Потік, Миронівський район, Київська область
ПОТІК — село, центр сільської Ради, розташоване за 18 км від районного центру і залізничної станції Миронівка. Населення — 1958 чоловік. Сільраді підпорядковане с. Коротище.
На території Потоку — центральна садиба колгоспу ім. Карла Маркса. Основний напрям господарства — вирощування зернових і технічних культур. Розвинуте м’ясо-молочне тваринництво. У колгоспі — 5326 га сільськогосподарських угідь, у т. ч. 4915 га орної землі. За трудові успіхи 6 колгоспників нагороджено орденами й медалями, в т. ч. Г. Г. Плужник — орденом Леніна.
У селі є середня школа, будинок культури, бібліотека, лікарня і пологовий будинок.
У роки тимчасової фашистської окупації в Потоці діяла підпільна група в складі 15 чоловік. Очолював її лікар П. А. Устинович. У червні 1942 року гестапівці розкрили групу і більшість її членів разом з П. А. Устиновичем розстріляли. За бойові заслуги на фронтах Великої Вітчизняної війни 144 жителі села нагороджено орденами й медалями. В с. Коротищі народився П. 6. Стрілець — Герой Радянського Союзу.
У 1845 році в селі, у маєтку Г. С. Тарновського, побував Т. Г. Шевченко. У нього склалися дружні стосунки з Н. В. Тарновською, якій він подарував свій автопортрет. Поет присвятив їй вірш «Великомученице кумо! (Н.Т.)». Про Потік Т. Г. Шевченко згадує в повісті «Прогулка с удовольствием и не без морали». Тут він зробив рисунок «Комора в Потоках».
З 1898 до 1904 року в селі працював учителем видатний український письменник С. В. Васильченко (С. В. Панасенко).
Біля с. Потоку досліджено кургани доби бронзи (III — початок І тисячоліття до н. е.), а також кочівницькі кургани XI—XII ст. Поблизу с. Коротища досліджено курган часів Київської Русі.