Верхній Дорожів, Дрогобицький район, Львівська область
ВЕРХНІЙ ДОРОЖІВ — село, центр сільської Ради, розташоване за 22 км на захід від районного центру. Залізнична станція. Населення — 2512 чоловік.
На території села розташована центральна садиба колгоспу ім. Ф. Е. Дзержинського, який має 2657 га земельних угідь. Вирощуються переважно зернові і технічні культури, розвинуте м’ясо-молочне тваринництво. З допоміжних підприємств є цегельня.
У Верхньому Дорожеві — середня школа, клуб, бібліотека. Працює дільнична лікарня.
Село лежало на чумацькому шляху і було останньою зупинкою по дорозі в Дрогобич. Фураж тут коштував дорого, звідси, вважають, і походить назва «Дорожів». У 1939 році в селі створено 2 колгоспи — ім. Жданова та ім. Кірова.
За період тимчасової німецько-фашистської окупації на роботу до Німеччини гітлерівці насильно вивезли біля 300 юнаків і дівчат. По-звірячому вбито комуніста, голову колгоспу ім. Кірова С. І. Зварича. 6 серпня 1944 року частини Радянської Армії визволили село від гітлерівців.
Намагаючись затримати розвиток соціалістичних перебудов у селі, зрадники українського народу, буржуазні націоналісти, тероризували населення. Березневої ночі 1946 року вони закатували сім’ю (жінку і трьох дітей) секретаря сільради І. Гнатіша. У жовтні 1947 року загинув голова сільради G. Паньків, а в грудні — його заступник Д. Дзендзий. У Дорожеві бандерівці вбили понад 100 чоловік. Закатованих бандити скидали у Бистрицю. Вони спалили майже всі громадські будівлі. Але, незважаючи на це у листопаді 1948 року було створено артіль ім. Дзержинського, і вже навесні 1949 року всі селянські господарства об’єдналися у колгосп.