Кияни втілюють в життя накреслення п’ятирічки
Всенародним визнанням успіхів, що досягнуті трудящими столиці Української РСР за роки семирічки, є нагородження 20 підприємств і організацій міста-героя, а також численного загону передовиків виробництва орденами і медалями Радянського Союзу.
За дострокове виконання семирічного плану і досягнуті успіхи в дальшому поліпшенні якості продукції, удосконалення техніки і технології виробництва орденом Леніна були нагороджені колективи Головкиївміськбуду, заводу «Більшовик», Дарницького шовкового комбінату, Київського м’ясокомбінату. Орден Трудового Червоного Прапора засяяв на прапорах заводу «Червоний екскаватор», комбінату хімічного волокна, заводу «Точелектроприлад», кондитерської фабрики ім. К. Маркса, швейної фабрики ім. Смирнова-Ласточкіна, тресту «Південзахтрансбуд». 20 кращих із кращих трудівників Києва удостоєні високого звання Героя Соціалістичної Праці, і серед них — робітниця заводу «Більшовик» Н. І. Марченко, слюсар-інструментальник «Точелектроприладу» В. Г. Коробейченко, директор заводу верстатів-автоматів ім. М. Горького П. П. Тарасинкевич, крутильниця комбінату хімічного волокна С. С. Вербицька, швея-мотористка фабрики ім. Смирнова-Ласточкіна Т. В. Биченок, розкрійниця 6-ї взуттєвої фабрики О. С. Ануфрієва, столяр меблевої фабрики ім. В. Боженка В. М. Куценко, директор заводу «Червоний екскаватор» К. В. Урусов, бригадир штукатурів тресту «Київміськбуд-4» Г. М. Сіра, машиніст листоформових машин комбінату азбоцементних виробів І. С. Кравченко та інші.
Кияни, гаряче схваливши історичні рішення XXIII з’їзду КПРС і XXIII з’їзду КП України і успішно виконавши завдання семирічного плану, з новою силою приступили до здійснення плану восьмої п’ятирічки.
Як і по всій країні, в Києві найширшої популярності набув заклик москвичів і ленінградців, які вирушили в похід за використання усіх резервів виробництва, щоб достроково виконати накреслені XXIII з’їздом КПРС плани нової п’ятирічки. Бригада шліфувальників ім. XXIII з’їзду КПРС мотоциклетного заводу під керівництвом Р. А. Іванової виступила з пропозицією розгорнути соціалістичне змагання на честь 50-річчя Радянської держави і зобов’язалась до знаменної дати виконати 2,5-річні програми і випустити на 10 тис. крб. надпланової продукції. Цей почин був підхоплений всім колективом мотоциклетного заводу, виробничники якого стали ініціаторами початку соціалістичного змагання в місті за створення фонду ім. 50-річчя Великого Жовтня.
Мотоциклетобудівники зобов’язались до дня історичної дати в житті радянського народу випустити понад план 500 мотоциклів, у тому числі 250 — із зекономленого металу та матеріалів; за рахунок раціонального господарювання, економних витрат сировини, матеріалів, теплоенергетичних ресурсів добитися надпланових прибутків у сумі 170 тис. крб., шляхом дальшої комплексної механізації та автоматизації виробничих процесів підвищити рівень продуктивності праці на 12 проц., поширити рух раціоналізаторів і запровадити не менш 770 пропозицій з умовною річною економією на суму 400 тис. крб. і домогтися в 1967 році здачі не менш 85 проц. продукції з першого пред’явлення. Патріотичну ініціативу мотоциклетобудівників гаряче підтримав колектив 4-ї взуттєвої фабрики, який зобов’язався із зекономлених матеріалів і сировини виготовити додатково 170 тис. пар взуття, впровадити у виробництво 420 раціоналізаторських пропозицій. Бюро міського комітету КП України схвалило цінну ініціативу колективів мотоциклетного заводу і 4-ї взуттєвої фабрики і зобов’язало райкоми партії, партійні, профспілкові і комсомольські організації, господарських керівників промислових підприємств, будов і транспорту міста широко розгорнути серед трудящих змагання за створення фонду надпланової продукції ім. 50-річчя Великого Жовтня, за успішне виконання планів нової п’ятирічки.
