Музична культура в період завершення побудови соціалізму
У міру визволення України від фашистських загарбників Комуністична партія і Радянський уряд вживали дійових заходів до відновлення роботи культурно-освітніх і мистецьких установ.
Партія і уряд у післявоєнні роки велику увагу приділяли професійній музичній освіті, розвитку мережі нижчих, середніх і вищих закладів, покликаних готувати кадри для професіональних і самодіяльних художніх колективів, театрів, концертних організацій, а також педагогів і організаторів мистецького процесу. В Києві, одному з найбільших центрів професіональної музичної освіти, діє 14 районних музичних шкіл-семирічок, 5 вечірніх шкіл загальної музичної освіти, спеціальна музична середня школа ім. М. В. Лисенка, Київське музичне училище ім. Р. Глієра.
Київська державна консерваторія ім. Чайковського щорічно забезпечує художні колективи України висококваліфікованими спеціалістами — співаками, оркестрантами, педагогами, теоретиками, готує композиторів і музикознавців. Серед викладачів консерваторії багато відомих діячів мистецтва, артистів, композиторів. Тут довгі роки працювали видатні митці: М. Литвиненко-Вольгемут, І. Паторжинський, 3. Гайдай, М. Вериківський, Г. Верьовка, П. Козицький, Б. Лятопганський. Велику роботу по вихованню диригентів провадить В. Тольба, хормейстерів — О. Міньківський; на вокальному факультеті кадри співаків готують М. Донець-Тессейр, Д. Євтушенко. Майбутніх композиторів і теоретиків виховують досвідчені майстри — композитори Л. Ревуцький, А. Штогаренко, Г. Таранов, М. Дремлюга, В. Кирейко, А. Коломієць, М. Завалишина. Особливу роль у підготовці музично-творчих кадрів відіграла довгорічна педагогічна праця Л. Ревуцького. Це його учні прославили українську музичну творчість і своєю натхненною працею і досвідом підтвердили вірність принципам реалізму і народності. Серед них композитори-піснярі П. Майборода і А. Філіпенко, автори багатьох великих музично-сценічних творів Г. Майборода, Г. Жуковський, А. Свечников, В. Гомоляка. З творчої школи Л. Ревуцького вийшли також М. Дремлюга, С. Жданов, О. Зноско-Боровський, В. Рождественський, А. Коломієць та багато інших.
У післявоєнні роки добре себе зарекомендувала оперна студія Київської державної консерваторії. В репертуарі цього художнього колективу були такі цікаві вистави, як «Запорожець за Дунаєм» у першій авторській редакції С. Гулака-Артемовського, опера «Лісова пісня» В. Кирейка, чимало творів російської та зарубіжної класичної, музики.
Державні художні колективи, що постійно перебувають у Києві, є справжньою окрасою національного мистецтва Радянської України. Державний український народний хор ім. Г. Верьовки, яким нині керує заслужений діяч мистецтв УРСР А. Авдієвський, у своєрідній, неповторній манері співу несе в народні маси сучасну радянську пісню, чудові зразки народної творчості. Державна українська капела бандуристів, очолювана народним артистом СPCP О. Міньківським, внесла в мистецтво епічний стиль мужності і героїки, збагатила його своєрідним тонким українським гумором. Масове поширення в багатьох районах республіки самодіяльних і професійних народних хорів і ансамблів бандуристів зобов’язане зразковій роботі цих двох колективів. Державний український ансамбль танцю під художнім керівництвом народного артиста СРСР П. Вірського користується великою любов’ю масового глядача і спеціалістів-професіоналів. Мистецьке обличчя цього талановитого колективу визначається яскравим динамізмом, великою винахідливістю і справжнім творчим горінням у поєднанні з високою професійною технікою виконання. Державна академічна хорова капела «Думка» (художній керівник народний артист УРСР П. Муравський) веде велику і корисну роботу по пропаганді творчості українських радянських композиторів і класичної спадщини. Всі ці колективи з великим успіхом виступали в багатьох зарубіжних країнах, гідно відстоюючи честь радянського реалістичного мистецтва.
У Києві постійно виступає в концертах Державний симфонічний оркестр УРСР, яким у повоєнні роки керували народний артист СРСР Н. Рахлін, народний артист УРСР С. Турчак, пізніше — В. Кожухар. По радіо виступає симфонічний оркестр Комітету по радіомовленню і телебаченню при Раді Міністрів УРСР, яким довгий час керував народний артист СРСР К. Симеонов, а тепер — заслужений артист республіки В. Гнєдаш.
