Лисичанський район, Луганська область
Лисичанський район створений в січні 1920 року, а в сучасних межах — 4 січня 1965 року. Розташований у південно-західній частині області. На півночі межує з Кремінським, на сході — з Новоайдарським та Слов’яносербським, на півдні і південному сході — з Перевальським районами Луганської області, на заході — з Артемівським районом Донецької області. Територія — 1,3 тис. кв. км. Населення — 48,6 тис. чол., у т. ч. міського — 41,4 тис. чол., або 85,2 процента.
У районі 8 селищних і дві сільські Ради, які об’єднують 37 населених пунктів. Крім того, в межах району розташовані міста обласного підпорядкування: Лисичанськ з мм. Новодружеськ і Привілля, Первомайськ з мм. Гірське, Золоте та Попасна, Сєверодонецьк з смт. Сиротине і Кіровськ з смт. Донецький та Червоногвардійське, в яких проживає 432,1 тис. чол. Таким чином, на території району мешкає 480,7 тис. чол., а середня густота населення — 300,3 чол. на 1 кв. кілометр.
Район має густу сітку залізниць. З півночі на південь проходить магістраль Куп’янськ — Дебальцево, яка зв’язує міста Рубіжне, Лисичанськ і Попасну. Від великого залізничного вузла Попасна радіально розходяться лінії в чотирьох напрямках.
Є також широка сітка шосейних доріг, які з’єднують Лисичанськ з Кадіївкою, Артемівськом, Новоайдаром та іншими містами.
Із природних багатств в районі є великі поклади кам’яного вугілля, будівельних матеріалів—вапняків, мергелів тощо. Промисловість зосереджена, головним чином, у містах обласного підпорядкування. Швидкими темпами зокрема розвивається видобуток вугілля, а також хімічна, будівельна та інші галузі промисловості.
Головний напрям у сільськогосподарському виробництві — вирощування зернових, овочів та фруктів, м’ясо-молочне тваринництво. В районі є 13 радгоспів і два спеціалізованих господарства — Лисичанська та Кадіївська птахофабрики, їх земельні угіддя становлять 107,2 тис. га, у т. ч. орної землі — 57,8 тис. га, лісів — 4,9 тис. га, пасовищ — 17,5 тис. га, садів — 3,3 тис. га, ставків — 0,3 тис. га, інших — 23,4 тис. гектара.
Держава щедро оснащує сільське господарство району потужною технікою, добривами. На радгоспних ланах та спеціалізованих господарствах працює понад 530 тракторів, 230 комбайнів, 73 дощові установки та багато іншої техніки. Основні роботи в рослинництві механізовано на 80 проц., а в тваринництві — на 82,5 процента.
I земля щедро віддячує своїм господарям. Валове виробництво зерна у 1966 році доведено до 365,2 тис. цнт, у т. ч. озимої пшениці — 81,8 тис. цнт, або вирощено по 18,5 цнт з кожного га; соняшника — 50,5 тис. цнт, овочів — 332,5 тис. центнерів.
Значні здобутки і в працівників тваринницьких ферм. Поголів’я великої рогатої худоби у всіх категоріях господарств району становить на 1 січня 1967 року 34,3 тис. голів, у т. ч. корів — 13,5 тис. голів; 13,7 тис. свиней, 55,2 тис. штук птиці. На кожні 100 га сільськогосподарських угідь припадає по 44 гол. великої рогатої худоби, у т. ч. 17 корів, а на 100 гектарів орної землі — по 23,4 свині. У 1966 році на кожні 100 га угідь вироблено по 57 цнт м’яса та 388 цнт молока.
За невтомну працю сотні трудівників району удостоєні урядових нагород. Лише за 1966—1967 рр. понад 140 робітників радгоспів і службовців було нагороджено орденами та медалями.
Невпинно підвищується добробут трудівників району. До їх послуг 195 магазинів, 29 підприємств громадського харчування. Роздрібний товарооборот державної і кооперативної торгівлі з року в рік зростає. У 1966 році він становив понад 17,9 млн. крб. За цей рік населенню продано 860 телевізорів, 1160 радіол та радіоприймачів, 1194 велосипеди, 136 мотоциклів і моторолерів, 18 легкових автомобілів, 60 стандартних житлових будинків та багато інших товарів.
Функціонує широко розгалужена і добре обладнана сітка медичних закладів: 7 лікарень, 29 фельдшерсько-акушерських пунктів, в яких працює 44 лікарі та понад 200 чол. з середньою медичною освітою.
Значного розмаху набрало житлове будівництво. Лише за 1965 рік у районі побудовано 8728 кв. метрів житла, а у 1966 році — 19 677 кв. метрів. Всі населені пункти електрифіковані та радіофіковані.
Широкого розвитку набула народна освіта. В районі працює 4 середніх, 12 восьмирічних, 25 початкових шкіл, а також 3 школи робітничої молоді, в яких навчається 6428 учнів. Знання в маси несуть 338 вчителів. Серед них 25 чоловік нагороджено значком «Відмінник народної освіти УРСР», а два педагоги удостоєні звання «Заслужений вчитель школи УРСР».
Докорінні зміни відбулися і в культурному житті трудівників району. До їх послуг понад 30 клубів, 2 будинки культури, 29 масових бібліотек з книжковим фондом 193 тис. томів. В культосвітніх закладах району працює 360 гуртків художньої самодіяльності, у яких беруть участь понад 4 тис. народних митців. Населення району обслуговують 23 стаціонарні кіноустановки, у т. ч. З широкоформатні.
З кожним роком збільшуються асигнування державного бюджету на благоустрій міст і сіл, розвиток освіти і культури, охорону здоров’я тощо. Загальні витрати на охорону здоров’я в 1967 році становили 792 тис. крб., розвиток освіти 851,8 тис. крб., культури — 801,2 тис. карбованців.
В районі широкого розмаху набрав рух за комуністичну працю, в який включилися тисячі трудівників усіх міст і сіл. Високе звання комуністичних уже завоювали 62 колективи (1826 чол.), а 1947 робітників і службовців носять звання ударників комуністичної праці.
Керівна роль у розвитку промислових підприємств, колгоспних і радгоспних господарств, культурному будівництві належить районній партійній організації.
Бойовими помічниками партійної організації є комсомольці, які приділяють велику увагу фізичному вихованню трудящих, борються за створення в усіх населених пунктах відповідних спортивних баз. Робота по фізичному вихованню трудящих зосереджена в 35 низових колективах, які об’єднують 6635 спортсменів, у т. ч. 1217 розрядників.