Слідом за ініціаторами змагання в похід за створення фонду ім. 50-річчя Великого Жовтня рушили колективи заводів «Більшовик», «Червоний гумовик», бавовнопрядильної фабрики, трикотажної фабрики «Киянка» та інших підприємств міста.
Заспівувачами соціалістичного змагання за право називатись колективом ім. 50-річчя Великого Жовтня в місті стали бригада фрезерувальників депутата Верховної Ради УРСР І. І. Радзієвського і бригада слюсарів-монтажників Героя Соціалістичної Праці М. Р. Молодченка заводу «Ленінська кузня». У відкритому листі до трудящих столиці України вони закликали розгорнути соціалістичне змагання за почесне звання бригад, колективів, дільниць і цехів ім. 50-річчя Великого Жовтня. Бригада І. І. Радзієвського дала слово виконати п’ятирічку за три з половиною року, а до славного ювілею дати норму 2 років і 8 місяців, внести у фонд ім. 50-річчя Великого Жовтня надпланових виробів на 8 тис. крб., дбайливо витрачати сировину і матеріали. Такі ж високі зобов’язання взяли слюсарі-монтажники М. Р. Молодченка.
Виступ суднобудівників одними з перших підтримали виробничники заводу «Червоний екскаватор» і 1-ї взуттєвої фабрики, а за ними — заводів верстатів-автоматів ім. Горького і «Більшовик», фабрики ім. Смирнова-Ласточкіна, автоколони № 2240, Метробуду, будівництва Київської комсомольської ГЕС, Інституту надтвердих сплавів і матеріалів та багато інших.
Підсумки першого року нової п’ятирічки є яскравим свідченням того, що слово київських виробничників не розходиться з ділом. Промислові підприємства виконали план роботи 1966 року Достроково. Високих показників у виконанні плану досягли редукторний завод (рішенням уряду він був перетворений у показово-дослідне підприємство країни), 6-а взуттєва фабрика, заводи мотоциклетний, «Більшовик» і верстатів-автоматів ім. Горького, швейна фабрика ім. Смирнова-Ласточкіна, м’ясокомбінат та інші підприємства. Ініціатор соціалістичного змагання за створення фонду ім. 50-річчя Великого Жовтня — колектив мотоциклетного заводу — завершив план першого року п’ятирічки вже 20 грудня і дав 470 надпланових мотоциклів, значно перевершуючи взяті зобов’язання.
За рахунок державних коштів, а також коштів населення і з допомогою державного кредиту в 1966 році були введені в експлуатацію житлові будинки загальною площею 1084,4 тис. кв. м. В нові впорядковані квартири переселились 85 тис. чоловік.
Змагання виробничих колективів за гідну зустріч славного 50-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції спрямовується міською партійною організацією на успішне перетворення в життя рішень вересневого (1965 р). Пленуму ЦК КПРС по поліпшенню управління промисловістю, вдосконаленню планування та посиленню економічного стимулювання промислового виробництва. Під керівництвом і за допомогою міського комітету КП України в місті провадиться велика всебічна організаційна і масова робота по забезпеченню успішного виконання накреслених партією заходів. Перші кроки по цьому шляху свідчать про те, що дальше удосконалення управління економікою відкриває нові широкі можливості для розвитку ініціативи підприємств, використання внутрішніх резервів і підвищення ефективності виробництва. Так, тільки на 6 підприємствах міста — арматурно-машинобудівному і мотоциклетному заводах,, м’ясокомбінаті, фабриках тютюновій, трикотажній «Україна» і швейній «Жовтень» — після переходу на нову систему господарювання у квітні 1966 року знайшли можливості для збільшення обсягу реалізації продукції на 4,7 млн. крб. Протягом перших місяців роботи в нових умовах доходи цих 6 підприємств зросли на 1,5 млн. крб. проти відповідного періоду у попередньому році, до впровадження нової системи господарювання. Зростає матеріальна заінтересованість виробничників у поліпшенні роботи підприємств: тільки за перше півріччя фонд матеріального заохочування, задоволення соціально-культурних потреб і розвитку виробництва на згаданих підприємствах зріс більше ніж на 1 млн. крб., помітно зросла і заробітна плата робітників. За перші п’ять місяців роботи по-новому ці підприємства дали державі майже 2 млн. крб. прибутків — більше, ніж було передбачено попереднім завданням, в тому числі надпланових прибутків 687 тис. карбованців.
