Новопсковський район, Луганська область
Новопсковський район вперше був створений у 1931 році. В сучасних межах утворився 4 січня 1965 року. Знаходиться в північній частині області. На сході межує з Марківським, на заході — з Білокуракинським, на півдні — з Старобільським районами Луганської області, на півночі — з Ровеньківським районом Бєлгородської і Митрофанівським районом Воронезької областей РРФСР. З обласним центром район зв’язаний автобусним і повітряним сполученням.
Площа району 1,6 тис. кв. км. Населення — 40,6 тис. чол., з яких 11,8 тис. (29 проц.) проживає в містах, 28,8 тис. (71 проц.)— у селах. Густота населення 25.3 чол. на 1 кв. кілометр.
У районі 47 населених пунктів, об’єднаних у двох селищних і 12 сільських Радах. Є 25 колгоспів і 2 радгоспи.
Через територію району проходить автомагістраль Артемівськ—Россош. Від райцентру до селища Марківка проходить шосейна дорога. З півночі на південь через територію району протікає річка Айдар (притока Сіверського Дінця) з притоками Білою, Кам’янкою, Студенок і Дубівець.
Провідне місце в економіці району належить сільському господарству. Вирощуються зернові культури: пшениця, ячмінь, овес, кукурудза, просо, а також технічна культура — соняшник. Розвинуте м’ясо-молочне тваринництво.
Земельні угіддя колгоспів і радгоспів займають 133,2 тис. га, в т. ч. під зерновими — 103,2 тис. га (77,4 проц.), садами т— 4,5 тис. га (1,3 проц.), луками і пасовиськами — 28,5 тис. га (21,3 проц.). У і 966 році під зерновими було зайнято 49 проц., технічними — 19 проц., кормовими — 26 проц., картоплею, овочевими, баштанними культурами — 1 проц., а під іншими культурами — 5 проц. орних земель. У 1961—1966 рр. середній урожай озимої пшениці з га по району становив 23.3 цнт, соняшнику — 15,6 цнт. Валовий збір зерна в порівнянні з 1959 роком збільшився з 496,8 тис. цнт до 782,5 тис. цнт у 1966 році.
На 1 січня 1967 року в районі налічувалося 45,1 тис. голів великої рогатої худоби, в т. ч. 16,2 тис. корів, 40 тис. свиней і 19,4 тис. овець. У 1966 році колгоспи і радгоспи району виробили 51,4 тис. цнт м’яса, 297 тис. цнт молока, 2,9 млн. штук яєць. У 1961—1966 рр. в середньому вироблялося щорічно 34,3 тис. цнт м’яса, 225,2 тис. цнт молока, 2,3 млн. штук яєць.
У господарствах району налічується 538 тракторів, 333 комбайни, 350 автомашин, 1050 електродвигунів та багато іншої техніки. Механізація основних видів робіт у вирощенні зернових, технічних та інших культур досягла 90 проц., у тваринництві — 60 проц. 18 колгоспів електрифіковані повністю, 5 — частково. Для обслуговування господарств встановлено 84 трансформаторні підстанції потужністю більш ніж 6 тис. кіловат-годин.
Найбільш розвиненим господарством у районі є колгосп ім. Леніна, яким керує комуніст Ю. Ф. Альошин. В артілі з 1958 року введено грошову оплату праці. Господарство першим в районі перейшло на госпрозрахунок. Грошові доходи артілі в 1966 році становили 2,1 млн. крб. проти 200 тис. крб. у 1951 році.
За досягнуті успіхи в сільськогосподарському виробництві 112 трудівників колгоспів і радгоспу нагороджені орденами і медалями Радянського Союзу. Колишньому голові колгоспу «Маяк» Д. П. Тернику (1904—1958 рр.) було присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці.
На території району працює ряд промислових підприємств: харчокомбінат, молокозавод, цегельний завод, відділення «Сільгосптехніка». В 1965 році валова продукція підприємств становила 5,8 млн. карбованців.
У районі широко розгорнуто рух за комуністичну працю. Звання колективів комуністичної праці присвоєно 12 бригадам і 7 фермам, 342 працівникам присвоєно звання ударників комуністичної праці.
Населення обслуговує 113 магазинів, 40 палаток і ларків, 4 їдальні і чайні та 8 сільських споживчих товариств, об’єднаних у райспоживспілку. В 1966 році продано товарів на 14,5 млн. крб., або на 4,3 млн. крб. більше, ніж у 1963 році.
Серед підприємств побутового обслуговування — 11 швейних, 6 взуттєвих майстерень, а також перукарні, фотографія, 4 майстерні для ремонту жител та інші підприємства.
В 6 середніх, 24 восьмирічних, 11 початкових, заочній і вечірній школах робітничої молоді та восьмирічній школі-інтернаті навчається 8290 учнів. У школах працює 572 учителя, в т. ч. 22 відмінники народної освіти УРСР.
У районі працює 2 будинки культури і 30 сільських клубів, при яких є 33 кіноустановки, та 3 селищні і 27 сільських бібліотек, де налічується більше 210,1 тис. книг, а також 2 будинки піонерів. Видаються районна газета «Перемога» і 2 багатотиражки в колгоспах.
Трудящих обслуговують 2 селищні і 5 сільських лікарень, 18 фельдшерсько-акушерських і 5 фельдшерських пунктів, 6 колгоспних пологових будинків і 1 здоров-пункт. У них працює 44 лікарі і 254 чол. середнього медичного персоналу. 36 працівників охорони здоров’я нагороджені орденами і медалями Радянського Союзу, а два — значками «Відмінник охорони здоров’я УРСР».
На території району збереглося чимало пам’ятників історичного минулого. За 7 км від села Осинове виявлені сліди виплавлення заліза в XVI—XVIІ століттях. На крейдяній горі, недалеко від Осинового, збереглися штучні печери, що використовувалися для збереження зброї та захисту від нападу татар. У 1707— 1708 рр. жителі брали участь у селянсько-казацькому повстанні під проводом Кіндрата Булавіна.
У роки першої російської революції 1905—1907 рр. уродженці. району брали активну участь у повстаннях: Й. X. Журавльов — на броненосці «Потьомкін», а А. П. Ковальов — на крейсері «Очаків».
На території району зберігаються 24 братські могили, на яких встановлені пам’ятники революціонерам і воїнам, що полягли в боях за Батьківщину в роки громадянської та Великої Вітчизняної воєн.
За мужність і героїзм, проявлені в роки Великої Вітчизняної війни, 8 уродженцям району присвоєно звання Героя Радянського Союзу.