Миколаївський район, Львівська область
Миколаївський район утворений в грудні 1939 року. Район розташований у південній частині області і межує з Перемишлянським, Жидачівським, Стрийським, Дрогобицьким, Городоцьким та Пустомитівським районами Львівської області. Його площа становить 699 кв. км. Населення — 80,8 тис. чоловік, у т. ч. міського населення — 42,5 тис. (52,6 проц.) і сільського — 38,3 тис. чоловік (47,4 проц.). Густота населення — 129,9 чоловік на кв. км. У районі налічується 2 міські Ради районного підпорядкування, 1 селищна і 20 сільських Рад. (Всього 66 населених пунктів). Основне населення району — українці. Живуть також росіяни, поляки, євреї.
Через Миколаївський район проходить електрифікована залізнична магістраль Львів—Стрий. У 1958 році введено в дію нову залізничну лінію Новий Роздол—Ходорів. У мережі автомобільних шляхів району найважливіші автостради Львів—Миколаїв—Стрий, Миколаїв—Роздол—Ходорів, Миколаїв—Роздол—Жидачів.
Поверхня району являє собою хвилясту рівнину, розчленовану густою сіткою ярів та балок. Район багатий на корисні копалини. Тут виявлені великі поклади сірки, торфу. Є ангідридний камінь, крейда, мергель, вапняк, кварцовий пісок, глини керамічні, червоні, вогнетривкі та бетоніти.
Клімат помірно-континентальний, зима м’яка, літо помірно жарке. Річки належать до басейну Дністра. Найбільші з них — Дністер і його притоки Зубра, Клодниця, Щерек. Район розташований у зоні західного Лісостепу, де трапляються острівні ліси, переважно з листяних порід (граб, бук, клен, явір, дуб, береза).
Грунтово-кліматичні умови сприятливі для вирощування пшениці, жита, ячменю, вівса, проса, кукурудзи, гречки, цукрових буряків, льону, картоплі.
У період окупації Західної України буржуазно-поміщицькою Польщею у селах, які входять до Миколаївського району, і в самому Миколаєві переважало напівфеодальне сільське господарство.
За роки Радянської влади Миколаївський район став одним з найбільш розвинутих промислових районів області. Найбільші підприємства — Роздольський гірничохімічний комбінат (став до ладу в 1958 році), який працює на базі відкритих у післявоєнні роки багатих покладів самородної сірки, і Миколаївський цементногірничий комбінат — дітище четвертої п’ятирічки. За післявоєнні роки були збудовані і реконструйовані Пісочанський філіал львівської скляної фірми «Райдуга», Розвадівський вапнянокахельний завод, Миколаївський завод залізобетонних виробів, Роздольська швейна фабрика і комбінат будівельних матеріалів. Енергетичне господарство району базується на природному газі із Дашавського родовища. Обсяг валової продукції підприємств району в 1966 році становив 146,3 млн. карбованців.
Через територію району проходять нафтопровід «Дружба» і лінія високовольтної передачі, яка подає електричний струм в Угорщину.
Сільське господарство спеціалізується на вирощуванні зернових культур, цукрових буряків, льону, картоплі та на м’ясо-молочному тваринництві. На 1 січня 1967 року в районі було 18 колгоспів.
Сільськогосподарські угіддя району становлять 37,5 тис. га, в т. ч. орної землі — 20,6 тис. га, сіножатей і випасів — 16,4 тис. га, садів і ягідників — 500 гектарів.
У 1966 році під зерновими було зайнято 10,7 тис. га, під технічними культурами — 3,2 тис. га, в т. ч. під цукровими буряками — 2 тис. га, льоном — 1,2 тис. га, під овочево-баштанними — 0,3 тис. га, під картоплею — 1,4 тис. га, під кормовими культурами — 5 тис. га. Валовий збір зерна в 1966 році становив 15 300 центнерів.
На 1 січня 1967 року в колгоспах району налічувалось 17 126 голів великої рогатої худоби, 7425 — свиней, 2363 — коней, 1136 — овець і кіз. Пасіки є в 10 колгоспах. Господарства району мають 140 вантажних автомашин, 181 трактор та багато іншої сільськогосподарської техніки. В с. Розвадові працює районне відділення «Сільгосптехніки».
Із 66 населених пунктів у районі 64 електрифіковано, 22 газифіковано.
У районі є 7 стаціонарних лікарняних закладів на 1345 ліжок і 41 медпункт, у яких працюють 101 лікар і 734 чоловіки середнього медичного персоналу.
Широкого розвитку набула народна освіта і культура. В районі — 58 загальноосвітніх шкіл, з них початкових — 19, восьмирічних — 25, середніх — 14. У школах навчається 13 026 учнів і працює 728 учителів.
До послуг трудящих 37 клубів, 4 будинки культури, 45 масових бібліотек з загальним книжковим фондом 183 тис. примірників, 50 кіноустановок.
У містах і селах працюють 222 гуртки художньої самодіяльності, в яких беруть участь 5250 чоловік. Найбільш популярна капела бандуристів «Дністер» Роздольського гірничохімічного комбінату. Її учасники неодноразово виступали з концертами в Києві, Львові, Дрогобичі, Стрию.
У с. Берездівцях відкрито музей В. І. Леніна. Кімнати В. І. Леніна створено в усіх середніх школах. Крім того, в районі діють 6 історико-краєзнавчих музеїв і 37 кутків бойової і трудової слави.
Під час визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького в 1648 році трудящі Миколаївщини брали участь у розгромі роздольського замку польського магната С. Жевуського, де засіли шляхта, лихварі та єзуїти. Після відступу козацьких полків у 1649 році керівники повстання Камінський і Ф. Полатайко (обидва родом із с. Підкаменя) були прилюдно страчені.
У 1846 році в селах, що входять до Миколаївського району, відбулися виступи селян, які вимагали скасування панщини і всіх феодальних повинностей.
В кінці 20-х і на початку 30-х років XX століття трудящі Миколаївщини брали участь у страйках сільськогосподарських робітників.