Куликів, Нестеровський район, Львівська область
КУЛИКІВ — селище міського типу, центр селищної Ради, розташоване на Куликівській гряді, за 13 км на південний схід від районного центру і за 3 км від залізничної станції Куликів. Через село протікає річка Думний Потік. Населення — 3300 чоловік. Селищній Раді підпорядковані населені пункти Великий Дорошів, Костеїв, Мервичі.
На території селища знаходиться центральна садиба колгоспу ім. Тімірязєва. В артілі вирощуються зернові, технічні (льон, цукрові буряки) та кормові культури. Розвинуте м’ясо-молочне тваринництво. Є відділення «Сільгосптехніки». Працює філіал львівського взуттєвого об’єднання «Прогрес».
У селищі — середня школа, середня школа робітничої молоді та заочна школа. З 1944 по 1965 рік атестат зрілості одержали 665 чоловік, з них 220 закінчили вищі учбові заклади. 6 дитячий садок та ясла. Функціонують дільнична лікарня, медична амбулаторія, дитяча і жіноча консультації. Працюють кінотеатр на 250 місць, Будинок культури, бібліотека. За післявоєнний період збудовано 270 житлових будинків. У центрі селища розбито парк. 6 площа, на якій встановлено пам’ятник В. І. Леніну.
За переказами, назва походить від птахів (куликів), які селилися на островах великого озера, яке було на місці сучасного селища. Перша письмова згадка про Куликів відноситься до кінця XIV століття. У 1399 році галицький архієпіскоп Якуб видав акт про закріплення земельного наділу за куликівським костьолом. У XV столітті село мало паралельну назву — Бощ. У документі від 23 лютого 1431 року йдеться про те, що «Бощ або Куликів» передано в дар Яну з Конєцполя як нагороду за довголітню службу.
У 1648 році куликівці взяли участь у повстанні проти польської шляхти під час визвольної війни українського народу під проводом Б. Хмельницького. Разом з селянами сусідніх сіл вони розгромили маєток місцевого поміщика, забрали зерно, значну кількість худоби, більше 200 вуликів з бджолами та інше. В першій чверті XIX століття кріпосні селяни Куликова, обурені свавіллям місцевого поміщика, неодноразово відмовлялися сплачувати йому оброк. У травні 1936 року та в квітні—травні 1937 року страйкуючі робітники вимагали 8-годинного робочого дня, підвищення заробітної плати, поліпшення умов праці. Виступами куликів-ських робітників керувала організація КПЗУ, яка, будучи нелегальною, використовувала для зв’язку з масами легальні організації, зокрема «Сельроб». У вересні 1939 року в Куликові виник тимчасовий Революційний комітет, а в листопаді 1939 року були створені місцеві органи Радянської влади.
У Куликові народилася українська радянська письменниця А. Ф. Турчинська.