Мостиський район, Львівська область
Мостиський район утворений у грудні 1939 року, після возз’єднання західноукраїнських земель в єдиній Українській Радянській державі. До 1959 року входив до Дрогобицької області, а після ліквідації її у 1959 році — до складу Львівської області.
30 грудня 1962 року Мостиський район був ліквідований, а його територія ввійшла до складу Городоцького району Львівської області. Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 8 грудня 1966 року Мостиський район було відновлено. До його складу ввійшла частина території Самбірського та Старосамбірського районів. Площа району — 820 кв. кілометрів.
Розташований в південно-західній частині області, межує з Городоцьким, Самбірським, Старосамбірським та Яворівським районами, а на заході — з Польською Народною Республікою.
Через територію району проходить залізниця Львів — Мостиська та автомагістраль цього ж напрямку. Чисельність населення — 78,3 тис. чол., у т. ч. 67,7 тис. сільського. В районі налічується 117 населених пунктів, з них 2 є центрами міських і 29 — сільських Рад.
Основною галуззю сільського господарства є рільництво, в якому провідна роль належить зерновим (пшениця, жито, ячмінь, кукурудза) та технічним культурам (льон та цукрові буряки). Важливою галуззю є також тваринництво, яке має м’ясо-молочний напрям.
В районі є 21 колгосп та радгосп, які налічують 47 037 га сільськогосподарських угідь, у т. ч. 36 066 га орної землі, 4695 га сіножатей та 6276 га пасовищ. Під зерновими культурами зайнято 14 179 га, під технічними — 27 083 га землі. Середній урожай зернових з 1 га становить 14,3 центнера.
Господарства району оснащені передовою сільськогосподарською технікою. На артільних ланах працює понад 120 комбайнів, 205 вантажних автомобілів.
Значного розвитку набули промислові підприємства, на яких працює 0,9 тис. робітників. Вартість валової продукції, виробленої у 1966 році, становить 2,9 млн. карбованців.
В районі діє 5 споживчих товариств, які об’єднують 185 торговельних підприємств та 59 підприємств громадського харчування. їх товарообіг становив у 1966 році 14 170 тис. крб. Все більше у побут трудящих входять культтовари та предмети широкого вжитку: лише за 1 квартал 1967 року трудящі району придбали 109 телевізорів, 188 велосипедів та мотоциклів, 122 пральні машини тощо.
В районі працюють 89 шкіл, з них 9 середніх та 40 восьмирічних, в яких трудяться 865 вчителів.
До послуг трудящих — 156 культосвітніх установ, у т. ч. 2 будинки культури, 67 клубів, 66 бібліотек, два кінотеатри, а також 58 стаціонарних кіноустановок.
Система охорони здоров’я має 77 медичних закладів: 2 міські та 5 сільських лікарень, 67 фельдшерсько-акушерських пунктів. їх обслуговує 345 медичних працівників.
Під керівництвом районної парторганізації, яка налічує 1266 комуністів (об’єднані в 50 первинних партійних організаціях), трудящі міст і сіл району домагаються все більших успіхів у господарському і культурному будівництві.
Значну допомогу партійній організації подає комсомольська організація, яка нараховує 3280 членів ВЛКСМ. Вони об’єднані в 106 комсомольських організаціях.
Мостиський район має багату та цікаву історію. Виявлені археологічні знахідки свідчать, що вже в першій половині І тисячоліття нашої ери тут існувало поселення, мешканці якого займались землеробством та скотарством. В часи Київської Русі тут, крім поселень, виникають укріплені городища.
В епоху феодально-кріпосницьких відносин тут не раз відбувались селянські виступи. Особливого розмаху набрали вони під час визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького. Так, у 1648 році мешканці сіл Стоянці, Волчищовичі, Дидятичі, Дмитровичі та Волостків, об’єднавшись з міщанами Судової Вишні, розгромили й спалили панський двір у Волосткові. Після зняття Б. Хмельницьким облоги Львова повстанці приєднались до українських військ.
Активну боротьбу вели трудящі проти окупації західноукраїнських земель польською шляхтою (1919—1939 рр.). В багатьох селах існували нелегальні групи КПЗУ, які були організаторами багатьох виступів, страйків і демонстрацій трудящих, вказували їм шлях до соціального і національного визволення.