Міловський район, Луганська область
Міловський район — розташований у північно-східній частині області. Межує на півдні і заході з Біловодським та на заході — з Марківським районами Луганської області, на сході — з Чортківським районом Ростовської і на півночі з Кантемирівським районом Воронезької областей.
Уперше був створений у 1920 році, в сучасних межах — з 8 грудня 1966 року.
Площа району 1 тис. кв. км. Населення 20,4 тис. чол., з них 4,8 тис. чол. (23,5 проц.) — міського, 15,6 тис. чол. (76,5 проц.) — сільського. Густота населення 21,3 чол. на 1 кв. кілометр.
До складу району входять селищна і 6 сільських Рад, усього 33 населені пункти.
Територію району перетинає залізнична магістраль Москва—Кавказ, а також автострада Мілове — Старобільськ. Тече річка Комишня (басейн Сіверського Дінця).
Грунти переважно чорноземні. Рослинність степового і лісостепового характеру. Де-не-де збереглись ділянки цілинного степу з типовими цілинними рослинами.
На території району є поклади крейди, мергелю, глини.
В районі є 11 колгоспів і 2 радгоспи. Основний напрям господарства — виробництво зерна (пшениця, ячмінь, кукурудза), соняшнику, продуктів тваринництва.
Всього сільськогосподарських угідь 94,5 тис. га, в т. ч. орної землі 62,7 тис. га (66,4 проц.), луків і пасовиськ 16,5 тис. га (15,4 проц.), садів 1,2 тис. га (1,3 проц.). Решта площі — під лісами, лісосмугами тощо.
У 1967 році була така структура посівної площі: під зерновими культурами 46,2 проц., під технічними 16,5 проц., під кормовими 27,4 проц., під картоплею, овочами 1,7 проц., під іншими культурами 8,2 проц. орної землі.
У 1964—1966 рр. в середньому по району зібрано з одного га 20,2 цнт озимої пшениці, 12,2 цнт соняшнику, 18,2 цнт ячменю.
На 1 січня 1967 року в районі було великої рогатої худоби 24,9 тис. голів (в т. ч. 8,1 тис. корів), 24,8 тис. свиней, 20 тис. овець. У 1966 році колгоспи і радгоспи виробили 3,5 тис. тонн м’яса, 15 тис. тонн молока, 2,9 млн. штук яєць. Виробництво м’яса в 1966 році порівняно з 1964 роком збільшилось на 2,2 тис. тонни.
Всі основні сільськогосподарські роботи механізовані. В районі є 349 тракторів, 194 різні комбайни, 463 культиватори та багато іншої техніки. Колгоспи і радгоспи електрифіковані. З 1968 року всі господарства одержують уже електроенергію від державних електростанцій.
У колгоспах запроваджено гарантовану грошову оплату праці, внутрігосподарський розрахунок.
За успіхи у виробництві сільськогосподарської продукції 34 трудівники колгоспів і радгоспів у 1966 році нагороджено орденами і медалями Союзу РСР.
Промислові підприємства району мають місцеве значення: харчокомбінат, молокозавод, промкомбінат, два відділення «Сільгосптехніки». 60 проц. продукції олійницького заводу йде на експорт.
Розгортається промислове, культурно-побутове і житлове будівництво.
Працює 99 магазинів, ларків, кіосків, підприємств громадського харчування. Райспоживспілка об’єднує 6 споживчих товариств. У 1966 році продано населенню різних товарів на суму 8,3 млн. крб., або на 252 тис. крб. більше, ніж у 1965 році.
В межах району є 14 майстерень побутового обслуговування (пошиття одягу, взуття та ін.).
За найкращі показники в роботі 25 колективам підприємств, колгоспів, радгоспів, торговельних і побутових закладів присвоєно звання колективів комуністичної праці; 326 трудівників удостоєно звання ударників комуністичної праці.
Густа сітка медичних, навчальних і культурно-освітніх закладів обслуговує населення.
Тут діють селищна і 3 сільські лікарні, 14 фельдшерсько-акушерських пунктів і 5 пологових будинків. Працює 15 лікарів, 92 працівники середнього медичного персоналу. Лікар районної лікарні Г. М. Сидоренко удостоєний почесного звання заслуженого лікаря УРСР, 55 працівників охорони здоров’я нагороджені орденами і медалями Союзу РСР.
У 1967 році в 5 середніх, 8 восьмирічних і 12 початкових школах району навчалось 3393 учні і працювало 274 вчителі, серед них 23 нагороджені значком «Відмінник народної освіти УРСР».
У ветеринарному технікумі навчається 585 учнів і працює 21 викладач. Починаючи з 1964 року — часу його відкриття — тут підготовлено 355 фахівців тваринництва. При технікумі періодично працюють курси підвищення кваліфікації завідуючих МТФ і СТФ.
У районі працюють 4 будинки культури, 19 сільських клубів, 30 кіноустановок, у т. ч. одна — широкоекранна, 3 селищні і 13 сільських бібліотек, загальний фонд яких становить 188 тис. томів. 6 районний Будинок піонерів і школярів.
Проводить роботу відділення товариства «Знання», яке об’єднує 16 первинних організацій.
На території району, за 12 км на південний захід від Мінового, розташований заповідник «Стрілецький степ». Він має понад 400 різних видів рослин. Тут живе понад 190 різних видів птахів і звірів. Крім звичайних представників фауни степової зони, тут живуть рідкісні птахи і звірі: дрофа, стрепет, журавель степовий, куріпка сіра, їжак вухастий, норка та ін. Колонія бабаків у заповіднику — одна з найбільших в СРСР.
В районі є 17 братських могил з пам’ятниками-обелісками воїнам, що загинули в роки громадянської і Великої Вітчизняної воєн.
Видається газета «Слово хлібороба», орган Міловського РК КП України і виконкому районної Ради депутатів трудящих.