Кияни втілюють в життя накреслення п’ятирічки (продовження)
Трудівники Києва відзначили всенародне свято звитяжною працею і новими успіхами у виконанні планів п’ятирічки. У фонд ім. 50-річчя Великого Жовтня кияни внесли близько 50 млн. крб. надпланової економії. Всі підприємства міста з честю виконали виробничі плани та ювілейні зобов’язання і забезпечили виконання плану двох років п’ятирічки по загальному обсягу промислового виробництва на 21 день раніше встановленого строку.
Самовіддана праця трудівників Києва дістала високу оцінку партії і уряду. Колективам авіаційного заводу, комбінату хімічного волокна, 1-ї взуттєвої та 5-ї швейної фабрик було присвоєно почесне ім’я 50-річчя Великого Жовтня, а колективу 6-ї взуттєвої фабрики — ім’я 50-річчя Радянської України. 19 підприємствам і організаціям міста було вручено на вічне зберігання пам’ятні прапори ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС. 16 колективів були удостоєні пам’ятних Червоних прапорів ЦК КП України, Президії Верховної Ради УРСР, Ради Міністрів республіки і Укрпрофради.
За самовіддану працю 20 підприємств та організацій столиці України нагороджено орденами Леніна і Трудового Червоного Прапора. Понад 10 тис. ^передовиків виробництва, працівників науки, культури і мистецтва, ветеранів партії і революції нагороджено орденами та медалями Радянського Союзу.
З незгасною енергією трудилися над здійсненням виробничих завдань комуністи. Вони особистим прикладом, пристрасним словом мобілізували трудящих на боротьбу за підвищення продуктивності праці, за збільшення виробництва продукції та зниження її собівартості.
За роки нової п’ятирічки міська партійна організація кількісно зросла в основному за рахунок припливу до партії кращих робітників провідних професій, організаційно зміцніла. На її обліку близько 147 тис. комуністів.
Партійні організації проводять велику роботу по прискоренню науково-технічного прогресу, впровадженню у виробництво досягнень науки і техніки, докорінному поліпшенню якості продукції. І, як наслідок, на передових заводах і фабриках міста освоюється випуск досконалих виробів. Кращим з них присвоєно державний «Знак якості».
Міський і районні комітети партії вивчають і поширюють передовий досвід заводів і фабрик. З цією метою було проведено ряд галузевих семінарів, конференцій, засідань ділових клубів, у роботі яких брали участь редакції «Экономической газеты», «Правды Украины», «Вечірнього Киева», вчені, відповідальні працівники Держплану УРСР, міністерств і відомств.
Партійні організації Залізничного, Печерського та Шевченківського районів виявили цінну ініціативу по впровадженню форм масової роботи за місцем проживання населення, в яких вдало поєднуються політичний вплив з добре організованим дозвіллям.
Виходячи з настанов XXIII з’їзду КПРС і XXIII з’їзду КП України, партійні організації міста посилили виховання трудящих у дусі радянського патріотизму і пролетарського інтернаціоналізму, дружби народів, у дусі непримиренності до будь-яких проявів буржуазної ідеології.
Надійним помічником міської партійної організації є комсомол. Комсомольська організація міста налічує понад 220 тисяч чоловік.
Поліпшують свою роботу в справі керівництва промисловістю і комунальним господарством районні і міська Ради депутатів трудящих, пожвавилась робота профспілкових організацій підприємств, організацій, установ та навчальних закладів.
У лютому 1967 року в Києві відбулося засідання Державного комітету по цивільному будівництву і архітектурі при Держбуді СРСР. На зась данні були присутні партійні і радянські керівники міста і області, представники Держплану, міністерств і відомств республіки, архітектори Москви і Києва. Було розглянуто і схвалено генеральний план дальшого розвитку столиці України і приміської зони, за яким визначено контури майбутнього Києва.
За розвитком промисловості місто Київ стане одним з найбільших у Радянському Союзі центрів точного машино- і приладобудування, науково-технічного прогресу і підготовки висококваліфікованих кадрів. Значно збільшиться також кількість підприємств побутового обслуговування. Щодо нових заводів і фабрик інших галузей промисловості, то вони будуть розміщуватись в приміській зоні — у Фастові, Василькові, Броварах, Борисполі, Обухові, Димері і селищі Пісківка, які значно розвинуться. Київ буде оточений промисловими містами-супутниками, які утворять сузір’я оновлених міст з єдиною радіально-кільцевою системою шляхів.
Відбудуться значні зміни і в розташуванні існуючих київських підприємств.
Набирає темпів житлове і культурно-побутове будівництво. В нинішній п’ятирічці трудящі міста одержать 4200 тис. кв. м житла, або приблизно 140 тис. квартир. Мальовничі пригороди — Теремки, Феофанія, Біличі — відведені для створення в них великих комплексів наукових закладів. Першочерговими для будівництва будуть житлові масиви Березняки і Микільська Слобідка. Буде споруджено також 100 дитячих комбінатів, садків і ясел, 15 шкіл, 280 магазинів, 10 критих ринків, багато медичних, побутових об’єктів. Із закладів культури будуть споруджені драматичний театр, театр естради і мініатюр, кіно-концертний зал, 11 кінотеатрів, бібліотека Академії наук УРСР на 20 млн. книг, будинки актора, композиторів, товариства «Знання», клуб Аерофлоту тощо.
