Ольшаниця, Рокитнянський район, Київська область
ОЛЬШАНИЦЯ — село, центр сільської Ради, залізнична станція. Розташована за 12 км на схід від районного центру. Населення -— 3912 чоловік. Сільраді підпорядкований населений пункт Бушеве.
В Ольшаниці знаходиться центральна садиба колгоспу ім. А. О. Жданова, за яким закріплено 4227,9 га сільськогосподарських угідь, у т. ч.— 3563,2 га орної землі. В селі є асфальтний і цегельний заводи, гранітний кар’єр.
За успіхи, досягнуті в розвитку сільськогосподарського виробництва, 15 чоловік нагороджено орденами й медалями Союзу РСР.
Село має середню школу, клуб, бібліотеку; лікарню, амбулаторію. З 1960 року виходить багатотиражна газета «Колгоспні вісті».
1527 року під Ольшаніщею гетьман. К. Острозький розбив татар і звільнив понад 10 тис. полонених, яких завойовники гнали у рабство.
Під час революції 1905—1907 рр. селяни Ольшаниці виступили проти поміщиків. їх боротьбу очолив селянський комітет, створений у жовтні 1905 року. До складу його входили І. Я. Павличенко, Л. Б. Кириченко та інші. Керував комітетом член РСДРП В. С. Довгалевський. Комітет став центром селянського руху чотирьох повітів: Васильківського, Канівського, Київського, Таращанського. Щоб придушити революційний виступ селян, до Ольшаниці було введено війська. В роки німецької окупації 1918 року жителі села приєдналися до Таращанського повстання.
В період тимчасової фашистської окупації гітлерівці закатували багатьох жителів села. Першими жертвами їх стали стара революціонерка М. Бабешко, один з організаторів сільського комітету в 1905 році І. Я. Павличенко та члени його родини. В лісах Ольшаниці діяв партизанський загін «Іскра», яким командував лейтенант Г. С. Кулагін. Зв’язковим загону був піонер Володя Бучацький, замордований фашистами в 1943 році. Його ім’я присвоєно піонерській дружині середньої школи, в якій він учився.
За мужність і відвагу, виявлені на фронтах Великої Вітчизняної війни в боротьбі проти гітлерівських загарбників, 200 жителів села нагороджено орденами й медалями.
Поблизу села знайдено скарб римських монет (II ст. н. е.), виявлено залишки двох поселень черняхівської культури, поселення та городища часів Київської Русі. Залишки слов’янського городища (VI—IX ст.) та періоду Київської Русі виявлено також біля Бушевого.