Велику концертну роботу провадить Київська державна філармонія. В її складі працює кілька високохудожніх ансамблів: квартет баяністів, струнний смичковий квартет та інші. В концертах філармонії виступають всі міські художні професіональні колективи, артисти Київського театру опери та балету, кращі артистичні сили республіки. Налагоджено постійний обмін художніми колективами і солістами між братніми республіками. Протягом повоєнних років кияни познайомились з окремими хоровими капелами, симфонічними оркестрами, камерно-інструментальними ансамблями та видатними солістами різних галузей виконавського мистецтва соціалістичних та ряду капіталістичних країн. Київська філармонія провадить значну музично-лекційну роботу в клубах, навчальних закладах Києва та селах області й республіки. Справі естетичного виховання трудящих служать також міський та районні народні університети культури, створені за ініціативою міськкому і райкомів Комуністичної партії України.
Значна роль в обміні художніми силами в межах республіки і Радянського Союзу належить «Укрдержконцерту». В складі цієї організації є чимало талановитих виконавців.
Рік у рік зростає плеяда талановитих майстрів, що прославляє українську вокальну школу. Переважна більшість їх працювала або нині працює в столичному театрі опери та балету ім. Т. Г. Шевченка, що зайняв одне з провідних місць у Радянському Союзі. З великою пошаною треба згадати імена корифеїв, яких смерть вирвала з мистецьких рядів,— це М. Литвиненко-Вольгемут, І. Паторжинський, Ю. Кіпоренко-Даманський, 3. Гайдай, О. Ропська, М. Ворвулев. Довгі роки окрасою театру були такі видатні співаки, як Б. Гмиря, П. Білинник, М. Гришко, М. Роменський. Пізніше в театр прийшли чудові співаки: Є. Чавдар, Л. Руденко, Н. Гончаренко, Н. Місіна, Б. Руденко, Т. Пономаренко, Є. Мірошниченко, Д. Гнатюк, К. Огневий, В. Тимохін, Ю. Гуляєв, А. Кікоть та ін. Сильний склад виконавців оперного театру дав можливість значно поліпшити якість вистав і розширити репертуар. Крім відомих творів зарубіжної і російської класики, були здійснені постановки майже всіх опер М. Лисенка («Тарас Бульба», «Різдвяна ніч», «Утоплена», «Наталка Полтавка», «Енеїда», три дитячі опери — «Коза дереза», «Пан Коцький» та «Зима і весна»), а також російських і зарубіжних класиків («Іван Сусанін», «Аскольдова могила», «Борис Годунов», «Хованщина», «Демон», «Євгеній Онєгін», «Пікова дама», «Ріголетто», «Травіата» та інші). Українські радянські композитори знайшли в театрі найщиріший прийом і велику допомогу всього творчого колективу, зокрема диригентів О. Климова, В. Тольби, Я. Карасика, режисерів М. Стефановича, В. Скляренка, балетмейстера В. Вронського, художників-декораторів А. Петрицького, О. Хвостова, Ф. Нірод. Театр поставив нові опери київських композиторів «Молода гвардія», «Зоря над Двиною» Ю. Мейтуса, «Богдан Хмельницький» К. Данькевича, «Милана», «Арсенал», «Тарас Шевченко» Г. Майбороди, «Наймичка» М. Вериківського, «Честь», «Від щирого серця», «Перша весна» Г. Жуковського та інші.
Балетне мистецтво столичного театру також заслуговує високої оцінки завдяки неабиякій майстерності режисерів-балетмейстерів і виконавців. Серед видатних артистів балету повоєнних років слід назвати А. Васильєву, Л. Герасимчук (померла в 1959 р.), Є. Єршову,’ сестер О. і В. Потапових, А. Белова, М. Апухтіна. На сцені театру поставлені класичні балети: «Лебедине озеро», «Спляча красуня», «Щелкунчик», «Дон-Кіхот», кращі балети українських радянських композиторів, у т. ч. «Лілея» К. Данькевича, «Лісова пісня» М. Скорульського, «Маруся Богуславка» A. Свєчникова, «Ростислава» Г. Жуковського, «Чорне золото», «Кіт у чоботях» B. Гомоляки.