Широким фронтом розгорнулась у місті підготовка до переведення на нові умови планування і економічного стимулювання вже не окремих підприємств, а цілих галузей промисловості, що почало здійснюватись з другого півріччя 1967 року. В зв’язку з цим міський і районні комітети партії, первинні партійні організації разом з виробничниками наполегливо працюють над узагальненням набутого досвіду, домагаючись поширення його на всіх підприємствах міста, звертаючи увагу на усунення недоліків у роботі окремих підприємств.
На початок 1968 року за новою системою планування та економічного стимулювання в місті вже працювало 167 підприємств і організацій, у тому числі 120 заводів і фабрик, які випускали більше половини загального обсягу промислової продукції. Все це позначилось на значному поліпшенні роботи всієї промисловості міста. Так, за попередні п’ять років (1960—1965 рр.) фондовіддача в місті знизилась майже на 10 проц., а за 1966—1967 рр. вона почала в цілому по місту зростати, причому на підприємствах, що стали працювати по-новому, фондовіддача підвищилась від 5 до 15 проц. Продуктивність праці в промисловості міста за два роки нової п’ятирічки зросла на 10,8, а прибутки на 35,6 процента.
Віддаючи всі свої сили та енергію успішному виконанню накреслених партією завдань, трудящі міста-героя новими трудовими звершеннями зустрічали п’ятдесятиріччя Великої Жовтневої соціалістичної революції. Саме в дні підготовки до ювілею завершилося навчання «Дніпро», яке було бойовим звітом Радянської Армії своєму народові, Центральному Комітетові КПРС, Радянському урядові. Огляд військ, що брали участь в цьому навчанні, відбувся на околиці Києва 1 жовтня 1967 року. Багато представників трудящих міста-героя заповнили в цей день трибуни.
На центральній трибуні під час огляду були Генеральний секретар ЦК КПРС Л. І. Брежнєв, Голова Ради Міністрів СРСР О. М. Косигін, Голова Президії Верховної Ради СРСР М. В. Підгорний, Перший секретар ЦК КП України П. Ю. Шелест, секретар ЦК КПРС Д. Ф. Устинов, Голова Ради Міністрів УРСР В. В. Щербицький, Голова Президії Верховної Ради УРСР Д. С. Коротченко, Міністр оборони Маршал Радянського Союзу А. А. Гречко, перший заступник міністра оборони СРСР, начальник Генерального штабу Маршал Радянського Союзу М. В. Захаров, начальник Головного політичного управління Радянської Армії та Військово-Морського Флоту СРСР генерал армії О. О. Єпішев, члени і кандидати в члени Політ-бюро ЦК КП України В. І. Дрозденко, Н. Т. Кальченко, І. К. Лутак, О. П. Ляшко, М. О. Соболь, О. А. Титаренко, І. С. Грушецький, В. К. Клименко.
Поруч з ними — вищий командний і начальницький склад Збройних Сил СРСР, Маршали Радянського Союзу і родів військ, командуючі військами і члени Військових Рад — начальники Політуправлінь ряду військових округів.
Великі торжества відбулися у Києві під час святкування 50-річчя Великого Жовтня, що стало бойовим оглядом досягнень соціалізму. 5 листопада 1967 року тут відбулось спільне засідання Центрального Комітету Комуністичної партії України і Верховної Ради Української РСР, на якому з доповіддю «50 років Великої Жовтневої соціалістичної революції» виступив член Політбюро ЦК КПРС Перший секретар ЦК КП України П. Ю. Шелест.
В урочистому засіданні, тепло зустрінуті присутніми, взяли участь делегації Італійської комуністичної партії, Ліванської комуністичної партії, Комуністичної партії Австрії, Комуністичної партії Венесуели, Гватемальської партії праці, Комуністичної партії Канади та інші.
З великим піднесенням учасники урочистого засідання прийняли вітальний лист ЦК КПРС, Президії Верховної Ради РСР, Раді Міністрів СРСР: «В братній сім’ї народів між рівними рівна, між вільними вільна пишно розквітла Радянська Україна — писали вони. — Під зорею Жовтня вона здобула свободу і стала високо-розвинутою соціалістичною державою. В її досягненнях відбиваються грандіозні звершення всього Радянського Союзу. Тепер Україна — це край могутньої індустрії, великого соціалістичного сільського господарства, передової науки і культури».