Утвориться новий громадський центр міста. Зараз він знаходиться на правому березі Дніпра. Надалі до нього буде включено новий, багатий своєю архітектурою висотний масив навколо станції метро «Лівобережна», де розміщуватимуться різні республіканські, обласні і міські установи, культосвітні заклади, готелі, ресторани, кафе тощо. Це призведе до переміщення загальноміського центру і на лівий берег Дніпра.
Обидва береги об’єднаються в один архітектурний ансамбль, а ріка Славутич стане його основною композиційною віссю.
За останні роки на основі широкого міжнародного співробітництва Радянського Союзу ширяться і міцніють зарубіжні економічні і культурні зв’язки столиці Радянської України — міста-героя Києва.
Слава київської виробничої марки, викована натхненною героїчною працею трудівників заводів і фабрик Києва, відома в багатьох країнах. Нині для експорту 44 промислові підприємства міста-героя дають вироби для S2 країн Європи, Азії, Америки і Африки. Серед них вироби заводів «Більшовик», «Червоний екскаватор», «Точелектроприлад», «Укркабель», верстатів-автоматів ім. М. Горького, «Арсенал» ім. В. І. Леніна, «Ленінська кузня» та інші. Землерийні машини київських екскаваторників працюють в 35 країнах. Під прапорами Гвінеї, Занзібару, Об’єднаної Арабської Республіки та багатьох інших країн ведуть рибний промисел траулери, вироблені «Ленінською кузнею». На заводах братніх соціалістичних країн, а також Фінляндії, Італії, Австрії, Данії, ФРН використовують токарні автомати і напівавтомати верстатобудівників столиці Радянської України.
Велике значення для поширення економічних зв’язків киян з зарубіжними країнами мають міжнародні ярмарки і виставки. Продукція київських підприємств за останні (1960—1967 рр.) 8 років експонувалась більше як на 100 міжнародних ярмарках і виставках в Лейпцігу і Будапешті, Кабулі і Токіо, Марселі і Брюсселі, Загребі і Пловдиві, Парижі і Брно та багатьох інших містах різних країн світу. Значний інтерес представників зарубіжних фірм і численних відвідувачів викликали вироби київських підприємств, що демонструвались на Всесвітній виставці в канадському місті Монреаль в 1967 році. Висока якість багатьох виробів киян була відзначена дипломами, медалями- і спеціальними нагородами.
Зміцненню економічних зв’язків і відносин дружби та взаєморозуміння сприяють численні зарубіжні виставки, які щороку організуються в Києві. Успішно пройшли влітку 1966 року Всесвітній конгрес і виставка птахівництва, в якій взяли участь 20 країн світу. За час роботи цієї виставки в Києві її відвідало близько мільйона чоловік.
Все тіснішими стають економічні зв’язки київських трудівників з спорідненими підприємствами братніх соціалістичних країн.
44 підприємства, установи і учбові заклади Києва листуються з 58 адресатами з братніх країн соціалізму. Так, завод верстатів-автоматів ім. М. Горького встановив тісні зв’язки з своїми друзями верстатобудівниками з німецького міста Лейпціга, були налагоджені зв’язки з колективами машинобудівних заводів ЧССР. «‘Міцна дружба допомагає гори зрушити з місця»,— писали киянам робітники верстатобудівного заводу «ТОС-Челаковице» з м. Жебрак (ЧССР) в 1964 році. Дружба, що зав’язалася між цими заводами, давала позитивні наслідки. Кияни перейняли у чеських товаришів систему розміщення верстатів і домоглись підвищення продуктивності праці по заводу в середньому на 3,5 проц. В свою чергу чеські трудівники домоглись поліпшення виробничих процесів завдяки запровадженню за досвідом киян засобів алмазної заточки інструментів. Такі ж дружні відносини встановились між приладобудівниками київського заводу «Точелектроприлад» і празького заводу «Кржижик-Сміхнув» в ЧССР. З великим інтересом читали болгарські друзі вміщену в журналі «Българо-съветска дружба» в 1964 році статтю директора 1-ї київської взуттєвої фабрики П. Тарасюка «Нові форми змагання за комуністичну працю».
Хороші виробничі зв’язки були встановлені між комунальниками Києва і Німецької Демократичної Республіки. Завдяки вивченню і запровадженню досвіду німецьких друзів на вулицях Києва стали встановлюватись нові світильники, що дає річну економію в 109 тис. крб., запроваджуватись нові форми організації роботи трамваю (річна економія по Києву від цього досягає близько 875 тис. крб.) тощо. В свою чергу німецькі комунальники уважно вивчали досвід комплексного озеленення міст, застосування автоматичного приладу по управлінню мережею вуличного освітлення тощо.
Високо оцінили дружбу з київськими будівельниками лейпцігські товариші. Директор будуправління при Лейпцігській окружній раді Д. Науман підкреслював: «Обмін досвідом між «Головкиївбудом» і Лейпцігським окружним будівельним управлінням допомагає нам в успішному будівництві. На нас велике враження справила чітка підготовка будівельних майданчиків, наукова організація праці на них, широке застосування нової будівельної техніки».
