954 року названо область. Наприкінці XVIII ст. здійснилась віковічна мрія подолян про возз’єднання із своїм єдинокровним братом у єдиній Російській державі.
У першій половині XIX ст. Поділля знову стало ареною запеклої антифеодальної боротьби, найвидатнішим керівником якої був Устим Кармалюк. Його ім’я, за образним висловом М. Горького, «навіки овіяне славою».
Через темні віки гноблення й експлуатації пронесли народні маси Поділля любов до волі, прагнення скинути ненависні кайдани. Гарячий відгук у серцях подолян знайшли марксистсько-ленінські ідеї революційного перетворення суспільства. Як дбайливий орач засівала ними народну ниву Ленінська «Искра», яку її агенти транспортували з-за кордону через Поділля, їх несли у маси більшовики. Цей посів дав буйні сходи.
В буремному 1917 році повалено капіталістичний лад. Трудящі краю віддавали всі сили утвердженню Радянської влади в подільських містах і селах. Тисячі добровольців зі зброєю в руках у червоногвардійських і повстанських загонах, у лавах Червоної Армії мужньо билися проти численних ворогів.
Невпізнанним стало Поділляца роки Радянської влади, пишним цвітом розквітло воно разом з усією Радянською Україною. Колись відстала, темна й убога окраїна
царської Росії, Хмельниччина сьогодні — це край машинобудування і металообробки, широко розвиненої харчової, легкої промисловості, безкраїх ланів золотої пшениці і смарагдових плантацій цукрових буряків. Значною є її питома вага у загальнореспубліканському виробництві трансформаторних підстанцій, ковальсько-пресового устаткування, цукру, паперу.
Успіхи трудящих Хмельниччини стали можливими завдяки перемозі Великої Жовтневої соціалістичної революції, торжеству ленінської національної політики Комуністичної партії, братерській допомозі всіх народів Радянського Союзу.
Величні перспективи відкривають перед трудящими Хмельницької області історичні рішення XXIV з’їзду КПРС і XXIV з’їзду КП України. Надихані грандіозними планами дев’ятої п’ятирічки, вони успішно перетворюють їх у життя. Дострокове виконання накреслень партії — запорука нових ‘ здобутків трудівників Хмельниччини в усіх галузях народного господарства і культури.
Ця книга є однією з двадцяти шести томів «Історії міст і сіл Української РСР», що видається за постановою ЦК КП України. У ній вміщено 50 нарисів про міста, районні центри і села, а також 459 довідок про центри селищних і сільських Рад. Літописці рідного краю розповідають про міста і села області, їх славну героїчну і трудову історію; та насамперед — про людей, про те, як складалися і передавалися з покоління в покоління революційні, бойові і трудові традиції.
Нариси відтворюють великі подвиги народу в роки боротьби за встановлення Радянської влади, громадянської війни, звершення ленінських планів індустріалізації країни, колективізації сільського господарства і культурної революції. В них висвітлюється героїчна боротьба трудящих Поділля в роки Великої Вітчизняної війни проти фашистських загарбників, які намагалися надіти ярмо рабства на радянських людей, і трудова епопея по відродженню пограбованих і спалених міст і сіл. Багато сторінок книги присвячено самовідданій боротьбі робітників, колгоспників, інтелігенції за перетворення в життя планів комуністичного будівництва, відображенню тих великих змін, що сталися за роки Радянськрї влади в соціально-культурному житті трудящих області, в розвитку науки й культури, у зростанні добробуту населення.
Методологічною основою праці є твори основоположників марксизму-ленінізму, рішення з’їздів партії і Пленумів ЦК КПРС та ЦК КП України. Використано численні історичні, економічні і етнографічні видання, монографії, статистичні збірники, періодичну пресу, документи архівів Москви, Ленінграда, Києва, Харкова, Вінниці, Житомира, області та районів, спогади старих комуністів, учасників Великої Жовтневої революції, громадянської і Великої Вітчизняної воєн, ветеранів праці.
У написанні нарисів про міста і села області активну участь взяли наукові працівники і викладачі Кам’янець-Подільських педагогічного інституту ім. В. П. Затонського та сільськогосподарського інституту, Хмельницького технологічного інституту побутового обслуговування, обласного історико-краєзнавчого товариства. Багато зусиль доклали для виявлення і збирання матеріалів учителі, журналісти, партійні, радянські і комсомольські працівники.
В області працювали 22 міські і районні комісії, широкий актив громадськості, які підготували первинні матеріали для нарисів і довідок тому. Керівництво підготовкого книги до видання здійснювала Головна редакційна колегія. Науково-методичну допомогу в роботі над томом подавав Інститут історії АН У PСP. Наукове редагування і видання книги «Хмельницька область» здійснено Головною редакцією Української Радянської Енциклопедії Академії наук УРСР.
Для ілюстрування тому використані фотоматеріали архівів, державних і народних музеїв, редакцій газет, місцевих жителів.
Узагальнюючі цифри, наведені в томі до 1923 року, визначені на підставі даних колишніх Кам’янець-Подільського, Летичівського, Новоушицького і Проскурівського повітів Подільської губернії; до вересня 1937 року — Кам’янецького, Проскурівського і Шепетівського округів. Кількість населення подана за даними на 15 січня 1970 року.
Редакційна колегія висловлює щиру подяку авторському колективу, партійним, радянським, комсомольським та іншим громадським організаціям, колективам підприємств, колгоспам і радгоспам, архівам, музеям, бібліотекам, школам та іншим навчальним закладам — усім, хто брав участь у створенні тому «Хмельницька область», за їх творчу працю і активну участь у підготовці цього видання.
РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