Чудовою демонстрацією торжества дружби народів було урочисте відзначення п’ятдесятиріччя Радянської України. З великою радістю і гордістю дізналися трудящі України про високу оцінку революційних заслуг українського народу, його вклад у боротьбу за комунізм і нагородження України орденом Жовтневої революції.
19 грудня відбулося урочисте засідання Київського обкому і міськкому партії, обласної і міської Рад депутатів трудящих, присвячене 50-річчю Радянської України. В президії засідання були член Політбюро ЦК КПРС, Перший секретар ЦККП України П. Ю. Шелест, перший секретар Київського обкому партії Ф. П. Головченко, голова облвиконкому І. П. Лисенко, перший секретар Київського міськкому КП України О. П. Ботвин, члени бюро обкому і міськкому партії, виконкому обласної і міської Рад депутатів трудящих, ветерани партії, знатні люди міста-героя і області. Доповіть про 50-річчя Української Радянської Соціалістичної Республіки зробив перший секретар Київського обкому партії Ф. П. Головченко.
На засіданні з промовою виступив товариш П. Ю. Шелест. За дорученням ЦККП України, Президії Верховної Ради і Ради Міністрів УРСР тов. П. Ю. Шелест вручив області і місту Києву пам’ятні ювілейні медалі «На відзнаку 50-річчя Української РСР».
В Жовтневому палаці культури 23 грудня 1967 року зібралися члени і кандидати в члени ЦК КП України, члени Ревізійної комісії КП України, депутати Верховних Рад СРСР і УРСР, ветерани партії, активні учасники Жовтневої революції і громадянської війни, керівні працівники республіканських міністерств, відомств і організацій, передовики промисловості і сільського господарства, діячі науки і культури, представники всіх областей України, громадськості, воїни Радянської Армії, члени делегацій Російської Федерації, столиці нашої Батьківщини— міста-героя Москви, славного міста Леніна — колиски Великої Жовтневої соціалістичної революції міста-героя Ленінграда, Білорусії, Узбекистану, Грузії, Казахстану, Азербайджану, Литви, Молдавії, Латвії, Киргизії, Таджикистану, Вірменії, Туркменії, Естонії, міста-героя Волгограда, фортеці-героя Бреста, а також делегації від Товариства об’єднаних українських канадців і Ліги американських українців.
З доповіддю «П’ятдесят років Радянської України» виступив член Політбюро ЦК КПРС Перший секретар ЦК КП України П. Ю. Шелест, який після закінчення доповіді вручив присутньому на урочистому засіданні Генеральному секретареві ЦК КПРС Л. І. Брежнєву трудовий рапорт Української РСР.
На засіданні з промовою виступив Л. І. Брежнєв, який на закінчення свого виступу під овацію всього залу оголосив привітання ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР і Ради Міністрів СРСР Центральному Комітетові КП України, Президії Верховної Ради УРСР і Раді Міністрів УРСР, в якому зокрема сказано: «Під керівництвом партії Леніна в одному строю з революційними масами всього російського пролетаріату і селянства трудящі України встановили владу Рад і в запеклих сутичках з класовим ворогом відстояли її. Сповнений свідомості життєвої необхідності братнього союзу народів у боротьбі за вільне і щасливе життя, трудовий народ України був серед ініціаторів створення могутнього Союзу Радянських Соціалістичних Республік». За дорученням Президії Верховної Ради СРСР Л. І. Брежнєв вручив орден Жовтневої революції.
З гарячими і сердечними вітаннями на адресу українського народу на засіданні виступили керівники делегацій, які прибули на ювілейні торжества.
З великим піднесенням учасники урочистого засідання прийняли вітального листа ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР і Раді Міністрів СРСР. «Робітничий клас, колгоспне селянство, інтелігенція Радянської України в цей святковий день урочисто заявляють,— писали учасники об’єднаного урочистого засідання ЦК КП України та Верховної Ради УРСР в листі Центральному Комітетові КПРС, Президії Верховної Ради СРСР і Раді Міністрів СРСР, — що вони будуть завжди вірні безсмертним ідеям марксизму-ленінізму, пролетарському інтернаціоналізму, дружбі народів Союзу РСР, віддадуть всі свої сили боротьбі за торжество комунізму».