Яскравим прикладом наукових зв’язків є співробітництво інституту електрозварювання ім. Є. О. Патона АН УРСР з центральним інститутом зварювання в Галлі і Лейпцігським інститутом зварювання. Завдяки обміну досвідом з патонівцями в Німецькій Демократичній Республіці було досягнуто близько 1 млн. марок щорічної економії.
Ширяться і культурні зв’язки Києва з зарубіжними країнами. Книги з маркою київських видавництв надсилаються до 73 країн світу. Твори київських провідних письменників знають і люблять численні зарубіжні читачі.
З справжнім тріумфом проходять зарубіжні гастролі таких славетних творчих колективів столиці Радянської України, як театру опери і балету ім. Т. Г. Шевченка, Державного українського народного хору ім. Г. Верьовки, Заслуженого ансамблю танцю УРСР під керівництвом П. Вірського. Поряд з професіональними творчими колективами в зарубіжних країнах успішно виступали кращі представники художньої самодіяльності київських підприємств, установ, організацій і учбових закладів. Так, з великим захопленням зустрічали італійські глядачі виступи народного ансамблю «Дарничанка» та інших учасників міської художньої самодіяльності в «Дні України і Києва», що проводились у Флоренції в березні 1968 року.
У свою чергу кияни тепло зустрічають виступи ряду визначних артистів і творчих колективів з-за кордону — драматичного театру з італійського міста Туріна і Словенської опери, симфонічних оркестрів з США і Англії, багатьох видатних митців з різних країн.
Бажання народів жити в мирі і дружбі, краще пізнати один одного знайшло яскравий вияв ще й у такій формі культурного співробітництва, як поріднені міста.
Київ зміцнює свої дружні відносини з містами-побратимами — Лейпцігом (Німецька Демократична Республіка), Краковом (Польська Народна Республіка), Тампере (Фінляндія). Тулузою (Франція), Кіото (Японія) та іншими. В липні 1967 року Київ відвідала делегація міста Флоренції (Італія), яка підписала договір про дружбу між Києвом і Флоренцією.
Дбаючи про посилення таких зв’язків в ім’я зміцнення миру в усьому світі і дружби між народами, виконком Київської міської Ради депутатів трудящих приділяє багато уваги питанням розширення дружніх відносин з містами-побратимами. За останні роки Київ відвідали більше як по 20 делегацій з Лейпціга і Кракова, 6 делегацій з Тампере, 2 делегації з Тулузи і делегація з Флоренції. З 1962 року за ініціативою виконкому Київської міськради почався широкий обмін інформаційними матеріалами про роботу окремих галузей міського господарства і культури (так, до міст, з якими Київ має договірні відносини про дружбу, були в останні роки направлені матеріали про організацію роботи бібліотек, про організацію медичного обслуговування, про зелену зону Києва та інші).
Київська міськрада і громадськість міста взяли активну участь у проведенні 28 квітня 1968 року Всесвітнього дня споріднених міст під знаком солідарності з героїчним народом В’єтнаму і підтримки його справедливої боротьби проти американських агресорів.
Розвиткові дружніх відносин, зміцненню справи миру і дружби між народами сприяє діяльність Українського товариства дружби і культурного зв’язку з зарубіжними країнами та колективних членів цього товариства, якими стали багато з колективів підприємств, установ і учбових закладів Києва. Велику роботу проводять республіканські і міські відділення товариств дружби народів Радянського Союзу з народами Болгарії, ДРВ, КНР, МНР, Польщі, Угорщини, НДР та інших країн.
За ініціативою республіканських і міських організацій дружби і культурного зв’язку з зарубіжними країнами в Києві систематично провадяться різні заходи з метою кращого ознайомлення киян з життям зарубіжних народів, зміцнення дружби і співробітництва між народами — вечори і місячники дружби, виставки, виступи представників делегацій та інші.
Разом з республіканськими відділеннями дружби редакція газети «Вечірній Київ» систематично проводить конкурси і вікторини, присвячені братнім соціалістичним країнам. Ці конкурси і вікторини користуються великим успіхом серед киян і сприяють кращому ознайомленню з життям братніх народів.
Великим успіхом користувались малюнки київських дітей, надіслані на конкурс «Дружба», присвячені Українській РСР, і в якому брали участь діти споріднених міст — Лейпціга, Києва, Праги, Кракова. Ці малюнки демонструвались 7—14 травня 1968 року в Лейпцігському історичному музеї.
Київ став одним з визначних центрів міжнародного туризму. Лише за 1967 рік у місті побувало близько 100 тис. іноземних гостей з 60 країн світу, в тому числі з 25 країн Європи, 16 — Азії, 10 — Америки, 8 — Африки, з Австралії та жителі Океанії.
З братніх країн соціалізму до Києва прибувають поїзди дружби, яких привітно зустрічають київські трудівники.
З дружніми візитами Київ відвідують численні офіціальні і громадські делегації, що приїздять до нашої країни.