Лутугинський район, Луганська область
Лутугинський район розташований у південній частині Луганської області. Межує на півночі з Слов’яносербським, на півдні з Свердловським, на сході з Краснодонським, на заході з Перевальським, на південному заході з Антрацитівським районами і на північному сході з м. Луганськом.
Створений 3 січня 1965 року, в нинішніх межах — з грудня 1966 року.
Територія району — 1,04 тис. кв. км. Населення — 95,6 тис. чоловік, з них міського 76,3 тис. чол. (80 проц.), сільського — 18,8 тис. (20 проц.). Густота населення — 91,2 чоловік на 1 кв. км.
У районі 53 населених пункти, у т. ч. одне місто районного підпорядкування (Лутугине), 6 селищ міського типу, 6 сільських Рад.
Територію району перетинають залізничні магістралі Москва — Донецьк, Волгоград — Харків, залізниця Луганськ — Бразоль, автомагістралі Луганськ — Красний Луч, Луганськ — Комунарськ. Шосейні та грунтові дороги зв’язують населені пункти між собою і з райцентром.
У районі протікають річки Луганчик, Ольхова, Біла, Велика Кам’янка (басейн Сіверського Дінця).
В надрах району є великі родовища вугілля (переважно того, що коксується), піщаника (Чубатовка, Волнухино), вапняка-черепашника (Коноплянівка), глини, мергелія, крейди (Біловське) та інше.
Головними галузями промисловості району є вугільна, яка становить 46,2 проц. валового виробництва, металообробна — 27,2 процентів.
На 28 великих промислових підприємствах і шахтах району працює близько 18 тис. робітників і службовців.
В районі — 7 шахт і шахтоуправлінь. Річний план видобутку вугілля — 2,9 млн. тонн. Найбільша шахта «Лутугинська-Північна», її потужність 874 тис. тонн вугілля на рік. Всі шахти оснащені новою потужною технікою: вугільними комбайнами, породонавантажувальними машинами, транспортерами, електровозами та інше. У числі великих підприємств вугільної промисловості є центральна збагачувальна фабрика.
Лутугинський завод прокатних валків є одним з головних поставщиків прокатних валків для металургійної, гумової, паперової, хімічної та інших галузей промисловості. Прокатні валки мають широкий збут не тільки в СРСР, а й за кордоном. Важливе місце в економіці району посідають коксохімічний завод, будівельні організації, кар’єри по видобутку будівельного каменю та інші.
Грунти в районі переважно чорноземи.
Сільське господарство спеціалізується на виробництві зерна, молока, м’яса, яєць, фруктів, овочів.
Загальна площа сільськогосподарських угідь становить 90,2 тис. га, у т. ч. ріллі 1,5 тис. га (57 проц.), багатолітніх насаджень — 1,3 тис. га (1,4 проц.), сіножатей і пасовиськ — 14 тис. га (15,5 проц.), лісів і чагарників — 6,6 тис. га (7,3 проц.), інших — 16,8 тис. га (18,8 проц.).
Господарства району: 7 колгоспів, 4 радгоспи, 3 спеціалізованих господарства (2 птахофабрики, 1 відгодівельний радгосп ім. Щорса).
У всіх категоріях господарств району налічується великої рогатої худоби — 29,5 тис. голів (у т. ч. корів — 10,7 тис. голів), свиней — 12 тис. голів, курей — 97,8 тис. штук. Валове виробництво м’яса у 1966 році становило 41 тис. цнт, молока —180,6 тис. цнт.
Колгоспи і радгоспи добре оснащені потужною сільськогосподарською технікою. Тут є 396 тракторів, 155 комбайнів різного призначення, 41 дощова установка, 250 автомашин та багато іншого. Це дає змогу механізувати всі основні сільськогосподарські роботи.
Добре налагоджено в районі медичне обслуговування населення. Тут діє 9 лікарень на 70 ліжок, 2 амбулаторії, 19 здоровпунктів у селах і 19 — на заводах і шахтах. У медичних закладах працює 131 лікар та 358 чоловік середнього медичного персоналу.
Молодь району набуває знання в 15 середніх, 12 восьмирічних, 13 початкових школах, 8 школах робітничої молоді та музичній школі. У всіх, загальноосвітніх школах навчається понад 15 700 учнів (1967 рік). У районі працює 826 учителів.
У сільськогосподарському технікумі та двох виробничо-технічних училищах набувають спеціальність близько 2 тис. учнів.
У всіх галузях народного господарства району працює 3207 спеціалістів з вищою середньою освітою.
Мережу культосвітніх установ району складають 30 профспілкових і сільських клубів і Будинок культури, що об’єднують близько 140 колективів художньої самодіяльності, в яких беруть участь понад 1600 юнаків і дівчат. У районі 42 масові бібліотеки з книжковим фондом близько 500 тис. примірників.
Трудівники району передплачують 107 тис. примірників газет і журналів. Крім того, в районі видається газета «Трудовая слава» та 4 багатотиражки.
Великого розмаху набуло в районі житлове будівництво. За післявоєнні роки житловий фонд збільшився у два рази. Лише за 1966 рік він зріс майже на 9 тис. кв. метрів.
Масовий патріотизм виявили трудівники району в роки Великої Вітчизняної війни. Вісім громадян району удостоєні звання Героя Радянського Союзу, кілька тис. нагороджені орденами і медалями Союзу РСР.
Високий патріотизм виявляють трудівники району і на трудовому фронті. За трудові успіхи 3 жителі району удостоєні звання лауреата Державної премії, 6 — звання Героя Соціалістичної Праці, кількасот нагороджені орденами і медалями Радянського Союзу.