Київський театр музичної комедії поставив велику кількість класичних оперет: «Циганський барон», «Летюча миша», «Сільва», «Весела вдова» та інші, а також російських і українських радянських композиторів: «Холопка» Н. Стрельникова, «Біла акація» І. Дунаєвського, «Трембіта», «Поцілунок Чаніти» Ю. Мілютіна, «Весілля в Малинівці», «Червона калина» А. Рябова, «Володимирська гірка» В. Лукашова, «Бажаємо щастя» О. Сандлера, нові музичні комедії В. Лукашова, С. Жданова, О. Сандлера, А. Філіпенка, В. Рождественського, Я. Цегляра та інших.
Величезну роботу по пропаганді світового музичного мистецтва провадить українське радіо. Редакція музичного мовлення Комітету по радіомовленню і телебаченню передає по трьох програмах понад 6 тис. концертів на рік. У його фондах зберігається близько 60 тис. записів музичних творів класиків, радянських композиторів, народних пісень, виступів майстрів мистецтв, художньої самодіяльності.
Протягом останніх років розгорнула художню роботу Київська студія телебачення. Вона також транслює найбільш цікаві концерти, постановки музичних театрів Києва, Москви, столиць братніх республік.
У знаменні дні 300-річчя возз’єднання України з Росією Державний академічний Великий театр Союзу РСР здійснив першу за свою історію гастрольну подорож до Києва, де показав опери «Декабристи» Ю. Шапоріна, «Князь Ігор» О. Бородіна, «Іван Сусанін» М. Глінки та ряд інших постановок. У свою чергу Київський академічний театр опери та балету ім. Т. Г. Шевченка дав у приміщенні Великого театру в Москві кілька своїх спектаклів.
Такий обмін творчими візитами сприяв розвитку музичної культури двох братніх народів.
Серйозним внеском у зміцнення інтернаціональних культурних зв’язків і дальше зближення музичних культур братніх народів були декади і дні літератури і мистецтва в Москві. Друга декада української літератури і мистецтва, що відбулась у 1951 році, продемонструвала перед трудящими столиці успіхи, досягнуті українським мистецтвом у перші повоєнні роки. Третя декада відкрилась у Москві 12 листопада 1961 року. Майже всі столичні сцени були віддані в розпорядження театральних і концертних колективів України. Проходили численні зустрічі українських письменників, художників, композиторів і виконавців з трудящими Москви. Київський театр опери та балету показав московським глядачам кращі свої постановки. У тематичних і збірних концертах брали участь Державний симфонічний оркестр УРСР, Державний заслужений ансамбль танцю УРСР, Державна заслужена академічна капела УРСР «Думка», Державна капела бандуристів УРСР, Державний український народний хор. Колектив артистів естради України підготував велику програму під назвою «Везли естраду на декаду». В численних концертах брали участь самодіяльні художні колективи Києва. Досягнення українських митців широко освітлювала преса.
Блискучим виявом дружби народів і творчих взаємозв’язків братніх культур були дні УРСР і РРФСР, які проводились у Москві та Києві з нагоди 50-річчя Радянської влади. Під час численних театральних вистав, концертів і творчих зустрічей діячів мистецтва Росії та України демонструвалися кращі досягнення обох народів у галузях оперного, балетного мистецтва, вокальної, хорової та інструментальної музики.
Важливим центром музично-творчої думки на Україні є Спілка радянських композиторів України, очолювана видатним композитором, народним артистом СРСР, лауреатом Шевченківської премії Г. І. Майбородою. Вона об’єднує понад 160 композиторів і музикознавців республіки.
Комуністична партія і уряд Радянського Союзу, високо оцінюючи музично-творчу діяльність композиторів, постійно піклуються про добробут наших митців, створюють необхідні умови для пропаганди кращих музичних творів. До послуг українських композиторів — художні концертні організації, професійні та самодіяльні колективи, театри, радіо і телебачення, концертні зали, видавництва, в т. ч. створене нещодавно спеціальне видавництво «Музична Україна». Серед композиторів Києва 10 лауреатів Державної премії, 3 лауреати Шевченківської премії, З народні артисти СРСР, 4 заслужені артисти, 15 заслужених діячів мистецтв. Багато композиторів нагороджено орденами та медалями Союзу РСР.