Від редакційної колегії тому Кримська область
Успішно втілюють у життя трудящі міст і сіл Союзу Радянських Соціалістичних Республік накреслену XXIV з’їздом КПРС широку програму комуністичного будівництва. Двічі орденоносна Кримська область УРСР — край розвинутої промисловості, інтенсивного сільського господарства й передової культури, всесоюзна здравниця. Далеко за межами республіки відома продукція промислових підприємств Криму — потужні плавучі крани, машини-автомати й автоматичні лінії для харчової промисловості, електромотори, телевізори. Рік у рік нарощує потужність хімічна промисловість, збільшує видобуток залізної руди Комиш-Бурунський комбінат, високоякісного флюсового вапняку — Балаклавське рудоуправління, дедалі більше риби доставляють у кримські порти судна Керченського управління океанічного риболовства та Севастопольського рибопромислового виробничого об’єднання «Атлантика». В Радянській країні і на міжнародних ринках славляться високоякісні кримські вина.
У братній сім’ї радянських народів трудящі Кримської, як і інших областей УРСР, беруть найактивнішу участь у розв’язанні корінних завдань створення комуністичного суспільства, завдань, що висунуті й обгрунтовані в Програмі КПРС, рішеннях з’їздів, доповіді Генерального секретаря ЦК КПРС Л. І. Брежнєва «Про п’ятдесятиріччя Союзу Радянських Соціалістичних Республік» та інших партійних документах.
Під зорею Радянської влади Крим перетворився на край садів і виноградників, широких ланів пшениці й рису. Значного розвитку набуло тваринництво, овочівництво, вирощування ефіроносів. Інтенсифікації сільськогосподарського виробництва великою мірою сприяють благодатні води Дніпра, що прийшли у посушливі степи Північно-Кримським каналом.
Невпинно зростає матеріальний добробут і культурний рівень жителів області. За роки Радянської влади Крим став також краєм суцільної письменності. Тут з’явилося багато вищих навчальних закладів, наукових установ, театрів і кінотеатрів, сотні будинків культури й клубів.
Здійснюючи підписаний 1920 року В. І. Леніним декрет «Про використання Криму для лікування трудящих», Комуністична партія і Радянський уряд перетворили його на один з кращих курортів світу. Понад триста кримських санаторно-курортних закладів спроможні одночасно прийняти близько 100 тис. відпочиваючих. їх обслуговує численний загін медичних працівників, у розпорядженні яких найновіші медична апаратура й устаткування.
Понад 5 млн. чоловік з усієї країни, десятки тисяч іноземних туристів приїздять кожного року на сонячний півострів — своєрідний заповідник пам’яток природи, історії й культури.
Пропонована книга — складова частина 26-томного видання «Історія міст і сіл Української РСР», що створюється на громадських засадах за постановою ЦК КП України. На основі марксистсько-ленінської методології в ній узагальнено великий першоджерельний матеріал з історії населених пунктів Кримської області від найдавніших часів до наших днів.
У томі розповідається про народи, які населяли Тавріду в давнину та період середньовіччя, про приєднання краю до Російської держави, розкривається велике прогресивне значення цього історичного акту. У багатьох нарисах висвітлюється процес формування промислового пролетаріату, історія виникнення та діяльність соціал-демократичних організацій і груп у містах і селах Криму, показується, як після II з’їзду РСДРП, на якому була створена партія робітничого класу Росії на ленінських ідейно-політичних й організаційних принципах, більшовики Криму рішуче боролися проти меншовиків, есерів, буржуазних націоналістів, проводили велику агітаційну роботу серед робітників, селян, матросів і солдатів, висвітлюється участь трудящих Криму в загальноросійському визвольному русі.
У червні 1905 року на всю країну пролунав революційний вибух на броненосці «Потемкин». А в листопаді червоні прапори замайоріли на щоглах крейсера «Очаков» та інших кораблів.
В. І. Ленін, Центральний Комітет Комуністичної партії подавали партійним організаціям, трудівникам Криму постійну допомогу в їх боротьбі за зміцнення завоювань Великого Жовтня.
Під час громадянської війни Крим був ареною жорстоких боїв молодої Країни Рад з іноземними загарбниками та внутрішньою контрреволюцією. Трудящі півострова на чолі з більшовиками мужньо боролися проти німецьких окупантів та англо-французьких інтервентів, проти білогвардійських полчищ ставлеників Антанти — Денікіна і Врангеля. Восени 1920 року героїчні війська Південного фронту штурмом оволоділи перекопськими укріпленнями білогвардійців і повністю очистили кримську землю від ворога. З визволенням Криму нерозривно зв’язані імена М. В. Фрунзе, С. М. Будьонного, В. К. Блюхера, П. Ю. Дибенка, О. І. Городовикова, І. К. Грязнова, І. Ф. Федька та інших радянських полководців— героїв громадянської війни.
