Гійче, Нестеровський район, Львівська область
ГІЙЧЕ — село, центр сільської Ради, розташоване на лівому березі річки Рати, за 47 км на північний захід від районного центру і за 14 км від залізничної станції Рава-Руська. Населення— 4962 чоловіка. Сільраді підпорядковане с. Во-лиця (стара назва — Вільки-Мазовецькі).
На території сільради розташований колгосп ім. Петровського, який має 1808 га орної землі. Вирощуються зернові й технічні культури. Тваринництво м’ясо-молочного напряму. За успіхи в розвитку сільського господарства 9 чоловік нагороджено урядовими нагородами, в т. ч. одного — орденом Леніна.
У Гійчому є середня школа, середня школа сільської молоді, бібліотека, клуб. Функціонує дільнична лікарня.
Гійче вперше згадується в історичній літературі за 1513 рік, але археологічні знахідки свідчать, що на території села поселення існували значно раніше. В 1887 році відбувся масовий виступ селян, які відмовилися виконувати дорожний закон. До села прибула урядова комісія, яку супроводжував військовий загін. Трьох керівників виступу було заарештовано. Селяни оточили школу, де знаходилася комісія, і вимагали звільнення товаришів. На допомогу військовому загону, що не міг справитися з селянами, прибули ще війська. Опір селян тривав декілька днів. З великими труднощами властям удалося придушити виступ, багатьох учасників було віддано до суду. В 20-30-х роках XX століття у маєтку Кудлера відбувалися страйки селян, організаторами і керівниками яких були члени місцевих організацій КПЗУ та «Сельробу». Страйкуючі вимагали підвищення заробітної плати і поліпшення умов праці.
У Волиці народився український радянський історик літератури, академік АН УРСР М. С. Возняк (1881—1954 рр.).