Після закінчення громадянської війни трудівники міст і сіл краю самовіддано працювали над відбудовою народного господарства, здійсненням планів соціалістичного будівництва в промисловості й сільському господарстві, у вирішенні завдань культурної революції.
Численні сторінки тому присвячені немеркнучим подвигам радянських людей у роки Великої Вітчизняної війни, бойовим діям Радянської Армії в Криму. Понад місяць стримували радянські воїни натиск переважаючих сил ворога 1941 року на Перекопі. 250 днів і ночей тривала героїчна оборона Севастополя. Тут, біля стін чорноморської фортеці, на смерть стояли росіяни й українці, білоруси й азербайджанці, грузини й вірмени — сини й дочки багатонаціонального радянського народу, вражаючи світ сміливістю і мужністю. Немеркнучою славою вкрили себе радянські воїни в битві за Керченський півострів. Німецько-фашистським військам не вдалося скорити Крим: у горах і лісах відважно билися партизани, а в містах і селах активно боролися з ворогом безстрашні підпільники.
Навесні 1944 року війська 4-го Українського фронту та Окрема Приморська армія при сприянні Чорноморського флоту завдали нищівного удару по гітлерівському військовому угрупованню, відрізаному на півострові, і 12 травня завершили розгром ворога. 126 учасникам визволення Криму Радянський уряд присвоїв звання Героя Радянського Союзу. Багато військових з’єднань одержали почесні найменування «Перекопських», «Сиваських», «Керченських», «Феодосійських», «Севастопольських», «Сімферопольських», «Ялтинських», «Євпаторійських».
Високо оцінені видатні заслуги перед Батьківщиною, масовий героїзм, мужність і стійкість, виявлені трудящими Севастополя і Керчі, воїнами Радянської Армії, Військово-Морського Флоту в роки Великої Вітчизняної війни. На ознаменування 20-річчя перемоги радянського народу у Великій Вітчизняній війні Президія Верховної Ради СРСР 8 травня 1965 року прийняла Указ про вручення місту-герою Севастополю ордена Леніна і медалі «Золота Зірка». Чорноморський флот був нагороджений орденом Червоного Прапора. А 14 вересня 1973 року на відзнаку 30-річчя розгрому фашистських військ при визволенні Криму Указом Президії Верховної Ради СРСР Керчі присвоєно почесне звання міста-героя з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка».
У книзі розповідається про перші важкі післявоєнні роки відбудови народного господарства й культури, про вклад трудящих області в побудову розвинутого соціалістичного суспільства. У нарисах і довідках розкривається животворна сила дружби народів Радянської Вітчизни. Вся країна взяла участь у відродженні з руїн і попелу Севастополя й Керчі, у відбудові зруйнованих німецько-фашистськими загарбниками промислових підприємств, сільського господарства, здравниць. Виявом безмежного довір’я, дружби й братерства між російським та українським народами була передача Президією Верховної Ради СРСР Кримської області з РРФСР до складу Української РСР у 1954 році, коли вся країна відзначала 300-річчя возз’єднання України з Росією.
Під керівництвом Комуністичної партії, з братерською допомогою всіх радянських народів трудівники Криму з кожним роком добиваються нових успіхів у господарському й культурному будівництві. Загальнонародним визнанням їх вагомого внеску в справу комуністичного будівництва було нагородження області 1958 року орденом Леніна, а 1970 — орденом Трудового Червоного Прапора. Включившись у всенародне соціалістичне змагання, трудящі Криму широко розгорнули боротьбу за дострокове завершення планів дев’ятої п’ятирічки. Торжество ідей Великого Жовтня, ленінська національна політика яскраво втілюються в новій, щасливій долі трудівників міст і сіл області. В області — 97 Героїв Соціалістичної Праці, серед них робітники, колгоспники, представники радянської інтелігенції.
У написанні історії міст і сіл області взяла участь широка громадськість: викладачі вузів і шкіл, журналісти, працівники архівів, музеїв, бібліотек, учасники Великої Жовтневої соціалістичної революції, громадянської і Великої Вітчизняної воєн, ветерани праці, партійні й радянські працівники. Під час підготовки тому були широко використані документальні матеріали партійних і державних архівів Москви, Ленінграда, Києва, Сімферополя та інших міст, спогади учасників революційного руху, Великої Жовтневої соціалістичної революції, громадянської і Великої Вітчизняної воєн, а також статистичні матеріали, історичні праці, періодична преса.
Керівництво підготовкою видання здійснювала Головна редакційна колегія. Науково-методичну допомогу в роботі подавали Інститут історії СРСР АН СРСР та Інститут історії АН УРСР. Наукове редагування тому та підготовку його до друку здійснила Головна редакція Української Радянської Енциклопедії Академії наук УРСР.
Редколегія складає щиру подяку всім, хто допомагав створювати цю книгу.
РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ ТОМУ